04 червня 2014 року м.Львів Справа № 876/5065/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Макарика В.Я.,
Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-4879/12/1370 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Львівській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями,
05.06.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, у якому, з уточненням позовних вимог, просила скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Львівській області (далі - РУ ДСАТ ДПС України у Львівській області) від 09.04.2012 року за № 13007 про застосування щодо неї фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн. та розпорядження за № 74 від 09.04.2012 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення та розпорядження прийняті на підставі неперевірених та недостовірних фактів, оскільки продавець магазину алкогольні напої неповнолітній особі не продавала.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржило РУ ДСАТ ДПС України у Львівській області, яке вважає, що дане рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що наявними у справі доказами підтверджено факт реалізації продавцем магазину, у якому здійснює роздрібну торгівлю ФОП ОСОБА_3, алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років. Проте суд безпідставно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, а надав перевагу іншим доказам, не дано правильної оцінки нормам законодавчих актів, що призвело до неправильного вирішення справи.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
За приписами статті 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець алкогольних напоїв або тютюнових виробів має право вимагати у покупця, який купує алкогольні напої або тютюнові вироби, документ, що засвідчує його вік, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Згідно зі статтею 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Статтею 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ФОП ОСОБА_2 здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування та, зокрема, алкогольними напоями.
06.03.2012 року працівниками Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області та працівниками ВКМСД ЛМУ ГУМВС України у Львівській області в ході проведення профілактичного відпрацювання закладів торгівлі у м.Львові щодо здійснення реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітнім особам був виявлений факт реалізації громадянкою ОСОБА_6, продавцем магазину ФОП ОСОБА_2, однієї пляшки вина червоного «Монте-розе» ємкістю 0,7 літра особі, яка не досягла 18 років -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За даним фактом було складено протокол про адміністративне правопорушення ЛВ № 0011021 від 06.03.2012 року відносно ОСОБА_7, відібрано пояснення, як від неї, так і від неповнолітньої ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5, а працівником міліції з цього приводу складено рапорт.
Рішенням РУ ДСАТ ДПС України у Львівській області від 09.04.2012 року за № 13007 до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції у розмірі 6800,00 грн., а розпорядженням за № 74 від 09.04.2012 року анульовано ліцензію останньої на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Підставою для прийняття цих рішень стало порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВР - продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами є протиправними та підлягають скасуванню через недоведеність вини продавця магазину у здійсненні правопорушення.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.
Факт реалізації 06.03.2012 року близько 19 години 30 хвилин громадянкою ОСОБА_6, яка працює продавцем магазину ФОП ОСОБА_3 на АДРЕСА_1 неповнолітній особі ОСОБА_4 однієї пляшки вина червоного «Монте-розе» ємністю 0,7 літра у повній мірі підтверджується протоколом ЛВ № 0011021 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП, поясненнями ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, рапортом інспектора ПРД ГУМВС України у Львівській області капітана міліції Ключника П.М.
Зазначені особи, в тому числі й ОСОБА_6, дали детальні пояснення з приводу факту правопорушення, які узгоджуються між собою та не суперечать іншим встановленим у справі обставинам; не суперечать їм та узгоджуються між собою показання працівників міліції Багнюка Р.В. та Ключника П.М.
З приводу того, що ОСОБА_10 не була присутня при реалізації алкогольних напоїв неповнолітній, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що підпис у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_10 засвідчує не те, що вона була свідком правопорушення (оскільки вона записана не у графі «свідки правопорушення», а у графі «поняті»), а факти відмови ОСОБА_6 від підпису, а також того, що особистий огляд та огляд речей, що були у ОСОБА_6, не проводився і речі не вилучалися. Тому свідчення ОСОБА_10 про її відсутність під час вчинення правопорушення не спростовують факту порушення.
Не є доказом на користь позивача й відсутність у покупця ОСОБА_4 фіскального чека, при тому, що такий чек не видавався.
Судом першої інстанції також безпідставно покладено в основу прийнятого рішення показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_11, які є особами, заінтересованими у певному вирішенні справи. Вказані свідчення в частині підтвердження факту відсутності в асортименті товарів магазину вина червоного марки «Монте-розе», як і довідки позивача про це, не є допустимими доказами на спростування цього факту. Допустимими доказами для підтвердження цього факту могли бути документи бухгалтерського обліку тощо. Крім того, фактична зміна пояснень (показань) продавцем магазину ОСОБА_6 нічим не обгрунтована.
Також із матеріалів справи видно, що адміністративна комісія при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради повернула без розгляду матеріали про адміністративне правопорушення відносно гр.ОСОБА_6, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що правопорушник проживає по АДРЕСА_2, проте за вказаною адресою така особа не проживає.
Але у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненні ОСОБА_6 та рапорті працівника міліції зазначено іншу її адресу: АДРЕСА_3.
На переконання колегії суддів апеляційного адміністративного суду, сам по собі нерозгляд цих матеріалів не спростовує факту реалізації алкогольних напоїв неповнолітній особі, оскільки Законом № 481/95-ВР передбачано самостійний вид відповідальності, яка наступає незалежно від того, чи була особа притягнута до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами прийняті РУ ДСАТ ДПС України у Львівській області в межах визначених Конституцією та законами України повноважень, у визначений законом спосіб та з урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття оскаржуваних рішень.
Статтею 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно зі ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду належить до скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 п.4, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Львівській області задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року в адміністративній справі № 2а-4879/12/1370 скасувати.
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Львівській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Р.Й.Коваль
Судді В.Я.Макарик
Н.М.Судова-Хомюк