Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Цитовича М.М.
суддів
Колесника М.А., Селівона О.Ф.
за участю прокурора
Кривов'яза Я.І.
та засудженого
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 1 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи по першій інстанції, і касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2006 року.
Зазначеним вироком -
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
судимого 18.06.1993 року за ст. 94 КК України
на 10 років позбавлення волі,
звільненого за відбуттям покарання
18.01.2003 р., ІНФОРМАЦІЯ_2 приватного підприємства
“ІНФОРМАЦІЯ_3» -
засуджено:
за п.п. 6, 10, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч. 1 ст. 187 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 4 ст. 187 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч. 1 ст. 152 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України на 14 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання йому призначене у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 100 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_1 засуджено за вчинення 17 липня, 18 та 25 серпня 2005 р. у м. Красноперекопську Автономної Республіки Крим таких злочинів.
17 липня 2005 р., приблизно о 2 год. 20 хв., ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння поблизу будинку АДРЕСА_1 зґвалтував потерпілу ОСОБА_3 Після цього він із погрозою розправитися з нею та із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілої заволодів її майном і грошима на загальну суму 764 грн..
18 серпня 2005 р., приблизно в 00 год. 20 хв., він у стані алкогольного сп'яніння в районі Красноперекопської ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_1 вчинив розбійний напад на ОСОБА_4 та заволодів її майном і грошима на загальну суму 741 грн. 57 коп.
25 серпня 2005 р., між першою і третьою годинами, ОСОБА_1 після вживання спиртних напоїв із ОСОБА_5, з якою познайомився напередодні, обманним шляхом завів її у відлюдне місце біля перехрестя вулиць ІНФОРМАЦІЯ_5, де намагався зґвалтувати, але у зв'язку із тим, що вона чинила активний опір, йому не вдалося реалізувати свого злочинного наміру.
Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_1 з метою заволодіння майном потерпілої та бажаючи настання її смерті, умисно здавив їй шию руками і від механічної асфіксії, що виникла внаслідок таких його дій, ОСОБА_5 померла на місці. Після цього він заволодів прикрасами із золота, іншим майном, та грошима, що належали потерпілій, на загальну суму 2127 грн. 52 коп.
У касаційному поданні прокурора, який брав участь у розгляді справи по першій інстанції, порушується питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд через неправильне застосування судом кримінального закону по епізоду з ОСОБА_5. На думку прокурора, засуджений вчинив закінчений злочин - зґвалтування потерпілої, а не замах на зґвалтування, як це визнав суд.
У касаційній скарзі і доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що показання на стадії дізнання і досудового слідства про вчинення ним убивства ОСОБА_5 він змушений був давати через застосування до нього незаконних методів слідства.
Твердить, що він не застосовував насильства до потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зґвалтування ОСОБА_3 не вчиняв і не намагався зґвалтувати ОСОБА_5. Вважає, що показання потерпілих ОСОБА_3 й ОСОБА_4 були непослідовними, що свідки обмовили його.
Засуджений вказує і на порушення у стадії досудового слідства його права на захист, на необ'єктивність і неповноту досудового слідства та неповноту судового слідства.
Зазначає також, що під час вчинення ним неправомірних дій щодо потерпілих у справі осіб він не міг контролювати себе, оскільки, за його твердженням, є психічно хворим.
Просить про зміну вироку та про пом'якшення йому покарання.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який не підтримав касаційного подання і висловив думку про необґрунтованість касаційної скарги та про відсутність підстав для скасування чи зміни вироку, пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи і доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що подання і скарга задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, аналіз яких суд дав у вироку, і цей висновок є обґрунтованим.
ОСОБА_1 у судовому засіданні визнавав факти заволодіння сумочкою ОСОБА_3, а також - ланцюжком та сумочкою ОСОБА_4 і майном ОСОБА_5 та не заперечував вчинення ним убивства цієї потерпілої, яку, як випливає із його показань у суді, він задушив (а.с. 62-62 зв., 69-71, 73, 81 т. 4). У той же час ОСОБА_1 заперечував, що він застосовував фізичне насильство до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та що висловлював останній погрози, а також твердив, що він не мав умислу на вбивство ОСОБА_5 і не намагався її зґвалтувати та не вчиняв зґвалтування ОСОБА_3.
Вчинення ним зазначених дій щодо потерпілих (у тих межах обвинувачення, в яких він визнавав себе винним у судовому засіданні), по суті, не оспорюється засудженим і в його касаційній скарзі.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не застосовував насильства до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та не висловлював погроз останній під час заволодіння майном, ретельно перевірялися судом першої інстанції і були визнані необґрунтованими як такі, що не відповідають дійсності, і спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, показаннями самого ж ОСОБА_1, які він давав на стадії досудового слідства, та іншими наведеними у вироку суду доказами.
Так, із показань потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що вночі 17 липня 2005 р. ОСОБА_1 напав на неї і, застосовуючи фізичне насильство та погрожуючи вбивством, зґвалтував, а потім заволодів її сумочкою, мобільним телефоном, гаманцем та іншим майном, паспортом і втік (а.с. 63-64 т. 4).
Як видно із показань потерпілої ОСОБА_4, 17 серпня 2005 р., у нічний час, на неї ззаду накинувся ОСОБА_1, який ухопив її руками за шию, звалив на землю і став бити по голові й тулубу та погрожував предметом, який вона сприйняла за ножа. Потім він зірвав у неї з шиї ланцюжок, забрав сумочку з особистими речами і втік (а.с. 64-65 т. 4).
У своїх заявах про з'явлення з каяттям ОСОБА_1 теж вказував про заволодіння із застосуванням насильства сумочкою ОСОБА_3 і про зґвалтування потерпілої (а.с. 38, 58 т. 2), а також про заволодіння ланцюжком та сумочкою ОСОБА_4 (а.с. 132 т. 2). Про вчинення ним зазначених дій щодо ОСОБА_4 він давав показання і під час допиту як підозрюваного та розповідав при проведенні відтворення обстановки й обставин події (а.с. 138-144 т. 2).
Із висновку судово-медичної експертизи вбачається, що у потерпілої ОСОБА_4 мали місце легкі тілесні ушкодження, які могли виникнути у вказаний нею строк (а.с. 125 т. 3).
Посилання у касаційній скарзі засудженого на непослідовність показань потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на те, що свідки обмовили його, безпідставні, оскільки перевіркою матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що показання зазначених потерпілих були непослідовними, що свідки у справі могли обмовити його.
Показання ОСОБА_1, у тому числі й ті, які він давав на стадії досудового слідства, й зокрема під час допиту його як підозрюваного, при проведенні відтворення обстановки й обставин події (а.с. 106-115 т. 1), стосовно того, що він задушив ОСОБА_5, узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи трупа потерпілої про те, що у ОСОБА_5 мали місце розрив суглобової капсули, перелом правого рожка під'язикової кістки і що її смерть настала від механічної асфіксії в результаті задушення руками (а.с. 30-31 т. 3).
Як видно із висновків судово-дактилоскопічних експертиз, слід пальця руки, виявлений на поверхні фотоапарата “ІНФОРМАЦІЯ_6», що належав ОСОБА_5, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_1 (а.с. 49-50, 59-62 т. 3).
Показання ОСОБА_1 про те, що він заволодів золотими прикрасами, фотоапаратом та іншими речами ОСОБА_5, підтверджуються фактом виявлення та вилучення за його місцем проживання речей, що належали потерпілій (а.с. 67-80 т. 1).
Твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі про те, що показання під час розслідування справи про вчинення ним убивства ОСОБА_5 він змушений був давати у зв'язку із застосуванням до нього незаконних методів слідства, необґрунтоване.
Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що стосовно ОСОБА_1 застосовувалися чи могли застосовуватися незаконні методи слідства.
Крім того, допит його як підозрюваного, під час якого він давав показання про вчинення ним убивства ОСОБА_5 та заволодіння її майном, проводився у присутності захисника. Свої показання у цій частині ОСОБА_1 підтвердив під час проведення зазначеного вище відтворення обстановки й обставин події. Про вчинення вказаних дій щодо потерпілої ОСОБА_5 він зазначав і в своїй заяві про з'явлення із зізнанням (а.с. 91 т.1).
Доводи у касаційній скарзі засудженого про те, що він не мав умислу на позбавлення ОСОБА_5 життя, є безпідставними і спростовуються дослідженими судом, наведеними у вироці доказами.
З урахуванням конкретних дій ОСОБА_1 (умисне здавлювання ОСОБА_5 шиї руками), характеру ушкоджень на її тілі суд правильно визнав його винним в умисному вбивстві потерпілої.
Необґрунтованим також є твердження засудженого у касаційній скарзі про те, що він не намагався зґвалтувати ОСОБА_5.
Про вчинення ОСОБА_1 зазначених дій щодо ОСОБА_5 свідчать: наявність характерних для таких дій ушкоджень на тілі потерпілої (а.с.30-31 т.3), виділень на нижній білизні потерпілої, які могли походити від засудженого (а.с.107-108 т.3); показання ОСОБА_1 під час допиту його як підозрюваного, з яких убачається, що він усупереч волі ОСОБА_5 намагався здійснити статевий акт з нею і що вона чинила йому опір (а.с.109 т.1); наявність на тілі ОСОБА_1 подряпин, які, як видно із висновку судово-медичного експерта (а.с.22-23 т.3), могли виникнути під час здійснення потерпілою активного опору.
Разом із тим колегія суддів не може погодитися із доводами у касаційному поданні прокурора про те, що ОСОБА_1 вчинив закінчений злочин - зґвалтування ОСОБА_5, оскільки у справі не зібрано достатніх доказів щодо вчинення засудженим зґвалтування ОСОБА_5 (закінченого злочину) і у касаційному поданні переконливих аргументів з цього приводу не наведено.
Свій висновок у цій частині суд належним чином мотивував у вироку і вважати неправильним висновок суду про те, що з боку ОСОБА_1 мав місце замах на зґвалтування ОСОБА_5, а не закінчений злочин, немає підстав.
Як убачається із матеріалів справи, слідчими органами і судом були досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи; проявів упередженості щодо ОСОБА_1 з боку слідчих органів не виявлено. Тому посилання у його касаційній скарзі на необ'єктивність і неповноту досудового слідства та неповноту судового слідства у справі безпідставне.
Вивченням матеріалів справи не виявлено і порушень вимог кримінально-процесуального закону щодо забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого на захист, у зв'язку з чим твердження у касаційній скарзі засудженого про порушення на стадії досудового слідства його права на захист необґрунтоване.
Безпідставними є також доводи ОСОБА_1 про те, що під час вчинення ним неправомірних дій щодо потерпілих у справі осіб він не міг контролювати себе, що він є психічно хворим.
Із висновку проведеної у справі стаціонарної судово-психіатричної експертизи видно, що ОСОБА_1 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, імпульсивний тип, але це не перешкоджало під час вчинення ним інкримінованих йому діянь і не перешкоджає на момент проведення експертизи усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує (а.с.118-122 т.3).
Цей висновок сумнівів у його правильності не викликає і вважати його необґрунтованим немає підстав.
Отже, ОСОБА_1 є осудним.
Злочинні дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 152, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 10, 13 ч.2 ст. 115 КК України кваліфіковані вірно.
Призначене йому покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів і його особі.
З урахування того, що ОСОБА_1 вчинив ряд особливо тяжких злочинів, у тому числі й умисне вбивство при декількох обтяжуючих обставинах (з корисливих мотивів, поєднане із зґвалтуванням, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство), що злочини він скоїв у стані алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції обґрунтовано призначив йому покарання у виді довічного позбавлення волі. Підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.
Вирок стосовно ОСОБА_1 є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів -
Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду автономної Республіки Крим від 26 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційне подання прокурора і касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Судді:
Цитович М.М. Колесник М.А. Селівон О.Ф.
З оригіналом згідно:
суддя Верховного Суду України Цитович М.М.