Справа № 445/2573/13-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/190/14 Доповідач: ОСОБА_2
29 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
потерпілого - ОСОБА_9 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 , з відповідними доповненнями, на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 28 січня 2014 року,
Цим вироком:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця і жителя АДРЕСА_1 ,
проживаючого по АДРЕСА_2 , українця,
громадянина України, з середньою освітою, не одруженого,
раніше не судимого, займається індивідуальною трудовою
діяльністю,
засуджено за ст. 125 ч. 2 КК України і призначено покарання - 240 годин громадських робіт.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця і жителя АДРЕСА_1 , проживаючого
по АДРЕСА_3 , з середньою освітою, неодруженого,
непрацюючого, раніше судимого: 27.12.2005 року Золочівським
районним судом Львівської області за ст. 186 ч.2, 129 ч.1 КК України
із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі,
звільненого з місць позбавлення волі 13.07.2007 року по відбутті
покарання, та 09 квітня 2012 року цим же судом за ст. 185 ч. 2 КК
України на 6 місяців арешту,
засуджено за ст. 125 ч. 2 КК України до покарання у виді 6-ти місяців арешту.
Цим вироком ОСОБА_11 та ОСОБА_8 визнано винними та засуджено за те, що вони 06 листопада 2013 року біля 21 год. 30 хв. в м. Золочеві Львівської області, перебуваючи в барі «Едем», що знаходиться по вул. Репіна, 6, де знаходився і їх товариш ОСОБА_9 , разом розпивали спиртні напої. ОСОБА_9 , перебуваючи в стані сп'яніння, пішов танцювати. Під час цього він зачепив столик, за яким сиділи інші відвідувачі кафе. Ці особи привели його до їх столика, за яким сидів ОСОБА_11 і попросили його, щоб той прослідкував за ним, так як той в танці зачепив їх столик. Через деякий час ОСОБА_9 знову пішов танцювати і ще раз зачепив столик де сиділи ці ж особи. Вони повторно привели його до ОСОБА_11 з такою ж просьбою. Коли ОСОБА_9 вийшов надвір, то ОСОБА_11 вийшов за ним, зробив йому зауваження з приводу недостойної поведінки і попередив, що якщо він буде так продовжувати, він його вдарить. На ці слова той обізвав його і схопив рукою за одяг. Тоді ОСОБА_11 почав наносити ОСОБА_9 удари руками в обличчя. До бійки підключився і ОСОБА_8 і вони обоє продовжували бити ОСОБА_9 , в результаті чого заподіяли йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
На вирок суду обвинувачений ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.
У апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 вважає, що вирок суду першої інстанції постановлений без врахування дійсних обставин справи та вимог закону. Акцентує увагу на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки під час судового слідства він з потерпілим ОСОБА_9 уклав угоду про примирення, добровільно відшкодував потерпілому завдану матеріальну та моральну шкоду, та останній не настоював на притягненні його до кримінальної відповідальності.
Просить вирок суду першої інстанції щодо його засудження скасувати та закрити кримінальне провадження щодо нього з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з примиренням сторін, та у зв'язку з тим, що потерпілий ОСОБА_9 не настоював на притягненні його до кримінальної відповідальності, тобто фактично відмовився від обвинувачення.
Потерпілий ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі правильність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 не оспорює, вважає її вірною й такою, що відповідає дійсним обставинам справи. Однак вказує, що суд першої інстанції безпідставно не закрив щодо ОСОБА_8 кримінальне провадження з підстав передбачених вимогами п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України. Звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_8 добровільно відшкодував йому завдану матеріальну та моральну шкоду, вони між собою примирилися та він не бажав притягнення останнього до кримінальної відповідальності, тобто фактично відмовився від обвинувачення.
Просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_8 скасувати та закрити щодо нього кримінальне провадження у зв'язку з примиренням сторін та його відмовою від обвинувачення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора про необґрунтованість апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 та представника потерпілого- адвоката ОСОБА_10 про задоволення їх апеляційних скарг, розглянувши наведені у апеляційних скаргах доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженими злочину та обґрунтовано перекваліфікував дії ОСОБА_11 та ОСОБА_8 з ч. 2 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 125 цього ж Кодексу, оскільки висновки суду про доведеність їх вини саме у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладенні у вироку і яким суд дав належну оцінку.
Тобто, судом першої інстанції ОСОБА_8 засуджений за ст. 125 ч. 2 КК України на 6 місяців арешту.
Відповідно ж до ст. 477 КПК України стаття 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, за вчинення якого засуджений ОСОБА_8 відноситься до категорії кримінальних правопорушень, що передбачають кримінальні провадження у формі приватного обвинувачення, які можуть бути розпочаті слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
При цьому, як передбачено вимогами п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
А п. 26 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 02 липня 2004 року «Про практику застосування законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» та вимоги кримінально-процесуального закону вимагають від судів обов'язкового одержання від потерпілого письмової або усної заяви про притягнення до кримінальної відповідальності підсудного у справі публічного обвинувачення, коли результати судового слідства свідчитимуть про необхідність змінити кваліфікацію злочину на статтю кримінального закону, якою передбачено відповідальність за якийсь зі злочинів у справах приватного звинувачення.
Разом з тим, приймаючи по справі таке рішення, місцевий суд вищевказаних вимог закону не дотримався, заяви про притягнення обвинуваченого до відповідальності не отримав та не роз'яснив останньому його право відмовитися від обвинувачення, а закінчив розгляд справи у відсутності потерпілого ОСОБА_9 та не врахував ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_9 фактично примирилися між собою, і останній фактично відмовився від обвинувачення.
І як вбачається з апеляційної скарги та пояснень потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні апеляційного суду він з обвинуваченим ОСОБА_8 примирилися між собою і він не бажає притягнення останнього до кримінальної відповідальності та відмовляється від обвинувачення відносно ОСОБА_8 .
За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду частині засудження ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 125 КК України на 6 місяців арешту підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, апеляції обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 - задоволенню, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 - закриттю в зв'язку з фактичним примиренням між обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_9 та відмовою останнього від обвинувачення.
Керуючись ст. ст. 284, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 задоволити.
Вирок Золочівського районного суду Львівської області в частині засудження ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 125 КК України на 6 місяців арешту скасувати.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий : ОСОБА_2