Справа № 450/4498/13 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.
Провадження № 22-ц/783/3669/14 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія: 27
19 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,
секретар: Глинський О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-
ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 грудня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 від 03.12.2013р. про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.
Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою накласти арешт на квартиру ОСОБА_3, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Вважає дану ухвалу незаконною та не обґрунтованою. Так, суд в своїй ухвалі зазначив, що в даному випадку керувався тим, що «вирішуючи питання про забезпечення позову, суд врахував, що ця обставина може причинити шкоду відповідачу» в той же час суд не врахував ту обставину, що своїми діями відповідач вже причинив шкоду позивачу, оскільки своєчасно не виконав свого обов'язку згідно договору позики та прострочив виконання свого грошового зобов'язання. Крім цього, суд в ухвалі безпідставно зазначив, що він не сплатив судового збору, однак вказане дійсності не відповідає.
В судове засідання особи, що беруть участь у справі (їх представники із документами, що підтверджували б їх повноваження) не з'явились, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, що беруть участь у справі та у судове засідання не з'явились, враховуючи, що вказані особи (їх представники) належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надійшло, причин неявки (неявки їх представників) суду не повідомлено та зважаючи на вимоги ст. 305 ЦПК України.
Враховуючи неявку всіх осіб, що беруть участь у справі та вимоги ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи осіб, що беруть участь у справі в їх сукупності в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із тексту позовної заяви ОСОБА_2 у такій міститься клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. А конкретно у такому позивач просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на квартиру ОСОБА_3, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 саме.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судом першої інстанції невжиття згаданих заходів забезпечення позову обґрунтовано тим, що заявником не виконано вимог ст. 151 ЦПК України, а саме в заяві про забезпечення позову не зазначено причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, та які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, необґрунтована необхідність застосування вказаного виду забезпечення позову, та не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі. Крім цього, судом враховано і п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно змісту якого суд вирішуючи питання про забезпечення позову повинен враховувати, що ця обставина може спричинити шкоду відповідачеві та іншим особам.
На думку колегії суддів, згадані висновки суду першої інстанції зроблені у відповідності до вимог закону та підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.
Як вбачається із виділених матеріалів цивільної справи, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, що були оглянуті колегією суддів, жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, позивачем не наведено та доказів на їх підтвердження не представлено. Також у матеріалах справи немає жодних даних про те, що квартира про накладення арешту на яку просить позивач, дійсно належить відповідачу. Крім цього, відсутні і дані про вартість квартири про накладення арешту на яку просить позивач, що унеможливлює з'ясування питання про співмірність заходів забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач із заявленими ним вимогами
Враховуючи вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими та таку відхилити, а оскаржувану ухвалу як таку, що постановлена з додержанням вимог закону - залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.
Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: В.Я. Бакус
Т.А. Гірник