Постанова від 12.06.2014 по справі П/811/1395/14

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Справа № П/811/1395/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд в місту Кіровограді у складі:

головуючої-судді - Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представників позивача - Шаповалова Д.В., Сиса Є.Л.

представника відповдіача - Садового Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема" до Кіровоградської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ТОВ «Ферросистема» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Кіровоградської митниці Міндоходів «Про коригування митної вартості товарів» від 01.04.2014 року за № 901000003/2014/000056/2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Кіровоградською митницею прийнято протиправне рішення про користування митної вартості за другим методом, оскільки не було жодних підстав, які б перешкоджали провести розмитнення товарів за ціною договору.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги адміністративного позову у повному обсязі та просили суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення. Крім того, позивачі наголошували на тому, що ТОВ «Ферросистема» було здійснено розмитнення аналогічного товару протягом лютого 2014 р. проте, попередні розмитнення пройшли за ціною договору без жодних ускладнень навіть за ціною нижче, ніж проводилось дане розмитнення товару.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що підставою для застосування другого методу визначення митної вартості стала розбіжність в копії платіжного доручення з даними інвойса. Крім того, відповідач зазначив, що в МВД в графі «митна вартість» та «статистична вартість» зазначені різні суми, що також стало підставою для застосування другого методу при визначенні митної вартості товару. З огляду на викладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 12.06.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 17.06.2014 р. про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 КАС України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2012 р. між ТОВ «Феросистема» (Покупець) та ВАТ «Косогорський металургійний завод» (Продавець) Росія, м. Тула, укладено контракт за № КМЗ/ФС/2467, відповідно до якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця феромарганець марки ФМн - 78 у кількості 40 тон за 1250 доларів США за тону (а.с.19-21).

04 лютого 2014 року між Покупцем і Продавцем було укладено доповнення до № 1 до контракту № КМЗ/ФС/2467 від 19.07.2012 року, яким була обумовлена поставка феромарганцю марки МФн - 78 за заявкою Покупця у кількості не менше ніж 100 тон (а.с.22).

По специфікації до контракту № КМЗ/ФС/2467 від 19.07.2012 р. Покупець повинен був замовити у Продавця 100 тон феромарганцю марки ФМн - 78 по ціні 1064 долл. США за фізичну тону (а.с.23).

31 березня 2014 р. ТОВ «Феросистема» заявлено до митного оформлення отриманий від ВАТ «Косогорський металургійний завод» феромарганець марки ФМн - 78 у кількості 20,404 тон на загальну суму 241322,83 грн. та подано до Кіровоградської митниці Міндоходів вантажну митну декларацію за № 901050000.2014.003106.001 (а.с.12).

Кіровоградською митницею Міндоходів 01.04.2014 р. на підставі ст. 64 МК України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № 901000003/2014/000056/2 та здійснено коригування заявленої митної вартості феромарганцю марки ФМн - 78 у кількості 20,404 тон становить 22760,66 USD (далі оскаржуване рішення, а.с.10-11).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідач мотивуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору зазначив про наявність розбіжностей в копії платіжного доручення №35 від 18.03.2014 р. в гр.70 зазначений інвойс №35/У від 17.03.2014 р. та перерахована сума 22344 дол. США, які не ідентифікуються з поданими до митного оформлення документами, в декларації країни експерту наявні дві вартості на відправлену партію. Дані обставини стали підставою для проведення порівняльних цін заявленої митної вартості з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За здійсненою перевіркою виявлено, що заявлена митна вартість товару нижча ніж вартість ідентичних товарів, оформлених митними органами України в митному режимі «Імпорт».

Позивач зазначає про помилковість висновків щодо наявності розбіжностей у копіях платіжних документа.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості феромарганцю марки ФМн - 78 ТОВ «Феросистема», разом з декларацією форми МД - 2, подано Кіровоградській митниці Міндоходів: міжнародну автомобільну накладну № 009493 від 27.03.2014 року, довідку про транспортні витрати № 07 від 25.03.2014 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 35 від 18.03.2014 року, рахунок - фактуру № 07/03/14 від 31.03.2014 року, рахунок - фактуру (інвойс) № 2467/37 від 27.03.2014 року, контракт № КМЗ/ФС/2467 від 19.07.2012 року, додаток до контракту № 1 від 04.02.2014 року, специфікацію № 18 від 11.03.2014 року, договір на доставку вантажів автомобільним транспортом № 037/14/ТР від 25.03.2014 року, сертифікат про походження товару форми СТ - 1 від 27.03.2014 року, акт експертизи № 050-14-02598, від 27.03.2014 року, прайс - лист від 01.03.2014 року, сертифікат якості № 24455 від 27.03.2014 року, декларацію на товари країни відправлення № 10116030/270314/0002251 від 27.03.2014 року та інші.

Так, представник позивача зазначав, що умовами контракту визначена поставка товару на умовах FCA, а тому статистична вартість складається з суми фактичної вартості та вартості транспортування до кордону РФ та України. Вартість транспортування до кордону РФ і України являє собою середню вартість транспортування до кордону з Україною при відвантаженні автотранспортом на початок року, яку визначає агент митниці. Додатково зазначено, що графа 46 вантажної митної декларації необхідна для цілей формування на митниці статистики РФ і не впливає на ціну товару. Так само не впливає на дану графу і Українська сторона, оскільки порядок її заповнення визначається законодавством РФ. При цьому, інвойс №35/У виписаний 17.03.2014 р. є промо-інвойсом (а.с.36), тобто документ попередньої оплати товару, а вже після відвантаження товару у біг-беги, виписано інвойс №2467/37 від 27.03.2014 р. (а.с.18) на фактичну відвантажену вартість товару.

Крім того, позивачем було долучено витяг з сайту ДП «Держзовнішінформ», Огляд Цін Українського та світового ринку на 27.03.2014 року та на 28.02.2014 року, витяг з сайту Роттердамської біржі Fesil на 13.03.2014 року, витяг з Біржі Феросплавів CRU MONITOR bulk feroalloys станом на 01.03.2014 р.

Більш того, суд звертає увагу, що як у промо - інвойсі №35/У від 17.03.2014 р. так і в інвойс №2467/37 від 27.03.2014 р. вартість за 1 тону товару визначено у розмірі 1064 дол. США.

У промо - інвойсі №35/У від 17.03.2014 р. зазначена вартість товару за 21 тону, тоді, як фактично було відвантажено лише 20,404 кг.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 53 Митного Кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

Оскільки позивач підтверджував митну вартість товару, який був об'єктом купівлі-продажу, а відтак, долучив до документів інвойс №2467/37 від 27.03.2014 р.

Враховуючи вищеописане, суд зазначає про відсутність розбіжностей щодо документів, які підтверджують митну вартість.

Крім того, відповідач у запереченні зазначив про те, що в декларації країни експорту від 27.03.14 № 10116030/270314/0002251 наявні дві вартості на відправлену партію товару: гр. 43 «Цена товару» - 21 709,86 USD та в гр. 46 «Статистическая стоимость» - 22 279.86 USD на умовах поставки FCA Тула.

Дані посилання не приймаються судом до уваги, оскільки при визначенні митної вартості обраховується реальна вартість товару із урахуванням усих обставин (транспортування тощо), а не його статистична вартість.

Відповідно до частини 1 статті 49 Митного Кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Порядок визначення митної вартості товарів регулюється Законом України "Про Митний тариф України" від 05.04.2001 р. №2371-ІІІ.

При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі), й фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури (рахунка-проформи) - залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС-1990.

Відповідач надав витяг - роздруківку з "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України було проаналізовано рівні митної вартості товарів, оформлених митницями України у попередні 90 днів, яка містила інформацію про розмитнення товарів за митною вартістю нижче, ніж митна вартість ідентичних та подібних товарів, оформлених в митницях України (а.с.61-62).

На вимогу суду відповідач надав копію ВМД про розмитнення подібних товарів (а.с.97), яка містить інформацію про розмитнення товару за ціною 1155 доларів США за тонну феромарганцю (а.с.96).

Позивач надав суду копії ВМД за цей же період, за якими останній розмитнив феромарганець за ціною 1053,70 доларів США за тонну (а.с.76-89).

Проте, дослідивши витяг - роздруківку з "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", суд зазначає про те, що остання не містить інформації про розмитнення позивачем ідентичного товару.

Представник відповідача не надав пояснення з приводу відсутності в ПІК інформації про розмитнення позивачем протягом місяця феромарганцю.

Отже, позивач при зверненні до митниці з приводу розмитнення товару зазначив ціну за 1 тону товару в розмірі 1064 долара США, тобто вище ніж було ним же раніше розмитнено (1053 долара США).

Крім того, позивач при зверненні до митниці надав листи ВАТ «Косогорський металургійний завод» з приводу встановлення пільгової ціни на феромарганець у зв'язку із його оптовою купівлі, тобто, оскільки позивач зобов'язувався викупати велику кількість товару, а тому була встановлена спеціальна вартість.

Також, позивачем відповідачу був наданий лист пояснення ВАТ «Косогорський металургійний завод» за № 07/00121 від 16.04.2014 року щодо заповнення графи № 46 митної декларації країни відправлення № 10116030/270314/0002251 від 27.03.2014 р. (а.с.39).

Відповідно до частини першої статті 57 цього Кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу наведених вище правових норм суд убачає, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачу були надані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів за ціною контракту, які містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Суд зазначає, що відповідач застосував другий метод визначення митної вартості товарів без необхідних на те підстав.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 182,70 грн. що підтверджується платіжним дорученням від 06.05.2014 р., тому він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Феросистема" до Кіровоградської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Міндоходів "Про коригування митної вартості товарів" від 01.04.2014 року за №901000003/2014/000056/2.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Феросистема" судовий збір в розмірі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16.06.2014 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна

Попередній документ
39230590
Наступний документ
39230592
Інформація про рішення:
№ рішення: 39230591
№ справи: П/811/1395/14
Дата рішення: 12.06.2014
Дата публікації: 19.06.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: