Справа № 460/1144/14-к
1-кп/460/107/14
26.05.2014 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження № 42014140410000017 від 03 квітня 2014 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шаргород Вінницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, солдата служби за контрактом в/ч НОМЕР_1 (на даний час солдат строкової служби в/ч НОМЕР_1 ) АДРЕСА_2 ,
про обвинувачення його за ч.2 ст. 407 КК України -
обвинувачений ОСОБА_4 , будучи призваним на військову службу за контрактом, проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді навідника механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону у військовому званні солдат. З 03 березня 2014 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 157 «Про переведення офіцерського складу військовослужбовців військової служби за контрактом на казарменний стан» особовий склад військової частини НОМЕР_1 розміщено та переведено на казарменний стан. З цього ж дня за сигналом «Тривога» військову частину НОМЕР_1 переведено у вищу ступінь бойової готовності, на військовослужбовців покладено спеціальні завдання та розпочато особливий період несення військової служби, про що було доведено до всього особового складу частини, у тому мислі до ОСОБА_4 . Проте, 13.03.2014 року, близько 10 год. 00 хв., солдат ОСОБА_4 без поважних причин самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 та, маючи намір тимчасово ухилитись від проходження військової служби, вибув до місця свого проживання в АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд. 17.03.2014 року, близько 9 год. 00 хв., солдат ОСОБА_4 добровільно з'явився у військову частину НОМЕР_1 та заявив про себе. Також 21.03.2014 року, близько 11 год. 00 хв., через порушення режиму солдат ОСОБА_4 виписаний з лікувальною закладу - Військово-медичного клінічного центру Західною регіону, де перебував на стаціонарному лікуванні, та зобов'язаний був цього ж дня прибути у військову частину НОМЕР_1 , однак, без поважних причин до місця служби не прибув, а близько 14 год. 20 хв,. виїхав з м. Львова до АДРЕСА_1 та в подальшому у м. Ірпінь Київської області, де проводив час на власний розсуд. Знову ж 31.03.2014 року, близько 14 год. 30 хв., солдат ОСОБА_4 добровільно з'явився у ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заявив про себе.
Таким чином, 13.03.2014 року, близько 10 год. 00 хв., ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , без поважних причин самовільно залишив військову частину та ухилявся від проходження військової служби до 9 год. 00 хв. 17.03.2014 року, тобто тривалістю понад три доби.
- 2 -
Він же, 21.03.2014 року не з'явився вчасно на службу без поважних причин по завершенні лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону та проводив час на власний розсуд до 14 год. 30 хв. 31.03.2014 року, чим скоїв самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 та нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 ч. 2 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 407 КК України визнав повністю і пояснив, що дійсно 13.03.2014 року, близько 10 год. 00 хв., без поважних причин самовільно залишив територію військової частини НОМЕР_1 та, маючи намір тимчасово ухилитись від проходження військової служби, вибув до місця свого проживання в с. Слобода-Шаргородська Шаргородського району Вінницької області, де проводив час на власний розсуд та 17.03.2014 року і близько 09 год. 00 хв. добровільно з'явився у військову частину НОМЕР_1 та заявив про себе. 21.03.2014 року, близько 11 год. 00 хв., знову ж таки без поважних причин до місця служби з лікувального закладу не прибув, а близько 14 год. 20 хв. виїхав з м. Львова до АДРЕСА_1 та в подальшому у м. Ірпінь Київської області, де проводив час на власний розсуд. Та 31.03.2014 року близько 14 год. 30 хв. добровільно з'явився у ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому у м. Вінниця, та заявив про себе. На даний час він шкодує про вчинене, просить суворо його не карати, обіцяє, що більше такого не повторить.
Враховуючи визнання вини обвинуваченим та показання обвинуваченого щодо обставин скоєного ним кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, з'ясувавши в обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження усіх доказів по справі.
Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 407 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 407 КК України правильна, оскільки він своїми умисними діями вчинив самовільне залишення військової частини та місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин менше десяти діб, але більше трьох діб, вчинені повторно протягом року.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд бере до уваги обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, пом'якшуючу обставину - щире каяття; та вважає за можливе обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 407 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.
Керуючись ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Застосувати до засудженого ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 01 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 протягом іспитового строку не покидати територію військової частини НОМЕР_1 без дозволу командира військової частини.
- 3 -
Командиру військової частини НОМЕР_1 здійснювати контроль за поведінкою засудженого військовослужбовця ОСОБА_4 протягом іспитового строку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Яворівський районний суд Львівської області.
Вирок надрукований в нарадчій кімнаті в одному примірнику
Суддя ОСОБА_1