Справа № 461/2566/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/287/14 Доповідач: ОСОБА_2
06 червня 2014 року м. Львів
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
Головуючого - ОСОБА_2 ,
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013150050004179 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого, проживаючого у АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 186 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
його захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_8 , прокурора прокуратури Галицького району м. Львова ОСОБА_10 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2014 року,
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2014 року ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за ч.2 ст.186 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_6 до даного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Франківського районного суду м. Львова від 05 січня 2012 року строком на три роки, та остаточно призначено покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 постановлено рахувати з 15 січня 2014 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 15 листопада 2013 року близько 06 години, перебуваючи на АДРЕСА_2 , діючи з метою протиправного збагачення, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, шляхом ривка, відкрито заволодів майном ОСОБА_9 , а саме - поліетиленовим пакетом, всередині якого знаходилась куртка з грошима в сумі 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 15.11.2013 року становить 15986 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
На вирок суду засудженим, його захисником та прокурором подані апеляційні скарги.
В своїй апеляційній скарзі засуджений вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує на неповноту судового слідства, покликаючись на те, що судом не були перевірені фактичні обставини подій, що сталися, а також докази його непричетності до інкримінованого злочину, а натомість взяті до уваги лише покази потерпілого ОСОБА_9 . На його думку вирок суду базується на припущеннях, одночасно при винесенні вироку, судом не було враховано, що він має міцні соціальні зв'язки, постійне місце роботи, має на утриманні хворого батька та двох малолітніх дітей. Вважає, що суд, призначаючи покарання, мав застосувати положення ст. 69 КК України. Просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.
Захисник у апеляційній скарзі не оспорює правильність кваліфікації дій обвинуваченого, проте не погоджується із призначеним судом покаранням, оскільки вважає це покарання занадто суворим. Покликається на те, що суд, призначаючи покарання, не повністю взяв до уваги всі обставини справи та дані, які характеризують засудженого. При цьому вказує, що вчиненню ОСОБА_6 злочину певною мірою сприяла розгубленість та пасивність потерпілого ОСОБА_9 і враховуючи всі обставини подій що сталися, дії засудженого граничать із заволодінням шляхом обману, що є менш суспільно-небезпечним діянням. Водночас основні обставини справи ОСОБА_6 визнав, при цьому він заздалегідь не готувався до вчинення злочину а виконував вказівки невідомого як таксист, що знижує його суспільну небезпеку. Крім цього, захисник вказує на молодий вік засудженого, його позитивні характеристики, на те, що він має на утриманні двох малолітніх дітей, хворого батька-інваліда. На підставі наведеного просить пом'якшити ОСОБА_6 призначене судом покарання.
В апеляційній скарзі прокурор вважає вирок суду незаконним у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. При цьому прокурор покликається на те, що судом не повній мірі було враховано, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин під час встановленого йому судом іспитового строку, призначеного за попереднім вироком, що свідчить про те, що він не став на шлях виправлення. Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст. 186 КК України у виді п'яти років позбавлення волі і на підставі ст.71 КК України остаточно призначити покарання у виді восьми років позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, виступи засудженого ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали свої апеляційні скарги та заперечили проти апеляційної скарги прокурора, виступ потерпілого, який поклався на розсуд суду, зазначивши, що міра покарання, яку просив прокурор, є занадто суворою, виступ прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти апеляційних скарг засудженого та захисника, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, всупереч покликанням в апеляційній скарзі засудженого, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим кримінального правопорушення. Висновки суду щодо його вини ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.
У вирок суд обґрунтовано поклав покази потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_11 , дані ними в судовому засіданні щодо обставин подій, не довіряти яким колегія суддів підстав не має, і суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх об'єктивними та достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою та іншими наявними у кримінальному провадженні доказами.
Покази ОСОБА_6 щодо невизнання ним вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення перевірялись судом і суд обґрунтовано розцінив їх як такі, що дані ОСОБА_6 з метою уникнути покарання за скоєне та з метою пом'якшити свою відповідальність.
Таким чином, колегія суддів вважає, що кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 186 КК України відповідає встановленим обставинам кримінального провадження, оскільки засуджений умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Доводи засудженого щодо неповноти судового розгляду колегія суддів вважає голослівними, та такими, що не знайшли свого підтвердження. Як вбачається із матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції з'ясував обставини, встановлені під час кримінального провадження та перевірив докази, які були представлені суду. Водночас під час підготовчого судового провадження в суді першої інстанції клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту або про витребування певних речей чи документів для дослідження в ході судового розгляду ні зі сторони ОСОБА_6 ні зі сторони його захисника не надходило.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України, які були б підставою для призначення нового розгляду у суді першої інстанції, про що ставить питання засуджений у своїй апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено.
Щодо призначеного покарання, то таке, на думку колегії суддів, засудженому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Покликання захисника в апеляційній скарзі на те, що вчиненню ОСОБА_6 злочину, певною мірою сприяла розгубленість та пасивність потерпілого ОСОБА_9 і дії засудженого граничать із заволодінням шляхом обману, що є меншим суспільно-небезпечним діянням, а також те, що основні обставини справи ОСОБА_6 визнав, заздалегідь не готувався до вчинення злочину а виконував вказівки невідомого як таксист, що знижує його суспільну небезпеку, на думку колегії суддів є необґрунтованими, та у даному випадку не може бути підставою для пом'якшення засудженому покарання.
Всупереч доводам засудженого та його захисника суд, призначаючи покарання, взяв до уваги дані про особу ОСОБА_6 , його сімейний стан, а саме те, що він має на утриманні батька-інваліда та двох неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 69 КК України призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
З урахуванням в сукупності усіх обставин справи та особи засудженого колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування щодо ОСОБА_6 положень ст. 69 КК України, про що він вказує у своїй апеляційній скарзі .
Всупереч доводам прокурора суд, призначаючи засудженому покарання, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те, що засуджений вчинив інкримінований злочин під час встановленого йому судом іспитового строку, призначеного за попереднім вироком, у зв'язку з чим суд призначив ОСОБА_6 покарання із застосуванням положень ст. 71 КК України.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що призначене ОСОБА_6 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і є справедливим.
На підставі наведеного колегія суддів відмовляє засудженому, його захиснику, прокурору в задоволенні їхніх апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_6 , його захисника-адвоката ОСОБА_8 , прокурора прокуратури Галицького району м. Львова ОСОБА_10 залишити без задоволення а вирок Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2014 року відносно ОСОБА_6 залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4