ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
16 червня 2014 року № 826/3609/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Добрівської Н.А., Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавного підприємства «Антонов»
до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет споруМіністерства оборони України 1. Міністерство промислової політики України, 2. Кабінет Міністрів України, 3. Міністерство фінансів України, 4. Державна казначейська служба України
провизнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:
визнати незаконною бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, при виконанні покладених на нього абзацами 1 та 6 розділу IV Закону України «Про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1549 «Про організацію серійного виробництва літаків АН-70», п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2004 № 925 «Деякі питання виконання завдань Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», ст.ст. 2, 3, 4 Закону України «Про державне оборонне замовлення», ст.ст. 2, 4, 7 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 № 406/2011, обов'язків;
визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо затвердження актів виконаних робіт за контрактом № 07-01 від 02.04.2001: № 78/АН-70-02 від 01.02.2011, № 79/АН-70-03 від 01.03.2011, № 80/АН-70-04 від 01.04.2011, № 81/АН-70-05 від 01.05.2011, № 82/АН-70-06 від 01.06.2011, № 83/АН-70-07 від 01.07.2011, № 84/АН-70-08 від 01.08.2011, № 85/АН-70-09 від 01.09.2011, № 86/АН-70-10 від 01.10.2011, № 87/АН-70-11 від 01.11.2011, № 88/АН-70-12 від 01.12.2011, № 89/АН-70-01 від 31.12.2011, № 90/АН-70-02 від 01.02.2012, № 91/АН-70-03 від 01.03.2012, № 92/АН-70-04 від 01.04.2012, № 93/АН-70-05 від 01.05.2012, № 94/АН-70-06 від 01.06.2012, № 95/АН-70-07 від 01.07.2012, № 96/АН-70-08 від 01.08.2012, № 97/АН-70-09 від 01.09.2012, № 98/АН-70-10 від 01.10.2012, № 99/АН-70-11 від 01.11.2012, № 100/АН-70-12 від 01.12.2012, № 101/АН-70-12 від 31.12.2012, № 102/АН-70-02 від 01.02.2013 № 103/АН-70-03 від 01.03.2013, № 104/АН-70-04 від 01.04.2013, № 105/АН-70-05 від 01.05.2013, № 106/АН-70-06 від 01.06.2013, № 107/АН-70-07 від 01.07.2013, № 108/АН-70-08 від 01.08.2013, № 109/АН-70-09 від 01.09.2013, № 110/АН-70-10. від 01.10.2013, № 111/АН-70-11 від 01.11.2013;
зобов'язати відповідача затвердити акти виконаних робіт за контрактом № 07-01 від 02.04.2001: № 78/АН-70-02 від 01.02.2011, № 79/АН-70-03 від 01.03.2011, № 80/АН-70-04 від 01.04.2011, № 81/АН-70-05 від 01.05.2011, № 82/АН-70-06 від 01.06.2011, № 83/АН-70-07 від 01.07.2011, № 84/АН-70-08 від 01.08.2011, № 85/АН-70-09 від 01.09.2011, № 86/АН-70-10 від 01.10.2011, № 87/АН-70-11 від 01.11.2011, № 88/АН-70-12 від 01.12.2011, № 89/АН-70-01 від 31.12.2011, № 90/АН-70-02 від 01.02.2012, № 91/АН-70-03 від 01.03.2012, № 92/АН-70-04 від 01.04.2012, № 93/АН-70-05 від 01.05.2012, № 94/АН-70-06 від 01.06.2012, № 95/АН-70-07 від 01.07.2012, № 96/АН-70-08 від 01.08.2012, № 97/АН-70-09 від 01.09.2012, № 98/АН-70-10 від 01.10.2012, № 99/АН-70-11 від 01.11.2012, № 100/АН-70-12 від 01.12.2012, № 101/АН-70-12 від 31.12.2012, № 102/АН-70-02 від 01.02.2013 № 103/АН-70-03 від 01.03.2013, № 104/АН-70-04 від 01.04.2013, № 105/АН-70-05 від 01.05.2013, № 106/АН-70-06 від 01.06.2013, № 107/АН-70-07 від 01.07.2013, № 108/АН-70-08 від 01.08.2013, № 109/АН-70-09 від 01.09.2013, № 110/АН-70-10. від 01.10.2013, № 111/АН-70-11 від 01.11.2013.
Ухвалою суду від 16.06.2014 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності відповідача щодо затвердження актів виконаних робіт за контрактом № 07-01 від 02.04.2001: № 78/АН-70-02 від 01.02.2011, № 79/АН-70-03 від 01.03.2011, № 80/АН-70-04 від 01.04.2011, № 81/АН-70-05 від 01.05.2011, № 82/АН-70-06 від 01.06.2011, № 83/АН-70-07 від 01.07.2011, № 84/АН-70-08 від 01.08.2011, № 85/АН-70-09 від 01.09.2011, № 86/АН-70-10 від 01.10.2011, № 87/АН-70-11 від 01.11.2011, № 88/АН-70-12 від 01.12.2011, № 89/АН-70-01 від 31.12.2011, № 90/АН-70-02 від 01.02.2012, № 91/АН-70-03 від 01.03.2012, № 92/АН-70-04 від 01.04.2012, № 93/АН-70-05 від 01.05.2012, № 94/АН-70-06 від 01.06.2012, № 95/АН-70-07 від 01.07.2012, № 96/АН-70-08 від 01.08.2012, № 97/АН-70-09 від 01.09.2012, № 98/АН-70-10 від 01.10.2012, № 99/АН-70-11 від 01.11.2012, № 100/АН-70-12 від 01.12.2012, № 101/АН-70-12 від 31.12.2012, № 102/АН-70-02 від 01.02.2013 № 103/АН-70-03 від 01.03.2013, № 104/АН-70-04 від 01.04.2013, № 105/АН-70-05 від 01.05.2013, № 106/АН-70-06 від 01.06.2013, № 107/АН-70-07 від 01.07.2013, № 108/АН-70-08 від 01.08.2013, № 109/АН-70-09 від 01.09.2013, № 110/АН-70-10. від 01.10.2013, № 111/АН-70-11 від 01.11.2013 та зобов'язання відповідача затвердити акти виконаних робіт за контрактом № 07-01 від 02.04.2001: № 78/АН-70-02 від 01.02.2011, № 79/АН-70-03 від 01.03.2011, № 80/АН-70-04 від 01.04.2011, № 81/АН-70-05 від 01.05.2011, № 82/АН-70-06 від 01.06.2011, № 83/АН-70-07 від 01.07.2011, № 84/АН-70-08 від 01.08.2011, № 85/АН-70-09 від 01.09.2011, № 86/АН-70-10 від 01.10.2011, № 87/АН-70-11 від 01.11.2011, № 88/АН-70-12 від 01.12.2011, № 89/АН-70-01 від 31.12.2011, № 90/АН-70-02 від 01.02.2012, № 91/АН-70-03 від 01.03.2012, № 92/АН-70-04 від 01.04.2012, № 93/АН-70-05 від 01.05.2012, № 94/АН-70-06 від 01.06.2012, № 95/АН-70-07 від 01.07.2012, № 96/АН-70-08 від 01.08.2012, № 97/АН-70-09 від 01.09.2012, № 98/АН-70-10 від 01.10.2012, № 99/АН-70-11 від 01.11.2012, № 100/АН-70-12 від 01.12.2012, № 101/АН-70-12 від 31.12.2012, № 102/АН-70-02 від 01.02.2013 № 103/АН-70-03 від 01.03.2013, № 104/АН-70-04 від 01.04.2013, № 105/АН-70-05 від 01.05.2013, № 106/АН-70-06 від 01.06.2013, № 107/АН-70-07 від 01.07.2013, № 108/АН-70-08 від 01.08.2013, № 109/АН-70-09 від 01.09.2013, № 110/АН-70-10. від 01.10.2013, № 111/АН-70-11 від 01.11.2013.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник Міністерства промислової політики України позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представники Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні.
29.05.2014 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.
02.04.2001 між Київським державним авіаційним заводом «Авіант» (правонаступником є ДП «Антонов») та Міністерством оборони України укладено державний контракт з оборонного замовлення на закупівлю озброєння та військової техніки № 07-01, відповідно до п. 1.1 якого, з урахуванням додаткового укладених угод щодо змісту такого контракту, виконавець (позивач) зобов'язується у 2001-2006 роках виготовити та поставити замовнику (відповідачу) продукцію (літаки) у кількості та термінах, зазначені у відомості постачання, що додається до цього контракту і є його невід'ємною частиною, а замовник поетапно, згідно графіку виготовлення літаків, прийняти та оплатити цю продукцію.
Відповідно до п. 1.3 вказаного контракту підставою для його укладання є Закон України «Про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1549 «Про організацію серійного виробництва літаків АН-70», постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2004 № 925 «Деякі питання виконання завдань Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абзацами 1, 2 та 6 розділу IV «Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», затвердженої Законом України від 05.02.2004 № 1462-IV, головним державним замовником Програми є Міністерство оборони України, на яке покладаються організація та контроль її виконання. Державним замовником - співвиконавцем Програми щодо підготовки, освоєння і серійного виробництва літаків є центральний орган виконавчої влади з питань промислової політики. Головний державний замовник координує діяльність державного замовника - співвиконавця та виконавців Програми.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2004 № 925 «Деякі питання виконання завдань Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням» передбачено Міністерству оборони, Міністерству промислової політики, Міністерству фінансів під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік передбачати за окремими бюджетними програмами кошти на фінансування робіт, пов'язаних з виконанням Програми.
За змістом ст. 3 Закону України «Про державне оборонне замовлення» координацію діяльності з реалізації оборонного замовлення здійснює визначений Кабінетом Міністрів України уповноважений центральний орган виконавчої влади (далі - уповноважений орган). Уповноважений орган, зокрема: готує з урахуванням пропозицій державних замовників проект основних показників оборонного замовлення на відповідний бюджетний період та подає його в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України; координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів; отримує від державних замовників звіт про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів; інформує в установлені строки Кабінет Міністрів України про хід виконання оборонного замовлення; розробляє проекти нормативно-правових актів з питань оборонного замовлення.
Відповідно до змісту ст. 4 Закону України «Про державне оборонне замовлення» державний замовник, зокрема: забезпечує фінансування відповідно до умов державних контрактів; приймає поставлену (виготовлену) продукцію, виконані роботи (у тому числі конструкторську документацію) і надані послуги.
Згідно з п. 2 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 № 406/2011, Міноборони України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України, а також цим Положенням.
За змістом п. 4 такого Положення Міноборони України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: ініціює розроблення державних цільових програм з метою посилення обороноздатності держави, здійснює загальне керівництво і контроль за їх розробленням та виконанням передбачених у них завдань і заходів; здійснює контроль за якістю продукції військового призначення, що виробляється підприємствами України для Збройних Сил та на експорт; виступає замовником і формує відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил України потреб, вимог та пріоритетів основні показники державного оборонного замовлення щодо розроблення, виробництва, модернізації, постачання (закупівлі), ремонту, знищення та утилізації озброєння, військової техніки, військового майна, виконання робіт і надання послуг; надає технічне завдання виконавцеві державного оборонного замовлення зі створення, модернізації, закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки; організовує відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил вимог, потреб та пріоритетів розроблення, впровадження та контролює виконання Державної програми розвитку озброєння та військової техніки й інших цільових програм розвитку озброєнь.
Відповідно до п. 7 Положення про Міністерство оборони України Міноборони України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, інститутами громадянського суспільства, а також підприємствами, установами, організаціями.
Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на те, що відповідач під час виконання «Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням» ухиляється від виконання зазначених вимог нормативно-правових актів, а також відмежовується від виконання загальних функцій з координації, організації та контролю виконання програми.
Також позивач посилається на те, що відповідач повинен був профінансувати 427,36 млн. грн. на виготовлення та закупівлю двох літаків за вказаною програмою, проте станом на 01.01.2014 фактично профінансовано 331,443 млн. грн., з яких у 2001-2004 роках - 103,296 млн. грн.; у 2005 році - 66,746 млн. грн.; у 2006 році - 61,4 млн. грн.; у 2007 році - 100,00 млн. грн., тобто виконання робіт було недофінансовано на суму 95,917 млн. грн. Разом з тим, було передбачено також фінансування Міністерством промислової політики України робіт з підготовки та освоєння виробництва літаків АН-70 за вказаною програмою в сумі 450,933 млн. грн., проте станом на 31.12.2013 обсяг фінансування вказаних робіт склав всього 25,650 млн. грн., заборгованість державного замовника - співвиконавця складає 425,283 млн. грн., у зв'язку з чим позивач зазначає про те, що він був змушений витрачати на підготовку і освоєння виробництва літаків кошти, які надійшли від Міністерства оборони України.
Водночас, як встановлено колегією суддів з пояснень представника відповідача, за дорученням Першого віце-прем'єр міністра України від 10.04.2008 № 19197/1/1-08 Міноборони опрацьовано проект концепції загальнодержавної цільової оборонної програми створення та закупівлі військово-транспортного літака АН-70 та проект розпорядження Кабінету Міністрів України щодо її схвалення.
З матеріалів справи видно, що від 24.04.08 Міноборони звернулось до Міністерства промислової політики України з листом № 23268/1/1-08 щодо неналежного фінансування підготовки виробництва літаків та вжиття відповідних заходів.
17.04.2008 під головуванням заступника Міністра оборони України та першого заступника Міністра промислової політики України із залученням заінтересованих установ та організацій проведено робочу нараду щодо стану виконання «Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», за результатами якої складено відповідний протокол наради, копія якого наявна в матеріалах справи.
Як видно з матеріалів справи, відповідач звернувся з листом від 05.06.2009 № 282/336 до Головного контрольно-ревізійного управління України, в якому зазначив, що за результатами перевірки встановлено, що станом на 01.12.2008 кредиторська заборгованість ДП «Антонов» перед Міноборони за отримане фінансування за державним контрактом від 02.04.2001 № 07-01 становить 151,4 млн. грн., а також виявлено нецільове використання ДП «Антонов» бюджетних коштів та нанесення збитків державі.
Листом від 12.05.2010 № 282/194 відповідач звернувся до Міністерства промислової політики України щодо зриву виконання державного оборонного замовлення через недостатнє фінансування з боку Мінпромполітики підготовки та освоєння виробництва літаків та прохання вжити відповідних заходів з цього питання, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи копія такого листа.
З матеріалів справи видно, що 12.05.2011 відповідач звернувся до Міністерства фінансів України з листом № 282/394 щодо простроченої дебіторської заборгованості ДП «Антонов» та пропозицією зарахування цієї заборгованості до уставного фонду підприємства.
Разом з тим, листом від 23.12.2011 № 220/7795 відповідач звернувся до Кабінету Міністрів України щодо ситуації зриву виконання робіт за державним контрактом на будівництво двох літаків АН-70 та вжитих заходів.
Крім того, колегією суддів з пояснень представника відповідача встановлено, що Міноборони розроблені проекти змін до «Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», проекту постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 925 «Деякі питання виконання завдань Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням».
Поряд з цим, колегію суддів також враховується, що позивачем не конкретизовано, зокрема, в чому саме полягала незаконна бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, при виконанні покладених на нього вищевказаними нормативно-правовими актами обов'язків та допущення, на думку позивача, в своїй діяльності порушення прав позивача.
Таким чином, Міністерство оборони України, за висновком колегії суддів, у межах повноважень, в тому числі передбачених Законом України «Про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1549 «Про організацію серійного виробництва літаків АН-70», постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2004 № 925 «Деякі питання виконання завдань Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», ст.ст. 2, 3, 4 Закону України «Про державне оборонне замовлення», ст.ст. 2, 4, 7 Положення про Міністерство оборони України, вживало заходи стосовно організації, координації та контролю виконання «Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням».
За таких умов, у колегії суддів відсутні належні правові підстави для визнання незаконною бездіяльності відповідача при виконанні обов'язків покладених на нього абзацами 1 та 6 розділу IV Закону України «Про Загальнодержавну програму створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1549 «Про організацію серійного виробництва літаків АН-70», п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2004 № 925 «Деякі питання виконання завдань Загальнодержавної програми створення військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за державним оборонним замовленням», ст.ст. 2, 3, 4 Закону України «Про державне оборонне замовлення», ст.ст. 2, 4, 7 Положення про Міністерство оборони України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.
Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Державного підприємства «Антонов» відмовити.
Постанова відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України або прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя К.С. Пащенко
Судді Н.А. Добрівська
Ю.Т. Шрамко