Вирок від 03.06.2014 по справі 1301/1941/2012

Справа № 1301/1941/2012

Провадження № 1/438/6/2014

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 р. Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю прокурора ОСОБА_4

адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориславі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислава Львівської області, українця, громадянина України, не військовозобов'язаного, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судженого 24.03.2010р. Бориславським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років 9 місяців позбавлення волі, прож. - АДРЕСА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

05.09.2012р. біля 15 год. ОСОБА_7 проходячи по вул. І.Франка в м. Трускавці та маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до випадкової прохожої, якою виявилась ОСОБА_8 та під приводом дізнатися як пройти до санаторію «Шахтар» м. Трускавця, відкрито викрав у ОСОБА_8 шляхом зівання з її шиї золотий ланцюжок 585 проби, вагою 10 грам разом із золоти кулоном 585 проби, вагою 3 грами загальною вартістю 5200 грн., після чого втік у невідомому напрямку.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_7 07.09.2012р. біля 00 год. 05 хв. знаходячись в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи неподалік магазину «Абсолют», що розташований по вул. Трускавецькій, 15 в м. Бориславі, з метою відкритого викрадення чужого майна, за попередньою змовою в групі осіб з двома невстановленими слідством особами, підійшов до випадкового перехожого, яким виявився ОСОБА_9 та шляхом застосування насильства, що не є небезпечним для життя і здоров'я, яке проявилось у нанесенні останньому кількох ударів кулаками в обличчя, від яких ОСОБА_9 отримав згідно висновку судово-медичної експертизи № 765 від 12.09.2012р. легкі тілесні ушкодження, поваливши останнього таким чином на землю, відкрито викрав у ОСОБА_9 , витягнувши з кишень його штанів гроші в сумі 400 грн., мобільний телефон марки «NOKIA 1280» вартістю згідно довідки 200 грн. в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 15 грн. та мобільний телефон марки «SAMSUNG GT E1200М» вартістю згідно довідки 200 грн. в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 15 грн., заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 830 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив, що 05.09.2012р. біля 15 год., як це вказано в обвинувальному висновку він в м. Трускавці не знаходився і відповідно жодних злочинних дій відносно потерпілої ОСОБА_8 не вчиняв, оскільки в цей час він перебував в м. Дрогобичі, де в районі продуктового ринку займався монтажем торгових павільйонів, які проводило ДФ ПП «Мінора-2007», де він працював. Що стосується епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_9 , яке згідно пред'явленого йому обвинувачення мало місце 07.09.2012р. біля 00 год. 05 хв. то цього злочину він не вчиняв, а свідомо обмовив себе у вчиненні цього злочину внаслідок психологічного тиску на нього з боку працівників Бориславського МВ ГУ МВС України у Львівській області. Вилучений в нього мобільний телефон марки «SAMSUNG GT E1200М» належний ОСОБА_9 він в останнього не викрадав, а випадково знайшов на вулиці та мав намір повернути власнику за певну винагороду, що не є злочином. Оскільки жодних злочинів у вчиненні яких його обвинувачують органи досудового він не вчиняв просить постановити відносно нього виправдальний вирок.

Не зважаючи на невизнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів, його вина у вчиненні цих злочинів, на думку суду, знайшла своє повне доведення здобутими по справі доказами, зокрема:

а). За епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_8

- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 , яка пояснила, що 05.09.2012р. біля 14 год. 45 хв. вона вийшла з роботи з санаторію «Шахтар» в м. Трускавці, де працює медсестрою та направилась стежкою в бік бювету № 1. В певний момент вона порівнялася з молодим хлопцем, який йшов їй на зустріч, як їй стало відомо згодом його звати ОСОБА_7 , який минув її, а через декілька секунд почула позаду себе швидкі кроки та запитання «Як пройти до санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ?». Оглянувшись побачила ОСОБА_7 , який не очікуючи на її відповідь на поставлене ним запитання зірвав з її шиї золотий ланцюжок з кулоном із зображенням «Божої Матері», після чого побіг в бік санаторію «Шахтар». Вона добре розгледіла нападника і згодом під час проведення впізнання працівниками міліції впізнала його. Жодного сумніву, що на неї 05.09.2012р. напав та викрав її майно саме ОСОБА_7 в неї немає. Оскільки заподіяна їй злочином матеріальна шкода їй до цього часу ОСОБА_7 не відшкодована, заявляє до нього цивільний позов на суму викраденого в неї майна, а саме на 5200 грн.;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що 12.09.2012р. біля 19 год. він перебуваючи в м. Трускавці працівниками міліції був запрошений в якості понятого при впізнанні в приміщенні Трускавецького МВ ГУ МВС України у Львівській області невідомою йому на той час жінкою із трьох хлопців приблизно одного віку та тілобудови з розданими номерками за №№ НОМЕР_1 особи, яка вчинила відносно неї злочин, зокрема цій жінці працівниками міліції було задано запитання «Чи впізнаєте Ви серед цих трьох осіб, особу, яка зірвала з Вашої шиї золотий ланцюжок з кулоном?», на що потерпіла відповіла, що впізнає цю особу у хлопцеві з номерком АДРЕСА_2 , як з'ясувалося прізвище цього хлопця ОСОБА_7 ;

- аналогічними за змістом показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що він є директором ДФ ПП «Мінора-2007», яке виконує різні будівельні роботи. З 25.06.2012р. на підприємство підсобним робітником був влаштований ОСОБА_7 , який був звільнений з роботи за угодою сторін 01.09.2012р. і після цього він на роботу вже не виходив. Не міг ОСОБА_7 вийти на роботу на об'єкт, який обслуговувало ДФ ПП «Мінора-2007» як він вказує 05.09.2012р. також і тому, що крім того, що на той час він був звільнений з роботи, з 01.08.2012р. по 30.09.2012р. через брак коштів підприємство не працювало, відповідно його робітники на будівельних роботах задіяні не були;

- аналогічними за змістом показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 12.09. 2012р. згідно якого потерпіла ОСОБА_8 серед трьох осіб пред'явлених їй для впізнання впізнала особу під № 1, якою виявився ОСОБА_7 та із впевненістю заявила, що це саме ця особа, яка 05.09.2012р. біля 15 год. в м. Трускавці на вул. І.Франка відкрито викрала у неї із шиї золотий ланцюжок з кулоном

(а.с. 24-25 т. 1)

- даними протоколу ставки віч-на віч між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 12.09.2012р. згідно якого ОСОБА_8 підтримала свої попередня покази та вказала, що саме ОСОБА_7 є тією особою, яка 05.09.2012р. 05.09.2012р. біля 15 год. в м. Трускавці на вул. І.Франка відкрито викрала у неї із шиї золотий ланцюжок з кулоном

(а.с.29-30 т. 1)

- копією наказу № 7 від 01.09.2012р. виданого Дрогобицькою філією приватного підприємства «Мінора-2007» про те, що ОСОБА_7 звільнено з посади підсобного робітника ДФ ПП «Мінора-2007» з 01.09.2012р. за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України

(а.с. 66 т. 1)

б). За епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_9

- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив, що 07.09.2012р. біля 00 год. 05 хв. він йшов на вул. Шкільну в м. Бориславі додому. При собі мав два мобільні телефони марки «SAMSUNG GT E1200М» та«NOKIA 1280», а також 400 грн., які заробив на будові. Проходячи через вул. Трускавецьку неподалік магазину «Плай» до нього підійшли три молоді хлопці, один з яких попросив в нього закурити. Коли він хотів дати хлопцям сигарету один з них, який був одягнений в чорний спортивний костюм з трьома білими смугами на рукавах та штанах, як згодом з'ясувалося ОСОБА_7 наніс йому удар рукою в обличчя від чого він впав. Потім йому було нанесено ще декілька у3дарів в область голови, ким саме він не знає, а потім із задніх кишень його штанів хтось із присутніх витягнув два його мобільні телефони. Після цього ОСОБА_7 повернув його на спину, запхав руку в праву передню кишеню його штанів, звідки витягнув гроші в сумі 300 грн. купюрами по 100 грн., а з лівої передньої кишені штанів витягнув гроші в сумі 100 грн. купюрами по 50 грн. Пограбувавши його, всі нападники втекли в невідомому напрямку. Зранку він пішов на будову, де працював, а біля 13 год. на будові його двоюрідний брат ОСОБА_14 , повідомив, що до нього на мобільний телефон з його телефону зателефонував невідомий, який запропонував за винагороду в 250 грн. повернути викрадений в нього мобільний телефон марки «SAMSUNG». Він зателефонував невідомому який запропонував зустрітися на тому місці, де його було пограбовано цього ж дня біля 18 год., на що він погодився. Коли прибув на місце то неподалік магазину «Плай» побачив хлопця, який спостерігав за ним. В цьому хлопцеві він впізнав особу, яка напередодні нанесла йому удар та викрала у нього гроші та очевидно мобільні телефони. Після цього до цього хлопця підійшли працівники міліції та доставили їх обидвох в Бориславський МВ ГУ МВС України у Львівській області для дачі пояснень.В міліції з'ясувалося, що особа яка вчинила відносно нього злочин є ОСОБА_7

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що проживає в квартирі АДРЕСА_3 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_16 та неповнолітнім сином ОСОБА_17 07.09.2012р. біля 00 год. 30 хв. квартиру хтось постукав у вікно, а коли вона відчинила двері то побачила знайомого їй ОСОБА_7 , який одразу ж дав їй 50 грн. ніби-то на погашення боргу, хоча жодних грошей їй винен не був, її сину дав 100 грн. однією купюрою на зошити, а співмешканцеві дав ще 100 грн. після чого вони всі крім її неповнолітнього сина стали розпивати спиртні напої. На запитання звідки в нього гроші ОСОБА_7 відповів, що заробив в м. Трускавці. Під час розпиття спиртного ОСОБА_7 витягнув два мобільні телефони марки «SAMSUNG» та мобільний телефон марки «NOKIA», при цьому, що ще один телефон він десь загубив, а перед цим по дорозі до неї знайшов ще якийсь мобільний телефон. Потім вони полагали спати, а біля 06 год. 30 хв. прокинувшись ОСОБА_7 дав її співмешканцю ОСОБА_16 ще 100 грн. на придбання спиртного, яке вони знову втрьох розпили. При застіллі ОСОБА_7 зателефонував з мобільного телефону на якийсь номер та попросив за даний телефон викуп у розмірі 250 грн., домовившись зустрітися з його власником біля магазину «Плай» по вул. Трускавецькій в м. Бориславі;

- перевіреними в судовому засіданні аналогічними за змістом показаннями свідка ОСОБА_16 , даними ним в ході досудового слідства

( а.с. 39-42 т. 2)

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що проживає із своєю матір'ю ОСОБА_15 та її співмешканцем ОСОБА_16 в квартирі АДРЕСА_3 . 06.09.2012р. ввечері ліг спати, а прокинувся вночі від шуму в квартирі. Вставши побачив, що до них прийшов невідомий йому чоловік, який дав йому 100 грн. на придбання зошитів. Він гроші взяв та пішов спати. Зранку він встав та пішов гуляти, а повернувшись знову побачив того чоловіка який подарував йому гроші, і який показав йому мобільний телефон марки «SAMSUNG» чорного кольору, запитуючи за скільки цей телефон можна продати, однак він відповів що не знає, після чого пішов знову гуляти і більше цього чоловіка не бачив;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 , який пояснив, що 07.09.2012р. він із своїм двоюрідним братом ОСОБА_19 працювали на будові і ОСОБА_19 йому розповів, що перед цим, вночі на нього коли він повертався додому напали невідомі, які забрали в нього 400 грн. та два мобільні телефони. Десь біля 13 год. на його мобільний телефон з викраденого у його брата мобільного телефону зателефонував невідомий, який повідомив, що знайшов телефон марки «SAMSUNG» і готовий за винагороду у 250 грн. повернути його власнику. Про це він повідомив ОСОБА_19 , а він про це повідомив працівників міліції. Він пере телефонував тому чоловіку та сказав, що брат погодився на його пропозицію і вони домовилися зустрітися цього ж дня 0 18 год. біля магазину «Плай» по вул. Трускавецькій в м. Бориславі, куди його брат з працівниками міліції згодом і поїхав;

- даними протоколу огляду місця події від 07.09.2012р. в ході якого в ОСОБА_7 вилучено мобільний телефон марки «SAMSUNG GT E1200М», в якому знаходилась карта оператора мобільного зв'язку «Київстар»

(а.с. 9 т. 2)

- протоколом огляду предметів з фототаблицею до нього від 10.09.2012р. згідно якого оглянуто вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон марки «SAMSUNG GT E1200М» та сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар»

(а.с. 52-55 т. 2)

- речовими доказами, а саме мобільним телефоном марки SAMSUNG GT E1200М» та сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», які передані на зберігання ОСОБА_9

(а.с. 56 т. 1)

- протоколом явки з повинною від 10.09.2012р. згідно якого ОСОБА_7 добровільно, без фізичного та психологічного тиску на нього з боку працівників міліції заявив, що 06.09.2012р. біля 00 год. на вул. Трускавецькій в м. Бориславі зустрів раніше йому невідомого чоловіка в нетверезому стані, якого штовхнув, а коли той впав, то забрав в нього мобільний телефон марки «SAMSUNG» та гроші в сумі 400 грн.

(а.с. 51 т. 2)

- протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від 08.09.2012р. згідно якого ОСОБА_9 повністю підтвердив факт відкритого викрадення його майна ОСОБА_7

(а.с. 32-34 т. 2)

- протоколом виїмки від 12.09.2012р. згідно якого у потерпілого Рахеля вилучено мобільний телефон марки «NOKIA 1280», в якому знаходилась карта оператора мобільного зв'язку «Лайф»

(а.с. 98-99 т. 2)

- протоколом огляду предметів з фото таблицею до нього, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки «NOKIA 1280» та сім-карту оператора мобільного зв'язку «Лайф»

(а.с. 100-103 т. 1)

- речовими доказами, а саме мобільним телефоном марки «NOKIA 1280» та сім-картою оператора мобільного зв'язку «Лайф», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_9

(а.с. 104 т. 2)

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12.09.2012р. згідно якого ОСОБА_7 вказав на механізм та обставини вчинення ним злочину відносно ОСОБА_9 , який мав місце 07.09.2012р.

(а.с. 69-73 т. 2)

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13.09.2012р. згідно якого ОСОБА_19 вказав на механізм та обставини вчинення ним злочину відносно нього, який мав місце 07.09.2012р.

(а.с. 113-116 т. 2)

- даними висновку судово-медичної експертизи № 765 від 12.09.2012р. згідно якого у ОСОБА_9 було виявлено синець на спинці носа у верхній третині, садно на спинці носа в нижній третині справа, садно в правій виличній ділянці обличчя. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_9 могли утворитися внаслідок дій твердих тупих предметів, цілком можливо в період часу вказаний в постанові, і за ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень

(а.с. 48 т. 1)

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про повне доведення вини підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Кваліфікацію дій ОСОБА_7 органом досудового слідства в частині викрадення майна потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 186 КК України суд визнає вірною, оскільки підсудний відкрито викрав чуже майно за наявності кваліфікуючої ознаки повторності.

При цьому суд не надає віри та критично відноситься до показань підсудного в тій частині, де він стверджує, що жодного майна він як у потерпілої ОСОБА_8 так і у потерпілого ОСОБА_9 не викрадав.

Так стосовно епізоду відкритого викрадення майна у ОСОБА_8 підсудний ОСОБА_7 як це вбачається з його пояснень намагається створити собі алібі на час вчинення злочину, вказуючи на те, що 05.09.2012р. біля 15 год. тобто на час вчинення злочину він перебував в м. Дрогобичі в районі продуктового ринку де проводив роботи по монтажу торгівельних павільйонів, які здійснювалися ДФ ПП «Мінора-2007», де він працював.

Однак, такі твердження підсудного повністю спростовуються показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 , яка чітко суду пояснила, що 05.09.2012р. біля 15 год. на вул. І.Франка в м. Трускавці на неї напав та зірвав з її шиї золоті вироби саме ОСОБА_7 , якого вона у світлу пору доби добре розгледіла, запам'ятала його зовнішність, а згодом безпомилково впізнала ОСОБА_7 як особу яка вчинила відносно неї злочин в ході проведеного в Трускавецькому МВ ГУ МВС України впізнання. Такі показання потерпіла послідовно давала як в ході досудового слідства так і в процесі судового розгляду кримінальної справи, не змінюючи їх, а тому з врахуванням тієї обставини, що до часу вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 між собою знайомі не були, жодних відносин, в тому числі і неприязних, що б давало підставу суду сумніватися в об'єктивності показань потерпілої не підтримували, відтак суд рахує показання потерпілої ОСОБА_8 цілком правдивими, які як в ході досудового розслідування так і під час судового слідства нічим не спростовані та, відповідно можуть бути взяті судом до уваги як належний доказ в обґрунтування пред'явленого підсудному обвинувачення за цим епізодом його злочинної діяльності. Крім цього показання ОСОБА_7 про те, що він на час вчинення злочину відносно ОСОБА_8 знаходився на роботі в м. Дрогобичі спростовуються також показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 - директора Дрогобицької філії приватного підприємства «Мінора-2007», який пояснив, що ОСОБА_7 офіційно з 25.06.2012р. працював на підприємстві підсобним робітником, однак, виконувати якісь роботи від ДФ ПП «Мінора-2007» у вересні 2012р. не міг, оскільки 01.09.2012р. був звільнений з роботи за угодою сторін, а також з 01.08.2012р. по 30.09.2012р. підприємство через брак грошових коштів не працювало і ніяких робіт в цей період замовникам не виконувалося, та аналогічними за змістом показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 .

За таких обставин твердження підсудного в обґрунтування створюваного ним собі алібі на час вчинення злочину відносно потерпілої ОСОБА_8 суд визнає надуманими та непереконливими, оскільки вони жодного підтвердження в ході судового слідства не знайшли, а розцінює їх виключно як спробу підсудного уникнути покарання за вчинений ним злочин.

Що стосується показань підсудного ОСОБА_7 стосовно епізоду відкритого викрадення майна в ОСОБА_9 висловлених ним в ході судового слідства про те, що нападу на ОСОБА_18 згідно пред'явленого йому обвинувачення 07.09.2012р. він не здійснював і жодних грошей та речей в останнього не викрадав, а мобільний телефон «SAMSUNG GT E1200М» належний ОСОБА_18 він знайшов на вулиці Трускавецькій в м. Бориславі і не вбачає нічого незаконного в тому, що мав намір повернути цей телефон власнику за винагороду, оскільки такі показання підсудного повністю спростовуються здобутими в ході розгляду кримінальної справи доказами.

Так, згідно наявного в матеріалах справи протоколу явки з повинною (а.с. 51 т. 2) ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину відносно ОСОБА_9 та вказав при яких обставинах вчинив цей злочин, при цьому зазначивши, що протокол явки з повинною написаний ним власноручно без фізичного чи психологічного тиску з боку працівників міліції. Аналогічно в протоколі допиту ОСОБА_7 в якості обвинуваченого (а.с. 92-94 т. 2) останній чітко пояснив як саме 07.09.2012р. вчиняв злочин відносно ОСОБА_9 . При цьому зміну своїх попередніх показань в суді підсудний пояснює тим, що під час відібрання в нього явки з повинною та визнавальних вину пояснень на нього працівниками Бориславського МВ ГУ МВС України у Львівській області на нього чинився психологічний тиск, внаслідок чого він перелякався та взяв на себе чужу вину у вчиненні злочину. Однак до таких тверджень підсудного слід ставитися критично, оскільки жодних підтверджень в судовому засідання вони не знайшли. Так, допитаний з ініціативи суду в якості свідка о/у СКР Бориславського МВ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_20 , який складав протокол явки з повинною ОСОБА_7 суду пояснив, що під час складання цього протоколу жодного тиску на з його боку чи з боку інших працівників міліції на ОСОБА_7 не чинилося, текст явки заповнювався в протоколі особисто самим підозрюваним в якого жодних зауважень щодо процедури складання протоколу не було. Не встановлено судом в цьому плані також наявності будь-яких звернень ОСОБА_7 в прокуратуру м. Борислава чи в інші правоохоронні органи з приводу застосування до нього незаконних методів слідства з боку працівників Бориславського МВ ГУ МВС України у Львівській області з приводу яких правоохоронними органами прийнято процесуальні рішення відносно винних у цьому осіб. Тому всі твердження підсудного щодо чинення відносно нього працівниками міліції психологічного тиску і як наслідок отримання від нього визнавальних показань у вчиненні злочину відносно ОСОБА_9 суд визнає цілковито надуманими та до уваги не приймає.

Крім цього твердження підсудного ОСОБА_7 в заперечення своєї вини у вчиненні відкритого викрадення майна ОСОБА_9 поєднаного із заподіянням останньому легких тілесних ушкоджень повністю спростовуються показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9 , який чітко суду пояснив, що саме ОСОБА_7 є тією особою, яка в присутності інших двох невідомих йому осіб 07.09.2012р. біля 00 год. 05 хв. поблизу магазину «Плай» по вул. Трускавецькій нанесла йому удари в область обличчя, а згодом відкрито викрала з кишень його штанів гроші в сумі 400 грн. та два мобільних телефони і саме ця особа була затримана працівниками міліції цього ж дня при спробі отримати від нього викуп за повернення одного з викрадених в нього мобільних телефонів. Такі показання потерпілий давав і в ході досудового слідства, не змінював їх, а тому з врахуванням також встановленої судом обставини, що до моменту вчинення злочину жодних відносин між підсудним та потерпілим, в тому числі і неприязних, які б викликали сумнів в об'єктивності показань потерпілого не існувало, суд вважає ці показання потерпілого правдивими, які нічим як в ході досудового розслідування так і під час судового слідства не спростовані та, відповідно можуть бути взяті судом до уваги як належний доказ в обґрунтування пред'явленого підсудному обвинувачення за цим епізодом його злочинної діяльності.

Крім цього побічно вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину відносно ОСОБА_9 на думку суду стверджується також показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які суду пояснили, що 07.09.2012р. біля 00 год. 30 хв. за місцем їхнього проживання прийшов ОСОБА_7 , який в ході спілкування витягнув та почав роздавати грошові купюри номіналом по 100 та 50 грн. та показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що 07.09.2012р. йому на мобільний телефон з мобільного телефону його двоюрідного брата ОСОБА_9 зателефонував невідомий, який запропонував за винагороду в 250 грн. повернути цей телефон власнику, про що він повідомив ОСОБА_9 , а той в свою чергу працівників міліції, які цього ж дня затримали особу яка йому телефонувала, і цією особою виявився ОСОБА_7 .

Таким чином суд розцінює всі показання підсудного ОСОБА_7 в заперечення своєї вини у вчиненні злочинів відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виключно як такі, що свідомо спрямовані підсудним на можливе уникнення справедливого покарання за вчинені ним злочини.

При обранні виду і розміру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів та особу самого підсудного, який раніше засуджувався за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не стає, за місцем проживання характеризується посередньо, заподіяну потерпілим шкоду не відшкодував.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудному по даній справі судом не встановлено.

Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання підсудному за епізодом вчинення ним злочину відносно ОСОБА_9 .

З врахуванням наведеного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і покарання йому слід обрати у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті КК України за якою кваліфіковано вчинені ним злочини.

Що стосується заявленого потерпілою ОСОБА_8 цивільного позову до ОСОБА_7 (а.с. 84 т. 2), то з врахуванням того, що наявна в матеріалах кримінальної справи позовна заява ОСОБА_8 про відшкодування шкоди не відповідає вимогам, які ставляться до таких заяв, суд вважає, що згаданий позов слід залишити без розгляду, одночасно роз'яснивши потерпілій її право на звернення з таким позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України в редакції 1960р., суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і обрати йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі, помістивши його на цей строк до кримінально-виконавчої установи.

Початок строку відбуття засудженим покарання рахувати з часу його затримання, а саме з 07.09.2012р.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

Речові докази по справі - мобільний телефон марки «SAMSUNG GT E1200М» з сім - картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» та мобільний телефон марки «NOKIA 1280» з сім - картою оператора мобільного зв'язку «Лайф», які передані під розписку потерпілому ОСОБА_9 - залишити йому.

На даний вирок протягом 15 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області.

Суддя:

Попередній документ
39232388
Наступний документ
39232390
Інформація про рішення:
№ рішення: 39232389
№ справи: 1301/1941/2012
Дата рішення: 03.06.2014
Дата публікації: 09.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Бориславський міський суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (30.09.2014)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 06.12.2012
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПЕЩУК РОМАН ЙОСИПОВИЧ
суддя-доповідач:
ПЕЩУК РОМАН ЙОСИПОВИЧ
підсудний:
Дубленич Назарій Андрійович
потерпілий:
Кирч Л.В.
Рахель В.В.