Справа № 738/1594/14-к
№ провадження 1-в/738/866/2014
13 червня 2014 року смт. Макошине
Менський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника установи виконання покарань ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макошине Менського району Чернігівської області клопотання засудженого ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році», та приведення вироку суду у відповідність до Закону України № 3207-VI від 7 квітня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»,
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році» та приведення вироку суду у відповідність до Закону України № 3207-VI від 7 квітня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».
В судовому засіданні представник адміністрації Менської виправної колонії №91 заперечував проти задоволення клопотань, прокурор вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_5 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення засудженого, думку представника адміністрації Менської виправної колонії №91 та прокурора, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Керченського міського суду АР Крим від 01 лютого 2012 року за ч.2 ст. 368 КК України до 6 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з здійсненням функцій представника влади строком на 3 роки з конфіскацією всього особистого майна в доход держави. На підставі ст. 54 КК України позбавлено спеціального звання «майор міліції».
Строк відбування покарання рахується з 20 вересня 2011 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників, відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Як вбачається з вироку Керченського міського суду АР Крим від 01 лютого 2012 року ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, скоєний засудженим 25 лютого 2011 року, кваліфікуючою ознакою є скоєння злочину особою, яка займає відповідальне становище (в редакції на момент скоєння злочину).
Законом України №3207-VI від 07 квітня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», редакція стаття 368 КК України була викладена в новій редакції. Зокрема, дії, які кваліфікувалися за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції 2001 року після внесення змін до зазначеної статті кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК України.
Законом України від 18 квітня 2013 року № 221-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» - внесені зміни у частину другу статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» слово «хабара» замінено словами «неправомірної вигоди службовою особою».
Законом України від 13 травня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій, щодо ліберализації Європейським Союзом візового режиму для України», який набрав чинності з 4 червня 2014 року стаття 368 КК України викладена у новій редакції, де діяння передбачене ч. 2 ст. 368 КК України, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі - карається позбавленням волі від 3-х до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. Частиною 3 ст. 368 КК України визначено, що діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.
Наведеними вище законами не передбачено перегляду вироків, постановлених судами до набрання їх чинності в порядку декриміналізації, застосування ст.69-1 КК України і зворотної сили не мають.
За викладених обставин, набрання чинності Законом України №3207-VI від 07 квітня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», який набрав чинності з 01 липня 2011 року, та внесено зміни до ст. 368 КК України, не тягне за собою зміну кваліфікуючих ознак злочинів і не має зворотної дії у часі в розумінні ст. 5 КК України, а навпаки посилює кримінальну відповідальність за скоєння посадових злочинів, тому відсутні підстави для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 в частині приведення вироку суду у відповідність до Закону України № 3207-VI від 7 квітня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення».
Відповідно пункту «є» ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за ст. 368 КК України - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання., що передбачено нормами ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Суд, заслухавши засудженого, який наполягав на задоволенні клопотань, думку прокурора та представника установи виконання покарань, які заперечували проти застосування до засудженого Закону України «Про амністію у 2014 році», мотивуючи тим, що підстави для звільнення від покарання відсутні, ретельно дослідивши матеріали особової справи, вважає, що клопотання не підлягають задоволенню, оскільки є обмеження щодо застосування амністії відносно засудженого, які визначені Законом України «Про амністію у 2014 році» та Законом України «Про застосування амністії в Україні».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, п. «є» ст.8, ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ст. 1, ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році», приведення вироку у відповідності до Закону України Закону України N 3207-VI від 7 квітня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1