Справа № 817/1533/14
13 червня 2014 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Логощук І.А.
відповідача: представник Старійчук А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне"
до Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування наказу
Товариство з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" звернулося до суду з адміністративним позовом до Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу від 19.05.2014 року №89 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "СБЕ Україна Рівне" код ЄДРПОУ 34337505".
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав. Пояснив суду, що 28.05.2014 року на підприємство з'явилися для перевірки посадові особи територіального органу доходів і зборів. Ознайомившись із наказом на проведення перевірки позивач висловив незгоду з підставами для її проведення. Зокрема, представник позивача зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, в якій заповнено рядок 24 - залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що склало більше 100000,00 грн. Представник позивача вважає, що заповнення даного рядка декларації не надає територіальному органу доходів і зборів право на проведення перевірки з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Просить позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. На обґрунтування своїх заперечень пояснив, що посадові особи територіального органу доходів і зборів до позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" не приступили. Представник відповідача вважає, що заповнення платником податку рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість є, по своїй суті, декларуванням від'ємного значення з податку на додану вартість. Вказав, що у територіального органу доходів і зборів були усі необхідні встановлені законом підстави для проведення позапланової документальної перевірки позивача. Представник відповідача зазначив, що норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України можливо тлумачити як такі, що надають контролюючому органу право проводити позапланову документальну перевірку платника податків як у разі заповнення ним рядка 19 податкової декларації, так і у разі заповнення рядка 24.
У задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" (надалі - ТОВ "СБЕ Україна Рівне") зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку як платник податків у Млинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (а.с. 6).
19.05.2014 року позивачем подано до територіального органу доходів і зборів податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, зареєстровану за №9028471752, у рядку 24 якої задекларовано залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на рівні 2440594,00 грн. (а.с. 16-20).
27.05.2014 року Млинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято наказ №89 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "СБЕ Україна Рівне" код ЄДРПОУ 34337505", яким вирішено на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78., п. 81.1 ст. 81, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України провести, починаючи з 28.05.2014 року строком на 15 робочих днів, позапланову виїзну документальну перевірку платника податку з питань достовірності та правомірності декларування залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за 2013 рік та січень-квітень 2014 року (а.с. 7, 22-23).
Суд не погоджується з висновками відповідача, покладеними в основу прийняття осопорюваного рішення, вважає їх такими, що суперечать нормам законодавства.
Частина 2 статті 19 Конституції України гарантує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 21.1.1, пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Згідно з абз. 2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Абзацом 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Зокрема, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Гіпотеза наведеної правової норми складається з двох самостійних юридичних фактів, настання одного з яких дозволяє контролюючому органу проводити документальну позапланову перевірку платника податку на додану вартість, а саме:
- подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених розділом V Кодексу;
- подання декларації, в якій заявлено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі, що складає більше як 100000,00 грн.
В свою чергу, пунктами 200.1-200.3 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, від'ємне значення з податку на додану вартість виникає у тому податковому періоді, в якому сума податкового кредиту з податку на додану вартість перевищує суму податкових зобов'язань платника податку.
При цьому, згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже, подальше спрямування платником податку залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло у попередніх податкових періодах, не може вважатись безпосередньо декларуванням від'ємного значення.
На користь вказаної обставини свідчать також положення Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року №678, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.12.2013 року за №2094/24626, яким затверджено форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Зокрема, даним Наказом передбачено, що у разі виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість платником податку заповнюється рядок 19 декларації.
Така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).
Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період.
Залишок від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Оскільки у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року від 19.05.2014 №9028471752 ТОВ "СБЕ Україна Рівне" не було заповнено рядок 19, суд приходить до висновку про відсутність в територіального органу доходів і зборів визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстав для проведення документальної позапланової перевірки вказаного платника податку.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо можливості тлумачити норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України як такі, що надають контролюючому органу право проводити позапланову документальну перевірку платника податків як у разі заповнення ним рядка 19 податкової декларації, так і у разі заповнення рядка 24.
З цього приводу суд звертає увагу відповідача на підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким закріплено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципах, одним з яких є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Крім того, суд зазначає, що таке тлумачення норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України може призвести до ситуації надмірного податкового тиску, оскільки фактично дозволяє органам доходів і зборів проводити позапланові документальні перевірки платника податків за результатами кожного податкового періоду протягом усього часу використання ним залишку від'ємного значення з податку на додану вартість.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що платник податку відмовився розписатися у направленні на перевірку та не допустив посадових осіб Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "СБЕ Україна Рівне" на підставі оспорюваного наказу (а.с. 21).
Представник відповідача акт відмови позивача у допуску до проведення перевірки суду не надав, проте визнав ту обставину, що позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "СБЕ Україна Рівне" на підставі оспорюваного наказу розпочата не була.
Оскільки на час розгляду та вирішення судом адміністративної справи правові наслідки оспорюваного наказу на проведення перевірки не є вичерпаними та з урахуванням правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 24.12.2010 року по справі №21-25а10, оскарження позивачем наказу на проведення перевірки є належним способом захисту його порушених прав, свобод та інтересів.
З огляду на наведене, наказ Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "СБЕ Україна Рівне" код ЄДРПОУ 34337505" від 27.05.2014 року №89 прийнятий відповідачем із виходом за межі власних повноважень та без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак останній є неправомірним а позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
В силу вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача із Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати наказ Млинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №89 від 27.05.2014 року "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "СБЕ Україна Рівне" код ЄДРПОУ 34337505.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "СБЕ Україна Рівне" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Гломб Ю.О.