Справа №668/4765/14-ц
н/п 2/668/1490/14
04.06.2014 року Суворовський районний суд м.Херсона в складі:
головуючого - судді Головко О. В.
при секретарі: Дровосєкової В. М.,
за участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, -
Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 30.03.2009року з позивача стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку з 27.02.2009 року і до її повноліття.
02.04.2009року за цим рішенням був виданий виконавчий лист №2-2633/09, який підлягає негайному виконанню, але до виконання відповідачем ОСОБА_4 був поданий лише 09.01.2014року за місцем проживання позивача у АДРЕСА_1, тобто до ВДВС Суворовського РУЮ при наявності у відповідача відомостей про місце роботи позивача в м.Миколаєві.
10.01.2014року з постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження, а в березні відповідач ОСОБА_4 з ВДВС Суворовського РУЮ забрала виконавчий лист і подала до виконання до Корабельного ВДВС Миколаївського міського управління юстиції, де 04.03.2014 було відкрите виконавче провадження за №42326365 та звернено стягнення на заробітну плату боржника, тобто позивача по справі і направлено до виконання за місцем його роботи у морський спеціалізований порт «Ніка-Тера».
Згідно п.2 цієї постанови постановлено проводити утримання в розмірі 50% від суми, що належить до виплати після утримання всіх податків, з яких 25% в рахунок погашення заборгованості, яка нарахована починаючи з 27.02.2009р та 25% поточні аліменти.
Позивач зазначає, що йому нарахована заборгованість по сплаті аліментів з 27.02.2009року по 09.01.2014р. внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання відповідачем за цим позовом, а тому позивач просить звільнити його від сплати заборгованості з 27.02.2009року по 09.1.2014року за аліментами.
Окрім того позивач зазначив, що він з відповідачем по цій справі проживали однією сім'єю до кінця січня 2014року, та що шлюб між сторонами був розірваний за позовом ОСОБА_4 24.02.2014року за рішенням Суворовського районного суду м.Херсона, тобто донька сторін до цього часу виховувалася і утримувалася в сім'ї, весь заробіток позивача витрачався на потреби сім'ї, оскільки до вересня 2010року ОСОБА_4 не працювала а вела домашнє господарство.
Позивач також вказує, що заборгованість за аліментами відповідачем по цій справі створена штучно і є невиправданою, оскільки весь час позивач ніс всі витрати по навчанню доньки, по її участі в конкурсах з художньої гімнастики, і по цей час продовжує утримувати доньку та дбати про неї.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та підтвердив обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнала вказавши, що у неї з позивачем напружені відносини, та що з 2009року вони розійшлися і не проживали разом. Також відповідач вказує, що ніякої участі в житті та вихованні дитини позивач не несе, та що їй самій тяжко забезпечити дитину всім необхідним, оскільки на даний момент дитина хвора, у неї скаліоз і патологія серця та вона потребує лікування і додаткового догляду в спеціалізованій установі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідків, суд прийшов до наступного.
Згідно ч.3 ст.197 СК України: Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 30.03.2009року з позивача стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку з 27.02.2009 року і до її повноліття.
02.04.2009року за цим рішенням був виданий виконавчий лист №2-2633/09, який підлягає негайному виконанню, але до виконання відповідачем ОСОБА_4 був поданий лише 09.01.2014року та 10.01.2014року за постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження.
Відповідачем по цій справі визнано, що її звернення в 2009році із заявою до суду про стягнення аліментів було пов'язане лише з тим, щоб зменшити розмір аліментів які позивач по цій справі сплачував на утримання доньки від першого шлюбу на період її навчання. Також відповідач визнала, що позивачем по цій справі сплачувався кредит до банку за придбаний в період шлюбу автомобіль, при цьому вона навіть не знає в яких розмірах кредит сплачувався та коли був погашений.
Окрім того твердження позивача про те, що він та відповідач проживали однією сім'єю до січня 2014року підтверджені показаннями свідків в судовому засіданні: ОСОБА_6 який підтвердив, що позивач піклувався про свою дружину коли та в 2011 та 2012році знаходилася на лікуванні в лікарні; ОСОБА_7 який підтвердив, що сторони проживали дружно однією сім'єю до грудня 2013року, це йому відомо оскільки він бував у них вдома і лише в грудні 2013 дізнався що у них погіршилися стосунки; ОСОБА_8 яка підтвердила, що між сторонами після 2009року майже до розлучення були гарні сімейні стосунки; ОСОБА_9 також підтвердив, що останні три роки він бачив сторони які є його сусідами, при цьому позивач зустрічав свою доньку зі школи, суперечок між ними не спостерігав.
Із копії позовної заяви від ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу слідує, що ведення спільного господарства між ними припинено лише станом на грудень 2013року, тобто на момент складання позовної заяви, яка складена 24.12.2013року.
Таким чином судом з'ясовано, що відповідач не пред'являла виконавчий лист до виконання, виданий 02.04.2009року без наявності поважних причин до 09.01.2014року оскільки весь цей час сторони проживали однією сім'єю та позивач витрачав свій заробіток на потреби сім'ї.
Твердження відповідача, що вони з позивачем не проживають разом однією сім'єю з 2009року, а також те, що позивач не приймав ніякої участі в житті та вихованні дитини на думку є надуманими, оскільки свідки зі сторони позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, в судовому засіданні підтвердили факт того, що позивач з відповідачем проживали однією сім'єю до січня 2014року, та дитина зростала, виховувалась і утримувалась в сім'ї а позивач дбає та піклується про дитину.
Таким чином, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги, оскільки заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом виданим 02.04.2009року на утримання доньки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку з 27.02.2009 року по 09.01.2014року є невиправданою та нарахована з тої причини, що відповідач не пред'являла виконавчий лист до виконання без наявності поважних причин до 09.01.2014року.
Керуючись ст. 10, 57, 60, 212 ЦПК України, ст. 197 СК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_3 від сплати заборгованості з 27 лютого 2009року по 09 січня 2014року по сплаті аліментів за виконавчим листом №2-2633/09, який виданий 02.04.2009року Суворовським районним судом м.Херсона про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів в розмірі ? частини заробітку на утримання доньки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя:О. В. Головко