Справа № 438/1288/13 Головуючий у 1 інстанції: Посисень Л.М.
Провадження № 22-ц/783/1400/14 Доповідач : Копняк С. М.
28 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючої судді - Копняк С.М.
суддів - Мацея М.М., Кабаль І.І.
секретар - Олексів О.А.
з участю представників відповідачки - ОСОБА_1,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та про стягнення витрат по сплаті судового збору, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду оскаржив позивач - ТзОВ «Кредитні ініціативи».
Рішенням колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2014 року рішення Бориславського міського суду Львівської області від 06 грудня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки з інших правових підстав, ніж таке було ухвалено судом першої інстанції.
В процесі розгляду даної цивільної справи встановлено, що у період 2007-2008 років Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» (в особі керуючого Філією «Відділення Промінвестбанку» в м.Борислав Львівської області, Філія ліквідована) уклало ряд кредитних договорів, а саме:
- №534/Кр352 від 24.12.2007 року з ОСОБА_4 на суму 150 000, 00 грн., забезпечений іпотекою (квартира АДРЕСА_1), з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів 23.12.2027 року;
- №19/Кр від 25.01.2008 року з ОСОБА_2 на суму 200 000,00 грн., забезпечений майновою порукою та іпотекою (дерев»яний житловий будинок, загальною площею 261,4 кв.м., житловою площею 94,5 кв.м. по АДРЕСА_2, та комплекс нежитлових будівель складів, які знаходяться за цією ж адресою), з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів 24.01.2028 року;
- №122/Кр73 від 04.04.2008 року з ОСОБА_5 на суму 120 000,00 грн., забезпечений іпотекою (житловий будинок загальною площею 274,7 кв.м., житловою площею 124,8 кв.м., з господарськими спорудами і земельна ділянка, площею 0,0629 га, що знаходяться по АДРЕСА_3) ;
- №123/Кр74 від 04.04.2008 року з ОСОБА_6 на суму 200 000,00 грн. забезпечений іпотекою ((житловий будинок загальною площею 274,7 кв.м., житловою площею 124,8 кв.м., з господарськими спорудами і земельна ділянка, площею 0,0629 га, що знаходяться по АДРЕСА_3);
- №159/Кр97 від 12.06.2008 року з ОСОБА_5 на суму 20 000, 00 грн., забезпечений іпотекою (житловий будинок загальною площею 274,7 кв.м., житловою площею 124,8 кв.м., з господарськими спорудами і земельна ділянка, площею 0,0629 га, що знаходяться по АДРЕСА_3).
В подальшому ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» прийняв рішення про списання безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву банку і 29.12.2010 року по всіх вищеперелічених кредитах списав заборгованість як безнадійну за рахунок страхового резерву. Страховий резерв, за рахунок якого відбулось списання 29.12.2010 року безнадійних кредитів, у тому числі і вищеперелічених, в повній сумі віднесено на збільшення валових витрат банку, що призвело до несплати банком податків, а відтак і зменшення поступлень до бюджету по податку на прибуток. Окрім цього встановлено, що після подання банком річної декларації кошти по списанню безнадійних кредитів відшкодовано банку державою в повному об»ємі.
Таким чином, банк діяв всупереч законодавства, зокрема Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке регламентує спочатку погашення заборгованості за рахунок заставного майна, а потім списання безнадійної заборгованості на суму непокритих збитків від продажу заставного майна, що, на думку колегії суддів, призвело до спричинення матеріальної шкоди державі, як у вигляді безпідставного отримання банком відшкодування від держави, так і у вигляді ненадходження коштів до бюджету з податку на прибуток.
Окрім того встановлено, що 17 грудня 2012 року, тобто після звернення банку в суди з позовами про стягнення заборгованості за вищевказаними кредитними договорами і до завершення розгляду цих справ судами, між ПАТ ««Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договори про відступлення права вимоги за кредитними договорами.
В процесі розгляду справи виникли сумніви щодо легітимності діяльності ТзОВ «Кредитні ініціативи». Зокрема, копією свідоцтва серії ФК № 214 від 22.09.2008 року, виданого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг стверджується, що ТзОВ «Кредитні ініціативи» є фінансовою установою.
За умовами ст.ст.4,5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові установи надають фінансові послуги, якими, зокрема, є факторинг. Послуги з факторингу фінансові установи мають право надавати з урахуванням вимог ЦК України та цього Закону. Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягають, зокрема, такий вид господарської діяльності як із надання фінансових послуг. Статтею ж 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено обов'язковість ліцензування з надання фінансових послуг, тобто ліцензуванню підлягає діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Фінансовими активами є кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів (ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Виходячи з системного аналізу норм права, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність отримання позивачем ліцензії, оскільки в даному випадку під час надання фінансової послуги - факторингу, він залучає фінансові активи від фізичної особи. Така відсутня в матеріалах справи і не надано позивачем ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.
ТзОВ «Кредитні ініціативи» також не надані суду та в матеріалах справи відсутні належні докази сплати позивачем ціни продажу та підписання і оформлення Реєстру позичальників, а відтак і переходу до нього права вимоги.
За приписами ч.2 ст.24 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель зобов»язаний письмово у п»ятиденний строк повідомити боржника про відступлення права за іпотечним договором і право вимоги за основним зобов»язанням. Даний обов»язок також передбачений пунктом 6.1 Договору про відступлення прав вимоги, в якому визначено і порядок такого повідомлення. ТзОВ «Кредитні ініціативи» не надав суду докази того, що ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» як іпотекодержатель, повідомляв у письмовій формі відповідачів, зокрема в даній цивільній справі відповідача ОСОБА_4, про відступлення права вимоги.
Як вбачається із змісту статті 24 Закону України "Про іпотеку", що діяла на час укладення між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ТзОВ "Кредитні ініціативи" договору про передачу прав за договорами забезпечення, правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. Згідно з п.5.4. Договору відступлення прав вимоги, кожна сторона зобов»язується повною мірою співпрацювати з іншою стороною з метою реєстрації Нового Кредитора у якості іпотекодержателя у державних реєстрах. Отже, право вимоги на звернення стягнення на предмет іпотеки наступає з моменту реєстрації відомостей про відступлення права за іпотечним договором. ТзОВ «Кредитні ініціативи» жодних доказів того, що на час звернення до суду з позовом відбулась державна реєстрація відомостей про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, а відтак і про те, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є іпотекодержателем згідно договорів іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя не надало.
З огляду на системність дій ПАТ ««Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» щодо надання кредитів (кредити надавались банком особам з одним і тим самим прізвищем, в один і той самий період часу, під заставу одного й того самого майна) та списання їх як безнадійних у той час, як до кінцевого терміну погашення кредитів залишається значний проміжок часу (2027-2028 р.р.) і всі кредити забезпечені іпотекою та порукою (дані встановлені лише в межах розгляду однієї цивільної справи, інші кредити колегією суддів не досліджувались та не аналізувались), подальше укладення 17 грудня 2012 року між ПАТ ««Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи» договору відступлення прав вимоги, неповідомлення судів, якими розглядались справи за позовами про стягнення заборгованості, про укладення такого договору, тобто і про необхідність залучення до участі в справі особи, якій таке право відступлено, неподання ТзОВ «Кредитні ініціативи» до судів належно сформованих пакетів документів у підтвердження своїх позовних вимог, що фактично стало підставою для відмови у задоволенні їх позовних вимог, дають колегії суддів підстави сумніватись у добросовісності таких дій ПАТ ««Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТзОВ «Кредитні ініціативи», а відтак і для реагування.
Національний Банк України - це головна емісійна та центральна банківська установа на території України. Згідно ст.ст.4,6,7 Закону України «Про банки і банківську діяльність Національний Банк України відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України «Про Національний Банк України», здійснює свої основну та інші функції щодо регулювання та банківського нагляду.
Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами,
установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
А відтак, колегія суддів вважає за необхідне про виявлені факти інформувати Національний Банк України та Генерального прокурора України - для належного реагування з метою вжиття цими органами заходів у межах наданих їм повноважень.
Керуючись ст.ст.235,302 ЦПК України, колегія суддів, -
Повідомити про наведене в описовій частині ухвали Національний Банк України та Генерального прокурора України - для вжиття заходів у межах наданих їм повноважень.
Про вжиті заходи реагування у встановлений законом місячний строк повідомити Апеляційний суд Львівської області.
Окрема ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Копняк С.М.
Судді: Кабаль І.І.
Мацей М.М.