ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 червня 2014 року № 826/4211/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Шейко Т.І., Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
доДержавної фінансової інспекції України
провизнання протиправною та скасування вимоги в частині,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати пп.пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 (частково, на суму 74,93 тис.грн.), 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 п. 2 та п. 13 вимоги відповідача від 07.02.2014 № 05-14/148.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
03.06.2014 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
27.12.2013 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» за період з 01.07.2012 по 30.09.2013 відповідачем складено Акт ревізії № 05-21/341 (далі - Акт ревізії), яким, зокрема, встановлено:
- в порушення пп.пп. 3.1.18.2, 3.1.18.4 ДБН Д.1.1-1-2000 невірне застосування розміру кошторисного прибутку та адміністративних витрат призвело до завищення вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10» робіт на суму 1680,9 тис.грн. та 95,7 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в та оплачено на суму 1335,7 тис.грн. та 74,54 тис.грн. відповідно, чим спричинено матеріальну шкоду (збитки) ДП «НАЕК «Енергоатом» на загальну суму 1410,24 тис.грн.;
- в порушення пп. 3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000 включення до актів виконаних підрядниками ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» робіт у складі інших супутніх витрат добових, розмір яких перевищує 30,0 грн., призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 1394,51 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальну шкоду (збитки) ДП «НАЕК «Енергоатом» у загальній сумі 1394,51 тис.грн.;
- на порушення п. 1.4.2 та пп. 3.2.7.7 ДБН Д.1.1-1-2000 включення до акту виконаних підрядником ПАТ «ЕПМ-10» робіт вартість роботи механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12 м» призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 102,49 тис.грн. (з ПДВ), які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) ДП «НАЕК «Енергоатом» на зазначену суму;
- в порушення п. 1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000 включення до актів ф. № КБ-2в за жовтень 2012 року № 1, листопад 2012 року № 1, травень 2013 року № 1 та за вересень 2013 року № 1/2, складених підрядником ТОВ «Енергодарінновадія», механізму С205-401 «Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (6ат), подача 0,5 м3/хв.» замість С205-201 «Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згорання, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв.» призвело до завищення вартості робіт на загальну суму 74,93 тис.грн. (з ПДВ), які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в;
- в порушення порядку, викладеного в розділі 4, Додатках № 1 та № 3 ДБН Д.1.1-1-2000 та листі Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», не застосування до усереднених показників I та III блоків загальновиробничих витрат знижувальних коефіцієнтів при розрахунку вартості робіт, виконаних підрядником МДП «Інститут проблем управління НАНУ» відповідно до договору від 26.06.2012 № 75/152-12, призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 37,54 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитки) на зазначену суму;
- недотримання вимог Тимчасових правил визначення вартості пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», затверджених 20.06.2004 Міністром палива та енергетики - президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» Тулубом С.Б., пп. 4.2.1.1 ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 внаслідок неправомірного визначення розміру накладних витрат, що включені до актів виконаних ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» робіт за договором від 25.08.2011 № 75/212-11, призвело до завищення накладних витрат на суму 13,51 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитки) ДП «НАЕК «Енергоатом» на зазначену суму;
- в порушення порядку, викладеного в розділі 4, Додатках № 1 та № 3 ДБН Д.1.1-1-2000 та листа Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України» при виконанні підрядником ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» робіт не застосування знижувального коефіцієнту при розрахунку трудовитрат працівників, зарплата яких передбачена в загальновиробничих витратах призвело до завищення адміністративних витрат і, як наслідок, до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 6,32 тис.грн. (з ПДВ), які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) ДП «НАЕК «Енергоатом» на зазначену суму;
- в порушення порядку, викладеного у розділі 4, Додатках № 1 та № 3 ДБН Д.1.1-1-2000, не застосування при розрахунку вартості робіт, виконаних ТОВ «Тензор» згідно з договором від 01.06.2011 № 06/11, знижувальних коефіцієнтів до усереднених показників І та III блоків загальновиробничих витрат призвело до завищення виконаних робіт в сумі 0,5 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах ф. № КБ-2в та оплачені у повному обсязі, чим завдано матеріальної шкоди (збитки) ДП «НАЕК «Енергоатом» на зазначену суму;
- в порушення п. 3.1 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07, ст. 193 ГК України включення до вартості послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС витрат на утримання працівників, які не є військовослужбовцями, чим завищено надані в/ч 3042 послуги та здійснення ВП ЗАЕС оплати послуг у завищеному обсязі призвело до матеріальної шкоди (збитків) ДП «НАЕК «Енергоатом» у загальній сумі 134,58 тис.грн.
В подальшому, на підставі Акту ревізії позивачу надіслано вимогу про усунення порушень від 07.02.2014 № 05-14/148 (далі - Вимога).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 2.1 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10» підрядних робіт, зменшивши її на суму 1410,24 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ПАТ «ЕПМ-10» на суму 1410,24 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх з ПАТ «ЕПМ-10» у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з ПАТ «ЕПМ-10», відшкодувати заподіяний збиток за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку, а також зменшити кредиторську заборгованість перед ПАТ «ЕПМ-10» на суму 366,4 тис.грн.
Як видно з Акту ревізії (арк. 196-197), при виконанні будівельно-монтажних робіт підрядником ПАТ «ЕПМ-10» в 207 актах ф. № КБ-2в по 40 договорах підряду, укладених з ДП «НАЕК» «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС застосований усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку у розмірі 7,76 грн./люд.-год. та адміністративних витрат у розмірі 1,79 грн./люд.-год.
При цьому, відповідач в Акті ревізії зазначає, що вказані показники застосовуються лише при будівництві особливо складних інженерних споруд, що обґрунтовується проектом, проте види та характер робіт (монтаж, демонтаж обладнання, заміна та впровадження окремих систем, установка приладів тощо), які виконувались не відносяться до визначення термінів «нове будівництво» та «реконструкція», а тому при визначенні розміру таких показників необхідно застосовувати показники 2,92 грн./люд.-год. та 1,52 грн./люд.-год. відповідно, згідно з п. 18 «Інші об'єкти» Додатку № 12 та п. 2 «Промислові підприємства та об'єкти виробничого призначення» Додатку № 13 ДБН Д.1.1-1-2000.
Відповідно до преамбули Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (в редакції наказу Держбуду України від 17.06.2003 № 85), чинних на момент виникнення спірних правовідносин, ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
В той же час, у преамбулі зазначено, що під терміном «будівництво» необхідно розуміти нове будівництво, розширення, реконструкція та технічне переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонт житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрація пам'яток архітектури та містобудування.
Згідно з пп. 3.1.18.2 п. 3.1.18 зазначених Правил розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням усереднених показників, наведених у додатку 12, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Базою для обчислення кошторисного прибутку є загальна кошторисна трудомісткість. По будовах (об'єктах), до складу яких входять об'єкти різного призначення, кошторисний прибуток визначається диференційовано виходячи з виду та призначення конкретного об'єкта і зазначається в графах 4, 5 та 8 ЗКР.
Приписами пп. 3.1.18.4 п. 3.1.18 ДБН Д.1.1-1-2000 встановлено, що кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій призначені на відшкодування адміністративних витрат, що відносяться до будівельно-монтажних робіт. Розмір цих коштів приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом усереднених показників (додаток 13), виражених у гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості, і позначається у графах 7 та 8 ЗКР.
Відповідно до п. 1 Додатку № 12 «Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку за видами будівництва» до ДБН Д.1.1-1-2000 для особливо складних інженерних споруд (у тому числі ГЕС, ядерні установки та об'єкти призначені для поводження з радіоактивними відходами, шахти, метрополітени, тунелі, мости, аеродроми, гідротехнічні споруди тощо), особливо складних технічно або архітектурно громадських будівель та споруд, залізниць, магістральних автодоріг, магістральних мереж (у тому числі магістральні трубопроводи і споруди газонафтопродуктів, міжміські лінії зв'язку, високовольтні мережі 35 кВ і вище), що обґрунтовується проектом, усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку складає 7,76 грн./люд.-год.
В той же час, у п. 1 Додатку № 13 «Усереднені показники для визначення в інвесторській кошторисній документації розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій в розрахунку на 1 люд.-год. загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт» до ДБН Д.1.1-1-2000 для особливо складних інженерних споруд (у тому числі ГЕС, ядерні установки та об'єкти призначені для поводження з радіоактивними відходами, шахти, метрополітени, тунелі, мости, аеродроми, гідротехнічні споруди тощо), особливо складних технічно або архітектурно громадських будівель та споруд, залізниць, магістральних автодоріг, магістральних мереж (у тому числі магістральні трубопроводи і споруди газонафтопродуктів, міжміські лінії зв'язку, високовольтні мережі 35 кВ і вище), що обґрунтовується проектом визначено усереднений показник для визначення розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій у розмірі 1,79 грн./люд.-год.
При цьому, відповідно до змісту ст. 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» ядерні установки - об'єкти по виробництву ядерного палива, ядерні підкритичні установки, ядерні реактори, які включають критичні та підкритичні збірки; дослідницькі реактори; атомні електростанції; підприємства і установки по збагаченню та переробці палива, а також сховища відпрацьованого палива.
За змістом п.п. 1.6 та 1.10 статуту ДП «НАЕК «Енергоатом», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.04.2013 № 156, копія якого наявна в матеріалах справи, дане підприємство створене на базі майна атомних електростанцій та їх інфраструктур, зокрема, ВО «Запорізька АЕС». ДП «НАЕК «Енергоатом» призначено експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок, в тому числі щодо Запорізької атомної електростанції.
З наявних в матеріалах справи вищевказаних договорів підряду укладених ДП «НАЕК» «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС з ПАТ «ЕПМ-10» видно, що їх предметом були роботи з реконструкції систем важливих для безпеки на об'єкті ВП ЗАЕС, а саме на діючих енергоблоках Запорізької атомної електростанції.
Водночас, як встановлено колегією суддів з пояснень представника позивача, у складі кожної проектно-кошторисної документації, розробленої спеціалізованими проектними установами - ВАТ Харківський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» та ТОВ «Селком», у відповідності до якої ПАТ «ЕПМ-10» виконувались зазначені роботи, містяться пояснювальні записки, копії яких наявні в матеріалах справи, в яких зазначено про віднесення таких робіт та об'єктів до особливо складних відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000.
Судом не приймається до уваги твердження відповідача про те, що повинні застосовуватись показники за ДБН Д.1.1-1-2000 у розмірі 2,92 грн./люд.-год. та 1,52 грн./люд.-год. відповідно через не віднесення здійснених за наведеними договорами робіт до визначення термінів «нове будівництво» та «реконструкція», з огляду на те, що в розумінні ДБН Д.1.1-1-2000 поняття «будівництво» поглинає в себе всю вищевказану низку термінів, в тому числі під таке поняття підпадає і здійснення робіт з реконструкції на об'єкті ВП ЗАЕС за зазначеними договорами.
Більш того, визначальною ознакою в даному випадку, за висновком колегії суддів, є об'єкт на якому будуть здійснюватись відповідні роботи та обґрунтованість відповідним проектом.
Отже, в силу вимог ДБН Д.1.1-1-2000, ст. 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», в контексті наявності відповідних пояснювальних записок у проектно-кошторисній документації, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтоване застосування позивачем показників у розмірі 7,76 грн./люд.-год. та 1,79 грн./люд.-год. відповідно.
Крім того, як видно з матеріалів справи, за результатами розгляду позовної заяви ДП «НАЕК» «Енергоатом» в особі ВП ЗАЕС до ДФІ України про визнання нечинною вимоги від 12.12.2012 № 05-14/985 в частині, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2013 у справі № 826/2052/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013, встановлено, зокрема, що: «Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про ціни і ціноутворення” від 21.06.2012 року №5007-VI, формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, перевірка дотримання нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури (згідно з п. 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житло-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 08.07.2011 року №742/2011, таким органом є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житло-комунального господарства України). Тотожна позиція висвітлена у Методичних рекомендаціях з проведення контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво, затверджених Наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 року №39, відповідно до якої формування кошторисної нормативної бази і порядку її застосування в будівництві покладено на Мінрегіонбуд України. Відтак, виходячи з наведеного вище тлумачення спірних питань, пов'язаних з будівництвом, може бути видане Мінрегіонбудом України. Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листами від 04.11.2010 року №21-21/1441/0/6-10 (а.с. 208-209 том 12) та від 13.12.2012 року №8/15-181-12 (а.с. 214-215 том 12) у відповідь на звернення позивача про надання роз'яснень щодо правильності застосування усередненого показника кошторисного прибутку при проектуванні робіт з модернізації на діючих блоках Запорізької атомної електричної станції повідомлено наступне. Згідно обґрунтованої проектом особливої складності робіт, при визначенні вартості будівельно-монтажних робіт з модернізації діючих блоків атомної станції, показник для обчислення розміру кошторисного прибутку може прийматися відповідно до п. 1 Додатку №12 ДБН Д.1.1.-1-2000. Таким чином, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, надано роз'яснення щодо правильності застосування позивачем показників для обчислення розміру кошторисного прибутку у зв'язку із особливою складністю виконаних робіт.».
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок відповідача в Акті ревізії про завищення вартості виконаних робіт внаслідок неправильного застосування кошторисного прибутку та адміністративних витрат необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органам державного фінконтролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
В той же час, ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що лише законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Таким чином, пропозиції щодо усунення наслідків порушення законодавства, викладені у вимозі, повинні відповідати передбаченим законом способам захисту порушених інтересів держави.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Зі змісту Розділу ІІ Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 6 КАС України, ст. 3 ЦПК України, ст. 1 ГПК України звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів є невід'ємним та гарантованим державою правом, а не обов'язком. З огляду на це, ніхто не може бути зобов'язаний скористатися своїм правом звернутися до суду для захисту своїх або державних інтересів.
Таким чином, вимога відповідача, що була направлена в адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині із вимогою до останнього стягнути кошти з ПАТ «ЕПМ-10», не ґрунтується на законі та є такою, що прийнята органом фінконтролю з перевищенням наданих йому повноважень. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.09.2012 у справах № К/9991/36433/12 та № К/9991/40559/12, від 27.09.2012 № К/9991/40179/12.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що пп. 2.1 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Підпунктом 2.2 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» робіт, зменшивши її на суму 1394,51 тис.грн., зокрема: з ПАТ «ЕПМ-10» - 613,01 тис.грн., ТОВ «Захист-техно» - 235,27 тис.грн., ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд» - 23,98 тис.грн, ТОВ «Укрпромвентиляція» - 54,74 тис.грн., ТОВ «Спецвогнезахист» - 467,51 тис.грн., які були зайво сплачені ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за вказаними суб'єктами господарювання на зазначені суми і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначених підрядників у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
Як зазначено в Акті ревізії (арк. 203), підрядниками ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» в актах виконаних робіт до інших супутніх витрат включені добові, розмір яких перевищує 30 грн., що є порушенням п. 3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000, роз'яснення Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 18.02.2013 «Щодо розміру добових у складі коштів на покриття витрат, пов'язаних з відрядженням працівників на будівництво».
Згідно з п. 3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000 вартість інших робіт та кошти на покриття інших витрат, які плануються на об'єкті замовлення, визначаються на підставі положень чинного законодавства, даних проекту, вихідних даних замовника щодо здійснення будівництва, умов виконання будівельно-монтажних робіт, розташування будівельної організації стосовно майданчика будівництва тощо. Наприклад, кошти на покриття додаткових витрат, зв'язаних з доплатами працівникам, які виконують роботи на об'єктах, розташованих на значній відстані від місця розміщення будівельно-монтажної організації, в зв'язку з поїздками в неробочий час від місця розміщення організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті і назад, обчислюються окремим розрахунком виходячи з кількості працівників, направлених на виконання робіт, і днів, в які здійснюються поїздки, та надбавок до заробітної плати у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Розміри надбавок працівникам за день не можуть перевищувати розмір добових витрат, які встановлені для відряджень в межах України.
Відповідно до змісту пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 ПК України до складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» встановлено, що сума добових витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів в межах України становить 30 гривень.
Таким чином, сума добових витрат в межах України для державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів складає 30 гривень, а для платників податків, які фінансуються за рахунок власних коштів, сума добових витрат в межах України не повинна перевищувати 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.
Вказане порушення обґрунтоване тим, що грошові кошти ВП ЗАЕС є державними коштами, а тому при складанні інвесторської кошторисної документації по об'єктах, які фінансуються за рахунок державних коштів, сума добових витрат на відрядження працівників в межах України, при виконанні робіт, враховується у розмірі 30 гривень.
В той же час, зазначені стаття 140 ПК України та постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98, якими врегульовано питання щодо розміру добових витрат оперують треміном «бюджетні кошти», поняття яких розкриває БК України в статті другій, відповідно до якої бюджетними коштами є належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Водночас, як стверджує представник позивача, на фінансування робіт за договорами з підрядниками ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» бюджетні кошти не залучались, а були профінансовані за рахунок власних коштів.
В свою чергу, відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України не надано жодних доказів на підтвердження того, що таке фінансування здійснено саме за рахунок бюджетних коштів в розумінні ст. 2 БК України.
Разом з тим, дія постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 за колом осіб поширюється на державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, проте відповідачем жодних доказів на підтвердження того, що працівники підрядних організацій ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» є такими особами суду не надано.
Крім того, за змістом ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Статтею 3 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.
Згідно з п. 3 Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 506, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, основним завданням операційного аудиту є сприяння забезпеченню суб'єктами господарювання законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення достовірної фінансової звітності.
Відповідно до змісту п. 5 вказаного Порядку операційний аудит включає, зокрема, проведення моніторингу окремих господарських операцій, які здійснені суб'єктами господарювання та/або заплановані до здійснення. Моніторингу також підлягають платіжні доручення на проведення банківських розрахунків до їх підписання керівником суб'єкта господарювання за зобов'язаннями поточного та попередніх періодів. Строки подання платіжних доручень для проведення моніторингу та узгодження їх державним аудитором погоджуються керівниками Держфінінспекції та суб'єкта господарювання. Перелік господарських операцій, що складається для кожного суб'єкта господарювання, їх суми, критерії відбору платіжних доручень, що підлягають моніторингу, погоджуються керівниками Держфінінспекції та органу управління. Платіжні доручення за визначеним переліком та відповідними критеріями, погодженими керівниками Держфінінспекції та органу управління, погоджуються державним аудитором. У разі виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних чи комунальних коштів та/або майна, державний аудитор відмовляється від погодження платіжного доручення, про що письмово повідомляє керівників контролюючого органу, органу управління та суб'єкта господарювання.
Як видно з матеріалів справи, відповідно до, зокрема, Положення про Державну фінансову інспекцію України, зазначеного Порядку, головою Держфінінспекції України 27.12.2011 затверджено Програму державного фінансового аудиту окремих господарських операцій ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2012 рік, відповідно до змісту розділу ІІІ якого, виявлені під час моніторингу господарських операцій та/або моніторингу платіжних ознаки, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних чи комунальних коштів та/або майна та інших активів держави фіксуються у Повідомленні. Виявлені під час моніторингу господарських операцій та/або моніторингу платіжних доручень факти здійснення Компанією господарських операцій з порушенням законодавства, що призвело до незаконного використання державних коштів та/або майна, необґрунтованих (зайвих) витрат, заниження доходів та порушення у веденні їх бухгалтерського обліку тощо, фіксуються у Довідці. За кожним виявленим фактом здійснення Компанією господарських операцій та/або платіжних перерахувань без їх узгодження з державним аудитором, останнім проводиться дослідження господарських операцій у загальновстановленому порядку. При цьому Держфінінспекція інформує орган управління Компанії про порушення порядку проведення операційного аудиту. За рішенням контролюючого органу операційний аудит може проводитися у структурних та/або відокремлених підрозділах Компанії, які не є юридичними особами та виділені на окремий баланс. У разі потреби, Держфінінспекцією або її територіальними органами у структурних та/або відокремлених підрозділах може проводитись дослідження окремих господарських операцій Компанії, результати якого фіксуються у Довідках про участь у операційному аудиті.
Згідно з п. 2.4 Додатку № 1 до такої Програми під час проведення операційного аудиту ДП НАЕК «Енергоатом» моніторингу підлягали «інші операції з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг у вітчизняних та іноземних постачальників і підрядників» на суму від 50 тис.грн.
Відповідно до розділу IV Програми державного фінансового аудиту окремих господарських операцій ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2012 рік моніторинг господарських операцій полягає у дослідженні окремих господарських операцій Компанії, визначених у Переліку господарських операцій. Для моніторингу запланованих до здійснення ДП «НАЕК «Енергсатом» господарських операцій об'єктом аудиту надаються державним аудиторам проекти договорів, контрактів, додаткових угод до них до їх підписання керівником Компанії. Для моніторингу здійснених ДП «НАЕК «Енергоатом» окремих господарських операцій, об'єктом аудиту надаються державним аудиторам укладені ним договори, контракти, додаткові угоди до них на здійснення господарських операцій. За укладеними договорами (контрактами, додатковими угодами) надаються також первинні, зведені облікові документи та регістри бухгалтерського облікуй складені об'єктом аудиту в процесі його виконання. Якщо під час проведення моніторингу запланованих до здійснення господарських операцій об'єкта аудиту або наданих документів виявлено ознаки, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних коштів та/або майна, державний аудитор відмовляється від погодження (візування) проекту договору, контракту, додаткової угоди до них, а також наданого платіжного доручення (окремого платежу у реєстрі платіжних доручень) на виконання зобов'язань за ними та складає Повідомлення. Якщо під час проведення моніторингу господарських операцій за укладеними договорами встановлено факти їх здійснення з порушенням законодавства, що призвело до незаконного використання державних коштів та/або майна, необґрунтованих (зайвих) витрат, заниження доходів та порушення у веденні їх бухгалтерського обліку тощо, в тому числі внаслідок неврахування Компанією застережень, викладених у Повідомленнях, державним аудитором складається Довідка та не погоджуються платежі за таким договором (контрактом, додатковою угодою). Для такого моніторингу державним аудиторам надаються платіжні доручення (заявки на здійснення оплати) або реєстри платіжних доручень (реєстри перерахувань) разом із договорами, контрактами, додатковими угодами до них на здійснення господарських операцій, а також складені за ними первинні та зведені облікові документи, що є підставою для проведення розрахунків.
Поряд з цим, згідно з п. 1.4 та пп. 2.3.1 п. 2 Додатку № 2 до наведеної Програми під час проведення операційного аудиту ДП «НАЕК» «Енергоатом» моніторингу підлягали «інші платежі з придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг» на суму від 50 тис.грн., а також «платежі з капітального будівництва» на суму від 100 тис.грн.
Як встановлено колегією суддів з пояснень представника позивача, проекти переважної більшості господарських договорів, а також платежів по таким договорам, за якими до актів виконаних відповідними підрядниками робіт ф. № КБ-2в у складі інших супутніх витрат включено добові витрати, розмір яких перевищує 30 грн., були погоджені державними аудиторами як на етапі укладання договорів (шляхом їх візування на останньому аркуші проекту договору), так і на етапі оплати, що також підтверджується залученими до матеріалів справи такими договорами підряду та платіжними реєстрами з відповідними відмітками.
При цьому, відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 72 КАС України не надано жодних доказів на підтвердження того, що, по-перше, як того вимагав Порядок проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій державний аудитор відмовився від погодження платіжного доручення, про що письмово повідомив керівників контролюючого органу, органу управління та суб'єкта господарювання, по-друге, як передбачено Програмою державного фінансового аудиту окремих господарських операцій ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2012 рік виявлені під час моніторингу господарських операцій та/або моніторингу платіжних документів ознаки, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних чи комунальних коштів та/або майна та інших активів держави, факти здійснення Компанією господарських операцій з порушенням законодавства, що призвело до незаконного використання державних коштів та/або майна, необґрунтованих (зайвих) витрат, заниження доходів та порушення у веденні їх бухгалтерського обліку тощо, були зафіксовані у відповідному Повідомленні та/або Довідці та/або державний аудитор відмовився від погодження (візування) відповідних договорів та/або платежів за такими договорами.
Відповідно до змісту п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, акт ревізії містить констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
і
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок відповідача в Акті ревізії про завищення вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10», ТОВ «Захист-техно», ТОВ «НПКФ «Запоріжгранітбуд», ТОВ «Укрпромвентиляція» та ТОВ «Спецвогнезахист» робіт, які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в та оплачені у повному обсязі необґрунтованим, чим порушено вимоги п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами в частині викладення висновків в Акті ревізії, які належним чином не обґрунтовані відповідними документами.
За таких обставин, а також приймаючи до уваги, що вимога відповідача, що була направлена в адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині із вимогою до останнього стягнути кошти з вказаних підрядників, не ґрунтується на законі та є такою, що прийнята органом фінконтролю з перевищенням наданих йому повноважень, колегія суддів прийшла до висновку, що пп. 2.2 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Підпунктом 2.3 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10» підрядних робіт, зменшивши її на суму 102,49 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ПАТ «ЕПМ-10» на суму 102,49 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх з ПАТ «ЕПМ-10» претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з ПАТ «ЕПМ-10», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
Як встановлено в Акті ревізії (арк. 200-201), підрядником ПАТ «ЕПМ-10» при виконанні монтажних робіт на енергоблоках ВП ЗАЕС відповідно до актів ф. № КБ-2в за серпень-жовтень 2012 року по договору від 21.06.2012 № 23ПКЕ-2012, за липень 2012 року по договорам від 17.07.2012 № 32ПКЕ-2012 та від 26.04.2012 № 14ПКЕ-2012 врахована вартість роботи механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м».
З матеріалів справи також видно, що робота механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м» врахована у локальних кошторисах та, відповідно, включена до договірної ціни за наведеними договорами підряду з ПАТ «ЕПМ-10».
Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За змістом ст. 321 ГК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін. Аналогічні положення викладені в ч. 2 ст. 844 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Водночас, вказане порушення обґрунтоване тим, що проведеними в ході ревізії контрольним обстеженням та обміром виконаних робіт на 3-х об'єктах, роботи на яких виконувались по вказаних договорах, встановлено, що при виконанні монтажних робіт застосування механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м» фізично неможливо та відсутня потреба у його застосуванні через виконання робіт не на висоті (арк. 201 Акту ревізії).
Відповідно до п. 1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000 ресурсні елементні кошторисні норми є первинними кошторисними нормативами, призначеними для визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних, монтажних, ремонтних і реставраційних робіт, прямих витрат у вартості будівництва, а також для розроблення поточних одиничних розцінок. Норми диференційовано відбивають у своєму складі показники трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також витрати матеріалів, виробів і конструкцій. Правила застосування РЕКН, РЕКНМУ, РЕКНр, РЕКНрв, РЕКНпн і РКНЕМ при визначенні: трудових і матеріально-технічних ресурсів - наведено у технічних частинах до норм та Вказівках щодо застосування норм; прямих витрат у вартості будівництва - наведено в Розділі 3.
Згідно з пп. 3.2.7.7 п. 3.2.7 ДБН Д.1.1-1-2000 при розрахунках вартості експлуатації будівельних машин і механізмів, якщо внаслідок об'єктивних причин (ускладнені умови виконання робіт через обмеженість території будівельного майданчика, неможливість розміщення підйомних механізмів, відсутність у підрядника машин і механізмів, передбачених нормами, тощо) будівельні (ремонтно-будівельні) роботи планується виконувати без застосування машин і механізмів як для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів (горизонтального і вертикального), так і для виконання робіт, або із застосуванням наявних у підрядній організації не передбачених нормами машин і механізмів, вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідними технічними (у проекті виробництва робіт) та економічними обґрунтуваннями. В економічному обґрунтуванні провадиться співставлення вартості експлуатації машин і механізмів, передбачених ресурсними елементними кошторисними нормами для внутрішньобудівельного транспортування матеріальних ресурсів і механізації технологічних процесів, розрахованої на підставі нормативного часу роботи та вартості машино-години цих машин, що склалася в регіоні, або (за їх відсутності) за усередненими даними Держбуду, з відповідною вартістю зазначених робіт, що планується виконувати із застосуванням ручної праці чи наявних у підрядній організації машин і механізмів. Розрахунками, проведеними для зазначеного співставлення, враховуються також загальновиробничі витрати. У випадку, якщо обґрунтовані витрати підрядника, спричинені зміною умов виконання робіт, перевищують відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт, підрядник може вносити пропозицію щодо розроблення та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм в складі проекту.
Як видно з матеріалів справи, листом від 17.07.2012 № 15/1225-1 про надання розрахунків до договорів ПАТ «ЕПМ-10» повідомило позивачу, що кошторисом на виконання робіт по договорам від 26.04.2012 № 14ПКЕ-2012, від 21.06.2012 № 23ПКЕ-2012 та від 17.07.2012 № 32ПКЕ-2012 передбачено використання, крім інших механізмів, механізму С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м», проте специфіка об'єкта не дозволяє фактично використовувати вказані механізми, що в свою чергу зумовлено використанням ручної праці, а також, з метою обґрунтування розрахунків на умовах укладених договорів, ПАТ «ЕПМ-10» таким листом направило позивачу техніко-економічне обґрунтування та розрахунки на застосування ручної праці замість використання наведених механізмів при виконанні таких договорів.
З наявних в матеріалах справи техніко-економічних обґрунтувань щодо застосування ручної праці натомість використання механізмів (С203-1001 «Автогідропідіймачі, висота підйому 12м») при виконанні робіт за договорами від 26.04.2012 № 14ПКЕ-2012, від 21.06.2012 № 23ПКЕ-2012 та від 17.07.2012 № 32ПКЕ-2012 з доданими до них розрахунками видно, що при виконанні робіт не має можливості використовувати автогідропідіймачі у зв'язку зі стисненістю та веденням робіт всередині приміщень, вертикальне переміщення основних і допоміжних матеріалів здійснюється вручну із застосуванням мотузок і ручних талей, зіставлення обґрунтованих розрахунків вказує, що вартість робіт із застосуванням ручної праці перевищує нормативну вартість, у зв'язку з чим сторони прийшли до згоди, при розрахунках за виконання роботи компенсувати вартість ручної праці в розмірі, що не перевищує нормативно-розрахунковий рівень при використанні механізмів.
Разом з тим, з матеріалів справи видно, що за результатами проведення уповноваженими особами позивача 20.07.2012 наради з питань визначення вартості робіт з урахуванням змінених умов здійснення робіт складено протокол, відповідно до якого вирішено прийняти акти виконаних робіт в рамках твердої договірної ціни, так як згідно з техніко-економічним обґрунтуванням вартість виконання робіт із застосуванням ручної праці перевищує нормативно-розрахункову вартість таких робіт, визначену на підставі нормативного часу праці автогідропідіймача, передбаченого нормами.
З огляду на те, що, по-перше, сторонами виконано передбачені пп. 3.2.7.7 п. 3.2.7 ДБН Д.1.1-1-2000 вимоги, по-друге, вартість робіт із застосуванням ручної праці перевищує нормативну вартість, тобто вартість із застосуванням механізмів, натомість сторони прийшли до згоди, при розрахунках за виконання робіт компенсувати вартість ручної праці в розмірі, що не перевищує нормативно-розрахунковий рівень при використанні механізмів, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність висновків відповідача в Акті ревізії щодо завищення вартості виконаних ПАТ «ЕПМ-10» робіт на загальну суму у розмірі 102,49 тис.грн.
За таких умов, а також зважаючи на те, що вимога відповідача, що була направлена в адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині із вимогою до останнього стягнути кошти з вказаного підрядника, не ґрунтується на законі та є такою, що прийнята органом фінконтролю з перевищенням наданих йому повноважень, колегія суддів прийшла до висновку, що пп. 2.3 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Підпунктом 2.4 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача зменшити кредиторську заборгованість перед ТОВ «Енергодарінновація» на загальну суму 82,47 тис.грн.
При цьому, позивач оскаржує вказаний підпункт Вимоги в частині, а саме на суму 74,93 тис.грн., у зв'язку з чим колегією суддів в іншій частині стосовно цього підпункту висновки Акту ревізії не досліджуються та не перевіряються.
З Акту ревізії (арк. 32-33) видно, що між ВП ЗАЕС та підрядником ТОВ «Енергодарінновація» укладено 3 договори на виконання робіт з відновлення дефектних ділянок антикорозійного покриття внутрішніх поверхонь циркводоводів та водяних камер конденсаторів турбін.
При цьому, ТОВ «Енергодарінновація» включено до актів ф. № КБ-2в (№ 1 за жовтень 2012 року, № 1 за листопад 2012 року, № 1 за травень 2013 року та № Ѕ за вересень 2013 року) роботу механізму С205-401 «Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (6ат), подача 0,5 м3/хв.» замість С205-201 «Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв.», чим порушено п. 1.4.2 ДБН Д.1.1-1-2000 та завищено вартість виконаних робіт по вказаним актам ф. № КБ-2в на загальну суму 74,93 тис.грн. з ПДВ.
Позивач обґрунтовує свою позицію тим, що напірні циркводоводи, на яких проводяться роботи з відновлення дефектних ділянок антикорозійного покриття внутрішніх поверхонь циркводоводів, перебувають за межами машзалу і БНС (береговою насосною станцією), а саме між машзалом і БНС, на відстані 50 метрів паралельно стіни ряду А машзалу, і розташовані під землею на глибині 4-6 метрів, у зоні проведення робіт відсутня можливість підключення до електромережі 380В, 0,4 кВт, у зв'язку з чим застосовувався компресор з приводом від двигуна внутрішнього згорання, а робота дробоструминних (піскоструминних) апаратів забезпечується за допомогою потоку повітря з наступними параметрами - тиск не менше 8 атм і витрата повітря не менше 10 м3/хв., застосування компресорів з меншими параметрами, а саме механізму С205-401 «Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (6ат), подача 0,5 м3/хв.» не забезпечить роботу дробоструминних (піскоструминних) апаратів та, як наслідок, не забезпечить якісну підготовку металевих поверхонь обладнання до нанесення антикорозійного покриття, крім того, електричні компресори з необхідними параметрами не виготовляються.
Водночас, таке порушення в Акті перевірки обґрунтоване наступним: у зв'язку з заміною механізму, передбаченого ресурсними нормами Е13-44-5 та Е13-55-9 на інший механізм, передбаченого ресурсними нормами Е13-44-5-Д та Е13-55-9-Д, позивачем не дотримано вимог пп. 3.2.7.7 п. 3.2.7 ДБН Д.1.1-1-2000, а саме не складено економічне обґрунтування щодо заміни механізмів, у зв'язку з чим витрати підрядника перевищили відповідну нормативно-розрахункову вартість робіт.
Колегія суддів погоджується з таким твердження відповідача, оскільки у техніко-економічному обґрунтуванні застосування компресорної установки з параметрами: тиск не менше 8 атм і витрата повітря не менше 10 м3/хв., яке наявне в матеріалах справи, обґрунтовано лише необхідність застосування механізму С205-201 «Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв.», тобто технічне обґрунтування, чим також є і відповідні доводи позивача, натомість пп. 3.2.7.7 п. 3.2.7 ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено поряд з технічним наявність економічного обґрунтування, зокрема, відповідного співставлення вартості робіт з застосуванням механізму С205-401 «Компресори пересувні з електродвигуном, тиск 600 кПа (6ат), подача 0,5 м3/хв.» з вартістю робіт з застосуванням механізму С205-201 «Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв.».
Таким чином, за висновком колегії суддів, у зазначеному техніко-економічному обґрунтуванні застосування компресорної установки економічне обґрунтування відсутнє.
Посилання позивача, як на підставу для визнання протиправним та скасування пп. 2.4 п. 2 Вимоги відповідача, на те, що вказані договори пройшли державний аудит, підтвердженням чого є відповідні відмітки на останніх аркушах наявних в матеріалах справи договорах з ТОВ «Енергодарінновація», колегією суддів не приймається до уваги, оскільки доказів того, що такий аудит пройшли й інші документи, в тому числі платіжні документи, позивачем суду не надано.
Колегією суддів також враховується, що на виконання вимог пп. 3.2.7.7 п. 3.2.7 ДБН Д.1.1-1-2000 щодо розроблення та затвердження індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм в складі проекту позивачем розроблено такі норми, а саме Е13-44-5-Д та Е13-55-9-Д, натомість як видно з актів ф. № КБ-2в № 1 за жовтень 2012 року, № 1 за листопад 2012 року, № 1 за травень 2013 року та № Ѕ за вересень 2013 року, в останніх застосовано індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми Е13-44-5 та Е13-55-9.
Отже, не зважаючи на фактичну необхідність застосування механізму С205-201 «Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиск 800 кПа (8ат), подача 10 м3/хв.» з технічних причин, позивачем не дотримано вимог пп. 3.2.7.7 п. 3.2.7 ДБН Д.1.1-1-2000 у повному обсязі, застосування яких або їх окремих положень в силу вимог ч. 1 ст. 11 Закону України «Про будівельні норми» є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, а також застосовано індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми Е13-44-5 та Е13-55-9 у вказаних актах ф. № КБ-2в замість норм Е13-44-5-Д та Е13-55-9-Д, колегія суддів вважає доведеним факт завищення вартості робіт на загальну суму у розмірі 74,93 тис.грн., які ВП ЗАЕС прийнято у актах форми № КБ-2в, у зв'язку з чим пп. 2.4 п. 2 Вимоги відповідача є правомірним та скасуванню не підлягає.
Підпунктом 2.5 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних МДП «Інститут проблем управління НАНУ» підрядних робіт, зменшивши її на суму 37,54 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за МДП «Інститут проблем управління НАНУ» на суму 37,54 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з МДП «Інститут проблем управління НАНУ», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
Як видно з Акту ревізії (арк. 29), в порушення положень, викладених у розділі 4, Додатках № 1 та № 3 ДБН Д.1.1-1-2000 та листі Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», МДП «Інститут проблем управління НАНУ» при розрахунку вартості робіт за договором від 26.06.2012 № 75/152-12 застосування до усереднених показників I та III блоків загальновиробничих витрат не застосовано знижувальні коефіцієнти (К=0,4123 та К=0,7821). Вартість послуг за договором від 26.06.2012 № 75/152-12 визначена у сумі 794,8 тис.грн., проте, з урахуванням знижувальних коефіцієнтів відповідно до Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 вартість послуг по договору повинна складати 752,08 тис.грн., у зв'язку з чим сума завищення вартості послуг становить 42,71 тис.грн. Враховуючи, що протягом ревізуємого періоду надано послуг за таким договором на суму 694,8 тис.грн., сума завищення вартості послуг складає 37,54 тис.грн.
Колегією суддів встановлено, що договір між позивачем та МДП «Інститут проблем управління НАНУ» від 26.06.2012 № 75/152-12 вартістю 794,8 тис.грн. укладено за результатами проведених конкурсних торгів за процедурою «відкриті торги» відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про здійснення державних закупівель», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з цим Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема такими, як: якість виконання робіт, послуг; умови оплати; строк виконання; гарантійне обслуговування; експлуатаційні витрати; передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником.
Колегія суддів зауважує, що пропозиція МДП «Інститут проблем управління НАНУ» з ціною 794,8 тис.грн. визнана за результатами відкритих торгів найкращою саме у зв'язку з тим, що останнім запропоновано найнижчу ціну на відповідну послугу, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними пропозиціями конкурсних торгів, протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів від 28.05.2012 № 2/036, оголошенням про результати проведення торгів та витягом з веб-порталу з питань державних закупівель.
За змістом ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Поряд з цим, така ціна є істотною умовою договору і в силу вимог ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» не повинна відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі та не повинна змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач в рамках вказаного Закону не наділений повноваженнями впливати на ціну пропозиції конкурсних торгів того чи іншого учасника, а може лише прийняти чи відхилити ту чи іншу пропозицію.
Як встановлено колегією суддів, позивачем не лише дотримано вимог ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», тобто істотна умова договору - ціна не змінилась до повного виконання зобов'язань сторонами, а також останнім витрачено менше коштів (694,8 тис.грн.) від запланованих (794,8 тис.грн.).
З огляду на таке, твердження відповідача в Акті ревізії про не застосування до усереднених показників I та III блоків загальновиробничих витрат знижувальних коефіцієнтів при розрахунку вартості робіт за наведеним договором від 26.06.2012 № 75/152-12 є хибним.
Більш того, колегією суддів приймається до уваги твердження позивача про те, що в даному випадку норми ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 та Тимчасові правила визначення пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», затверджені 20.05.2004 Міністром палива та енергетики України - президентом НАЕК «Енергоатом» С.Б. Тулубом, не є обов'язковими для застосування, оскільки надані за таким договором послуги є послугами із супроводження експлуатації та не відносяться до будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та/або експериментально-налагоджувальних робіт.
Крім того, колегією суддів також враховується, що вказаний договір на етапі укладання погоджений державним аудитором, що підтверджується відповідною відміткою на останньому аркуші такого договору та не заперечується відповідачем.
За таких умов, а також зважаючи на те, що вимога відповідача, що була направлена в адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині із вимогою до останнього стягнути кошти з вказаного підрядника, не ґрунтується на законі та є такою, що прийнята органом фінконтролю з перевищенням наданих йому повноважень, колегія суддів прийшла до висновку, що пп. 2.5 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Підпунктом 2.6 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» підрядних робіт, зменшивши її на суму 13,51 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» на суму 13,51 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
Як видно з акту ревізії (арк. 27), перевіркою відповідності кошторисів вартості вказаних послуг вимогам Тимчасових правил встановлено, що вартість послуг за договором з ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» від 25.08.2011 № 75/212-11 визначена на підставі розрахунку, до якого включені накладні витрати у розмірі 32,7% від витрат на заробітну плату, замість загальновиробничих, адміністративних витрат та прибутку відповідно до ДБН Д. 1.1 -1-2000. Так, вартість послуг відповідно до Доповнення № 1 до ДБН Д. 1.1-1-2000 повинна складати 356,05 тис.грн., проте внаслідок неправильного визначення розміру накладних витрат вартість послуг по договору від 25.08.2011 № 75/212-11 становить 373,89 тис.грн., що призвело до завищення накладних витрат за даним договором на суму 17,82 тис.грн. Враховуючи, що протягом періоду з 01.07.2012 по 30.09.2013 за вказаним договором надано послуг на загальну суму 283,32 тис.грн., сума завищення вартості послуг за договором від 25.08.2011 № 75/212-11 за період квітень-травень 2013 становить 13,51 тис.грн.
Стосовно даного порушення, колегією суддів встановлено аналогічні пп. 2.5 п. 2 Вимоги відповідача обставини, а саме пропозиція ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» з ціною 373,89 тис.грн. визнана за результатами відкритих торгів найкращою саме у зв'язку з тим, що останнім запропоновано найнижчу ціну на відповідну послугу, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними пропозиціями конкурсних торгів, протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів від 25.07.2011 № 2/039, оголошенням про результати проведення торгів та витягом з веб-порталу з питань державних закупівель.
При цьому, послуги за таким договором є послугами із супроводження експлуатації, а відтак положення ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 та Тимчасові правила визначення пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», не є обов'язковими для застосування у даному випадку.
Колегією суддів також враховується, що вказаний договір на етапі укладання погоджений державним аудитором, що підтверджується відповідною відміткою на останньому аркуші такого договору та не заперечується відповідачем.
За таких обставин, а також приймаючи до уваги те, що вимога відповідача, що була направлена в адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині із вимогою до останнього стягнути кошти з зазначеного підрядника, не ґрунтується на законі та є такою, що прийнята органом фінконтролю з перевищенням наданих йому повноважень, колегія суддів прийшла до висновку, що пп. 2.6 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Підпунктом 2.7 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» підрядних робіт, зменшивши її на суму 6,32 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» на суму 6,32 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку, у разі неможливості стягнення коштів з ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
З Акту ревізії (арк. 28) видно, що за договорами з ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» від 05.07.2012 № 318, від 17.09.2012 № 75/228-12 та від 08.10.2012 № 75/247-12 в порушення порядку, який викладено в розділі 4, додатках № 1 та № 3 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-1-2000 та листа Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», при розрахунку трудовитрат працівників, зарплата яких передбачена в загальновиробничих витратах не застосований знижувальний коефіцієнт К=0,4123, що призвело до завищення трудовитрат працівників у загальновиробничих витратах, внаслідок чого завищено розмір адміністративних витрат за вказаними договорами на загальну суму 6,32 тис.грн. з урахуванням ПДВ.
Щодо даного підпункту, колегією суддів встановлено аналогічні пп. 2.5 та пп. 2.6 п. 2 Вимоги відповідача обставини, а саме пропозиції ДВНЗ «Придніпровська держакадемія будівництва та архітектури» з відповідними цінами визнані за результатами відкритих торгів найкращими саме у зв'язку з тим, що останнім запропоновано найнижчі ціни на відповідні послуги, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними пропозиціями конкурсних торгів, протоколами розкриття пропозицій конкурсних торгів від 29.05.2012 № 2/032, від 20.08.2012 № 2/076 та від 10.09.2012 № 2/079, оголошеннями про результати проведення торгів та витягами з веб-порталу з питань державних закупівель.
Поряд з цим, послуги за такими договорами є послугами із супроводження експлуатації, а тому положення ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 та Тимчасові правила визначення пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», не є обов'язковими для застосування у таких правовідносинах.
Водночас, колегією суддів також враховується, що вказані договори на етапі укладання погоджені державним аудитором, що підтверджується відповідними відмітками на останніх аркушах таких договорів та не заперечується відповідачем.
За таких обставин, а також враховуючи, що вимога відповідача, що була направлена в адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині із вимогою до останнього стягнути кошти з зазначеного підрядника, не ґрунтується на законі та є такою, що прийнята органом фінконтролю з перевищенням наданих йому повноважень, колегія суддів прийшла до висновку, що пп. 2.7 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Підпунктом 2.8 п. 2 Вимоги відповідач вимагав від позивача здійснити уточнення загальної вартості виконаних ТОВ «Тензор» підрядних робіт, зменшивши її на суму 0,5 тис.грн., яка була зайво сплачена ВП ЗАЕС за актами ф. № КБ-2в у зв'язку з порушенням чинного порядку визначення вартості будівництва, відобразити в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС дебіторську заборгованість за ТОВ «Тензор» на суму 0,5 тис.грн. і у випадку несплати зайво сплачених коштів стягнути їх із зазначеного підрядника у претензійно-позовному порядку; у разі неможливості стягнення коштів з ТОВ «Тензор», відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду (збитки) за рахунок осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення, у встановленому законодавством порядку.
Як встановлено в Акті ревізії (арк. 32), ТОВ «Тензор» включено до актів виконаних робіт завищену вартість наданих послуг за договором від 01.06.2011 № 06/11 (акт здачі-приймання наданих послуг від 25.03.2013 № 6) на суму 0,5 тис.грн., внаслідок порушення порядку, який викладено в розділі 4, Додатках № 1 та № 3 «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-1-2000 та листі Держбуду України від 09.07.2002 № 7/7-630 «Про структуру загальновиробничих та адміністративних витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду України», при розрахунку вартості робіт за договором від 01.06.2011 № 06/11 до усереднених показників І та III блоків загальновиробничих витрат не застосовано знижувальні коефіцієнти (К=0,4123 та К=0,7821 відповідно).
Стосовно даного порушення, колегією суддів встановлено аналогічні пп.пп. 2.5-2.7 п. 2 Вимоги відповідача обставини, а саме пропозиція ТОВ «Тензор» з ціною 425,11 тис.грн. визнана за результатами відкритих торгів найкращою саме у зв'язку з тим, що останнім запропоновано найнижчу ціну на відповідну послугу, що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними пропозиціями конкурсних торгів, протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів від 11.05.2011 № 2/018, оголошенням про результати проведення торгів та витягом з веб-порталу з питань державних закупівель.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що послуги за таким договором з аналітичного обґрунтування процедур оптимального відновлення симптомно-орієнтовних аварійних інструкцій для зупиненого реактора не відносяться до будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та/або експериментально-налагоджувальних робіт, у зв'язку з чим положення ДБН Д.1.1-1-2000, Доповнення № 1 до ДБН Д.1.1-1-2000 та Тимчасові правила визначення пусконалагоджувальних та експериментально-налагоджувальних робіт на атомних станціях ДП «НАЕК «Енергоатом», не є обов'язковими для застосування у наведеному випадку.
Колегією суддів також враховується, що вказаний договір на етапі укладання погоджений державним аудитором, що підтверджується відповідною відміткою на останньому аркуші такого договору та не заперечується відповідачем.
За таких обставин, а також приймаючи до уваги те, що вимога відповідача, що була направлена в адресу ДП «НАЕК «Енергоатом» в частині із вимогою до останнього стягнути кошти з зазначеного підрядника, не ґрунтується на законі та є такою, що прийнята органом фінконтролю з перевищенням наданих йому повноважень, колегія суддів прийшла до висновку, що пп. 2.8 п. 2 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Пунктом 13 Вимоги відповідач вимагав від позивача у встановленому законодавством порядку стягнути з в/ч 3042 ВВ МВС України суму завищених послуг у розмірі 134,58 тис.грн., у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми, а в разі неможливості, з осіб, внаслідок дій/бездіяльності яких було допущено виявлене порушення.
Як видно з Акту ревізії (арк. 95-96), зустрічною звіркою, проведеною у в/ч 3042 ВВ МВС України встановлено, що впродовж періоду з 01.07.2012 по 30.09.2013 останньою надано послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС згідно з протоколом від 05.01.2007 № 75/28-07 про врегулювання взаємовідносин сторін стосовно організації охорони та оборони ВП ЗАЕС. Зустрічною звіркою також встановлено, що за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 до вартості послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС в/ч 3042 включено витрати на утримання своїх працівників, які не є військовослужбовцями в загальній сумі 134,58 тис.грн., чим порушено вимоги п. 3.1 вказаного протоколу, яким передбачено, що загальна вартість охорони об'єкту на рік визначається кошторисом, а згідно кошторису видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС, який є додатком до додаткового протоколу від 11.11.2011 № 7, вартість послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС на 2012 рік визначається як добуток видатків на утримання 1 військовослужбовця на їх кількість. Крім того, до кошторису за статтею видатки на оплату праці включено видатки на грошове забезпечення військовослужбовців (КЕКВ 1112), і не передбачено видатки на заробітну плату службових осіб, які не є військовослужбовцями (КЕКВ 2111). Тобто, кошторисом, яким, відповідно до п. 3.1 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07, визначається загальна вартість охорони об'єкту на рік не передбачено компенсація в/ч видатків на утримання особового складу, який не є військовослужбовцями.
Відповідно до п. 3.1 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07 про врегулювання взаємовідносин сторін стосовно організації охорони та оборони ВП ЗАЕС військовою частиною № 3042 ВВ МВС України з подальшими змінами внесеними додатковими протоколами вартість утримання одиниці охорони визначається ГУ ВВ МВС України по узгодженню з ДП «НАЕК «Енергоатом», в той же час загальна вартість охорони об'єкту на рік визначається кошторисом.
Згідно з кошторисом видатків на утримання військових частин ВВ МВС України з охорони АЕС з 1 лютого 2011 року, який є додатком до додаткового протоколу від 11.11.2011 № 7 та затверджений позивачем, вартість послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС визначається як добуток видатків на утримання 1 військовослужбовця на їх кількість.
Водночас, згідно з п. 3.3 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07 акт в кількості 3-х екземплярів складається в/ч 3042 ВВ МВС України, виходячи із фактичної чисельності особового складу за поточний період, яка підтверджується відповідними розрахунками і направляється для узгодження позивачу. Позивач зобов'язується протягом 15 днів з дня отримання акту, що підтверджує здійснення охорони і оборони об'єкту в/ч 3042 ВВ МВС України, підписати його і повернути один екземпляр останній. В разі незгоди позивача щодо погодження двосторонніх актів, він зобов'язаний у строк не більше 15 днів в письмовій формі надати в/ч 3042 ВВ МВС України свої аргументовані зауваження.
Колегією суддів не приймається до уваги посилання позивача, як на підставу для скасування пункту 13 Вимоги відповідача, на те, що оплата відповідно до п. 3.3 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07 здійснювалась виходячи з фактичної чисельності особового складу виконавця (в/ч 3042 ВВ МВС України), до якого в силу вимог ст. 8 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» відносяться військовослужбовці та особи, які не атестовані і працюють за трудовим договором, оскільки вартість послуг в силу вимог п. 3.1 вказаного протоколу визначається виходячи з особового складу включеного до кошторису, тобто військовослужбовців, а не виходячи з особового складу включеного до відповідного акту.
Крім того, в силу вимог п. 3.3 протоколу від 05.01.2007 № 75/28-07 позивач був зобов'язаний у строк не більше 15 днів в письмовій формі надати в/ч 3042 ВВ МВС України свої аргументовані зауваження у разі незгоди щодо погодження двосторонніх актів, в тому числі вбачаючи з попередньо отриманих позивачем документів узгодження наявність інших, крім військовослужбовців осіб, проте позивач не здійснив таких дій.
Необґрунтованим є також твердження позивача щодо здійснення відповідачем моніторингу платіжних доручень щодо наданих в/ч 3042 ВВ МВС України послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС, з огляду на те, що, по-перше, з таких документів, в тому числі з реєстрів платежів, на які посилається позивач, неможливо встановити кількість осіб, задіяних у охороні та обороні ВП ЗАЕС, а також їх приналежність до військовослужбовців або осіб, які не атестовані і працюють за трудовим договором, по-друге, доказів того, що відповідачем під час здійснення моніторингу проведено аудит таких документів, позивачем суду не надано.
Водночас, з розрахунків в/ч 3042 ВВ МВС України вартості утримання охорони та оборони ВП ЗАЕС за липень-вересень 2012 року видно, що до них не включено вартість утримання інших осіб, крім військовослужбовців, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків в Акті ревізії щодо включення за такий період до вартості послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС видатків на утримання працівників в/ч 3042 ВВ МВС України, які не є військовослужбовцями.
В той же час, з наявних в матеріалах справи довідок в/ч 3042 ВВ МВС України до актів наданих послуг за жовтень-грудень 2012 року чітко видно, що останньою на утримання в/ч 3042 ВВ МВС України включено осіб, які не є військовослужбовцями. При цьому сума утримання таких осіб за вказаний період загалом складає 69215,22 грн.
За таких обставин, п. 13 Вимоги відповідача в частині включення до вартості послуг з охорони та оборони ВП ЗАЕС видатків на утримання працівників в/ч 3042 ВВ МВС України за липень-вересень 2012 року, які не є військовослужбовцями, у сумі 65369,85 грн. (134585,07 грн.-69215,22 грн.) та в частині із вимогою до позивача стягнути кошти з в/ч 3042 ВВ МВС України є протиправною та підлягає скасуванню, натомість в іншій частині такий пункт є правомірним та підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності спірної Вимоги у повному обсязі.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.
Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.
Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 3, код ЄДРПОУ 24584661) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати пп.пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8 п. 2 вимоги про усунення порушень Державної фінансової інспекції України від 07.02.2014 № 05-14/148.
3. Визнати протиправними та скасувати п. 13 вимоги про усунення порушень Державної фінансової інспекції України від 07.02.2014 № 05-14/148 в частині суми у розмірі 65369,85 грн. та в частині стягнення решти суми шляхом проведення позовної роботи.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя СуддіК.С. Пащенко Т.І. Шейко Ю.Т. Шрамко