12 червня 2014 року справа № 823/1574/14
м. Черкаси
10 год. 21 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді: Паламар П.Г.,
при секретарі: Овсієнко О.І.,
за участю представників позивача Казіміренко Я.А., Лук'яненко В.А. - за довіреністю, представника відповідача Водолаз Т.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Урожай" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Урожай" (далі - відповідач), в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2013 році в сумі 501495,00 грн. та пеню за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 7221, 60 грн., всього на загальну суму 508716 грн. 60 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на порушення відповідачем вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зазначивши при цьому, що підприємства, установи і організації, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У 2013 році у відповідача працювало 67 інвалідів, із них 55 працювали на підприємстві, а 12 місць зайняті не були. Вартість одного робочого місця за звітний період на підприємстві становить 41 791 грн. 25 коп., тому загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце для інваліда складає 501495 грн. 00 коп. У встановлений Законом термін, до 15 квітня 2014 року, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2013 році відповідач не сплатив. У зв'язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій з 16 квітня 2014 року нараховується пеня, сума якої на день подачі позову до суду становить 7221 грн. 60 коп.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач надав суду заперечення у якому просив у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що згідно зі ст. 18 Закону України № 875-XII товариство у 2013 році створило 12 робочих місць для працевлаштування інвалідів та своєчасно надавало інформацію про наявність вакансій до Корсунь - Шевченківського центру зайнятості по формі №3-ПН та надавало звіти за 2013 рік. Протягом 2013 року звернень про працевлаштування інвалідів до центру зайнятості не надходило.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідачем винесено наказ про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів від 25 грудня 2012 року, в якому зазначив про створення додатково на 2013 рік 23 робочих місця для працевлаштування інвалідів, а саме вагар - 2, слюсар - 2, робітник з комплексного обслуговування с/г виробництва - 17, слюсар на току -2.
Статтею 18 цього Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.
Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Урожай" становить 67 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які працювали на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» 55 осіб. Таким чином, незайнятими інвалідами на підприємстві було 12 робочих місць.
Суд враховує, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.
В матеріалах справи наявні докази того, що відповідач протягом 2013 року подавав до місцевого центру зайнятості звіт форми № 3-ПН про вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними даними та створив робочі місця для працевлаштування працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена група інвалідності.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України (ГК) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
Оскільки відповідачем вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено що, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суддя,-
У задоволенні адміністративного позову Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Урожай" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст.186 КАС України.
Суддя П.Г. Паламар
Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2014 року