Справа № 758/965/14-ц
Категорія 18
06 червня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
при секретарях - Цілуйко Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Під-ключ» про стягнення суми, пені, 3% річних,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Під-ключ» (далі - ТОВ «Під-ключ») про стягнення суми, пені, 3% річних.
Зазначав, що 27 травня 2013 року між ним та відповідачем було укладено договори № 19-26к та № 20-26к/ММ про купівлю-продаж майнових прав, де відповідач є продавець, а позивач - покупець.
Відповідно до п. 1.1 договору № 19-26к продавець продав, а покупець купив майнові права на нежитлове приміщення площею 118,8 кв.м. загальною вартістю 1 900 800 грн.
Пунктом 3.2 договору № 19-26к передбачена черговість здійснення розрахунків, відповідно до якої позивачем було здійснено платежі на суму 703 240 грн., а саме: 03 червня 2013 року - 149 500 грн.; 04 червня 2013 року - 149 500 грн.; 05 червня 2013 року - 149 500 грн.; 07 червня 2013 року - 121 740 грн.; 27 червня 2013 року - 66 500 грн.; 29 липня 2013 року - 40 000 грн.; 01 серпня 2013 року - 26 500 грн.
Відповідно до п. 1.1 договору № 20-26к/ММ, продавець продав, а покупець купив майнові права на машино-місця площею 19,50 кв.м. загальною вартістю 120 000 грн.
Пунктом 3.2 договору № 20-26к/ММ передбачена черговість здійснення розрахунків, відповідно до якої позивачем було здійснено платежі на суму 44 400 грн., а саме: 07 червня 2013 року - 36 000 грн.; 17 червня 2013 року - 4 200 грн.; 24 липня 2013 року - 4 200 грн.
Згідно з п. 1.4 договору № 19-26к та з п. 1.3 договору № 20-26к/ММ термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об'єкта капітального будівництва - 30 грудня 2014 року.
Відповідно до пп. 4.2.5 п. 4.2 договорів встановлено обов'язок продавця забезпечувати будівництво об'єкту капітального будівництва та введення його в експлуатацію в строк, визначений умовами договорів.
В період дії договорів ним було неодноразово здійснено огляди місця ведення капітального будівництва, під час яких було виявлено явно виражене порушення продавцем свого обов'язку, передбаченого пп. 4.2.5 п. 4.2 договорів, яке виражалося у відсутності ознак здійснення будь-яких будівельних робіт.
Керуючись пп. 4.2.3, 4.2.4 договору № 19-26к 9 вересня 2013 року ним було подано заяву до відповідача за № 1 від 06 вересня 2013 року з вимогою надати всю інформацію про хід виконання будівництва та дотримання графіку будівництва.
19 вересня 2013 року відповідачем було надано відповідь за № 237 стосовно запитуваної інформації, в якій зазначено, що дійсно є відхилення від запланованого графіку, однак вже 22 вересня планувалося встановити ще одну бурову установку, а з 24 вересня 2013 року приступає до виконання наступного етапу будівництва нова бригада. Також зазначено, що термін завершення будівництва залишається грудень 2014 року, а обставин, через які неможливо виконати умови договору не існує.
З метою перевірки дотримання відповідачем плану здійснення будівельних робіт, описаних у його відповіді від 19 вересня 2013 року за № 237, ним повторно було здійснено огляди об'єкту будівництва 25, 27 та 30 вересня, а також 5, 8, 14 та 30 жовтня 2013 року. За результатами проведення оглядів було виявлено, що ніяких змін у будівництві не відбулося, будівництво майже припинено, заплановані роботи не проводяться. Крім того, на будівельному майданчику знаходилося від 2 до 4 осіб, які очікували на початок будівельних робіт.
Ураховуючи вищевикладене, ним було прийнято рішення розірвати договір № 19-26к та договір № 20-26к/ММ, про що було повідомлено відповідача в заявах від 30 жовтня 2013 року за № 2 та № 3 з проханням повернути сплачені кошти в розмірі 703 240 грн. за договором № 19-26к та 44 400 грн. за договором № 20-26к/ММ. Зазначені заяви було вручено відповідачу 31 жовтня 2013 року та зареєстровано за вх. № 52 та № 53 відповідно.
19 листопада 2013 року відповідачем було надано письмові відповіді № 282 та № 283 на його заяви від 31 жовтня 2013 року, в яких відповідач висловив своє погодження з його рішенням про розірвання договорів та зобов'язався повернути сплачені кошти за майнові права в строк до 31 грудня 2013 року.
Згідно з п. 7.1 договорів № 19-26к та № 20-26к/ММ передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього договору та чинного законодавства України.
Підпунктом 7.2.2 п. 7.2 договорів встановлено, що договір може бути розірвано у випадках, передбачених законодавством України.
В силу положення п. 5.1 договорів, у випадку розірвання договору, грошові кошти, сплачені покупцем за майнові права, повертаються йому протягом 30 банківських днів.
Станом на 23 січня 2014 року на його розрахунковий рахунок, що був вказаний в заяві про розірвання договорів, кошти, обіцяні відповідачем до повернення, не надійшли, що свідчить про порушення останнім своїх зобов'язань.
Пунктом 6.1 договорів передбачено, що у випадках невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за даним договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні всі збитки, спричинені такими її винними діями (бездіяльністю).
Станом на 23 січня 2014 року, загальний розмір простроченого грошового забезпечення відповідача становить 747 640 грн., відповідно пеня нараховується, починаючи з 31 грудня 2013 року (строк прострочки становить 23 календарні дні) і становить 6 124 грн. 50 коп.
Станом на 23 січня 2014 року, виходячи із заборгованості, що становить 747 640 грн., розмір 3% річних від простроченої суми за період з 31 грудня 2013 року по 23 січня 2014 року становить 1 413 грн. 35 коп.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідача суму у розмірі 755 177 грн. 85 коп., з яких: 747 640 грн. сума основного боргу, 6 124 грн. 50 коп. пеня, 1 413 грн. 35 коп. 3% річних від суми заборгованості, а також судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне.
Умови договорів не надають права позивачу на одностороннє розірвання договорів.
Відповідно до п. 10.5 договорів № 19-26к та № 20-26к/ММ усі зміни і доповнення до цих договорів є чинними за умови, що вони вчинені у письмовій формі та підписані сторонами належним чином, якщо інше не передбачене договором.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Оскільки договір № 19-26к та договір № 20-26к/ММ укладено в письмовій формі у вигляді документів, підписаних обома сторонами і скріплених печаткою ТОВ «Під-ключ», то і розірвання цих договорів повинно здійснюватися шляхом підписання сторонами додаткових угод до договорів і скріплення їх печаткою ТОВ «Під-ключ».
Таким чином, виходячи з умов договорів та наведених положень чинного законодавства України, доводи позивача про розірвання договору за домовленістю сторін, шляхом направлення листів сторонами є необґрунтованими та безпідставними, оскільки така форма розірвання не передбачена і суперечить умовам договорів від 27 травня 2013 року, які укладено шляхом їх підписання сторонами, а відтак не відповідає вимогам ч. 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208, ст. 654 ЦК України. Виходячи з вищевикладеного, підстави вважати договори розірваними відсутні.
Необґрунтованими та безпідставними є доводи позивача щодо невиконання відповідачем умов договорів, оскільки відповідно до п. 2.1 договорів відповідач зобов'язався передати позивачу майнові права після оплати позивачем 100 % їх вартості, а згідно з п. 1.3 договорів, термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об'єктів капітального будівництва визначено 30 грудня 2014 року, а відтак строк виконання зобов'язань не настав.
Виходячи з наведеного, відсутні підстави для повернення позивачу сплачених за договорами грошових коштів та відповідно відшкодування пені та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 27 травня 2013 року між ТОВ «Під-ключ» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 19-26к (далі - договір № 19-26к) (а.с. 22-30).
Відповідно до п. 1.1 договору № 19-26к продавець продав, а покупець купив майнові права на нежитлове приміщення (далі - Об'єкт) у порядку та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно п. 1.2 договору № 19-26к сторони домовились, що Об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є нежитлове приміщення, яке розташоване в Об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1, з наступними характеристиками: № НП - 4, загальна площа - 118,8 кв.м., поверх - 1, секція - 2.
Відповідно до п. 3.1 договору № 19-26к вартість майнових прав на Об'єкт нерухомості за 1 кв.м. складає 16 000 грн., в тому числі ПДВ 2 666 грн. 67 коп. Загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає: 1 900 800 грн., в тому числі ПДВ 316 800 грн. Дана сума є остаточною і може бути змінена лише в випадках, передбачених договором або законодавством України.
Пунктом 3.2 договору № 19-26к передбачений порядок та строки здійснення розрахунку за даним договором.
Відповідно до п. 7.1 договору № 19-26к договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього договору та чинного законодавства України.
Підпунктами 7.2.1, 7.2.2 п. 7.2 договору № 19-26к встановлено, що договір може бути розірвано у випадках, встановлених договором; у випадках, передбачених законодавством України.
Згідно з п.п. 10.4, 10.5 договору № 19-26к будь-яка домовленість між сторонами, яка тягне за собою нові зобов'язання та не випливає з цього договору, повинна бути письмово підтверджена сторонами в формі доповнення (додаткової угоди) до договору, якщо інше не передбачено договором. Усі зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови, що вони вчинені у письмовій формі та підписані сторонами належним чином, якщо інше не передбачено договором.
27 травня 2013 року між ТОВ «Під-ключ» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 20-26к/ММ (далі - договір № 20-26к/ММ) (а.с. 22-37).
Відповідно до п. 1.1 договору № 20-26к/ММ продавець продав, а покупець купив майнові права на машиномісця (далі - Об'єкт) у порядку та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно з п. 1.2 договору № 20-26к/ММ сторони домовились, що Об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є машиномісце, розташоване в Об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: номер машиномісця - НОМЕР_1, план на позначці - 3,90, загальна площа - 19,50 кв.м.
Пунктом 1.3 договору № 20-26к/ММ передбачено, що термін завершення будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта капітального будівництва - 30 грудня 2014 року.
Відповідно до п. 3.1 договору № 20-26к/ММ вартість майнових прав на Об'єкт нерухомості за 1 машиномісце складає 120 000 грн. в т.ч. ПДВ 20 000 грн., всього 20 000 грн. Загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає: 120 000 грн. в т.ч. ПДВ 20 000 грн. Дана сума є остаточною і може бути змінена лише в випадках, передбачених договором або законодавством України.
Пунктом 3.2 договору № 20-26к/ММ передбачено порядок та строки здійснення розрахунку за даним договором.
Відповідно до п. 7.1 договору № 20-26к/ММ договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього договору та чинного законодавства України.
Підпунктами 7.2.1, 7.2.2 п. 7.2 договору № 20-26к/ММ встановлено, що договір може бути розірвано у випадках, встановлених договором; у випадках, передбачених законодавством України.
Згідно з п.п. 10.4, 10.5 договору № 20-26к/ММ будь-яка домовленість між сторонами, яка тягне за собою нові зобов'язання та не випливає з цього договору, повинна бути письмово підтверджена сторонами в формі доповнення (додаткової угоди) до договору, якщо інше не передбачено договором. Усі зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови, що вони вчинені у письмовій формі та підписані сторонами належним чином, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до заяв від 30 жовтня 2013 року, надісланих ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Під-ключ», ОСОБА_1 просив розірвати договір № 19-26к від 27 травня 2013 року та повернути сплачені ним кошти в розмірі 703 240 грн., в повному обсязі, в строки та порядку, передбаченими умовами договору (а.с. 51), а також просив розірвати договір № 20-26к/ММ від 27 травня 2013 року та повернути сплачені ним кошти в розмірі 44 400 грн. у повному обсязі, в строки та порядку, передбаченими умовами договору (а.с. 52).
Листами від 19 листопада 2013 року № 282 та № 283 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що ТОВ «Під-ключ» погоджується з рішенням про розірвання договору та не заперечує проти повернення коштів сплачених за майнові права на машиномісце № 19 (а.с. 54) та за майнові права на нежитлове приміщення НОМЕР_2 (а.с. 55).
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилався на те, що договори є розірваними, оскільки листами від 19 листопада 2013 року його було повідомлено про те, що ТОВ «Під-ключ» не заперечує проти розірвання договорів та про те, що сплачені ним кошти за договорами будуть повернуті йому до 31 грудня 2013 року.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначав, що відповідно до ст. 654 ЦК України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, договори № 19-26к та № 20-26к/ММ від 27 травня 2013 року були укладені у письмовій формі, зміст яких було зафіксовано в кількох документах, які були підписані позивачем і відповідачем і скріплені печаткою ТОВ «Під-ключ», а тому посилання позивача на те, що договори є розірваними, оскільки ТОВ «Під-ключ» було надано згоду, яка відображена в листах від 19 листопада 2013 року, суперечать нормам ст. 654 ЦК України та п. 10.5 договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно п.п. 10.4, 10.5 договорів № 19-26к та № 20-26к/ММ будь-яка домовленість між сторонами, яка тягне за собою нові зобов'язання та не випливає з цього договору, повинна бути письмово підтверджена сторонами в формі доповнення (додаткової угоди) до договору, якщо інше не передбачено договором. Усі зміни та доповнення до договорів є чинними за умови, що вони вчинені у письмовій формі та підписані сторонами належним чином, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до ст. 654 ЦК України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Договори № 19-26к та № 20-26к/ММ від 27 травня 2013 року були вчинені у письмовій формі з фіксуванням їх змісту у кількох документах та підписані сторонами по справі.
А тому в силу норм ст. 654 ЦК України та п.п. 10.4, 10.5 договорів № 19-26к та № 20-26к/ММ, розірвання договорів повинно було бути вчинено у тій же формі, що й договори, а саме: письмовій формі з фіксуванням його змісту в одному чи декількох документах та підписанням обома сторонами.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що обмін листами, який відбувся між позивачем та відповідачем 30 жовтня 2013 року та 19 листопада 2013 року не свідчить про розірвання договорів № 19-26к та № 20-26к/ММ від 27 травня 2013 року, так як договори були укладені у письмовій формі з фіксуванням їх змісту в окремих документах та підписанням їх сторонами, такий спосіб розірвання договору, як обмін листами, не передбачений договорами, а тому не відповідає вимогам ст. 654 ЦК України.
Не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що в силу ст. 207 ЦК України розірвання договорів було вчинено у письмовій формі, шляхом обміну листами, оскільки договір № 19-26к та договір № 20-26к/ММ від 27 травня 2013 року були укладені у письмовій формі з фіксуванням їх змісту в декількох документах та підписанням їх сторонами.
Виходячи з вищевикладеного, підстав для задоволення позову про стягнення 755 177 грн. 85 коп., з яких: сума основного боргу у розмірі 747 640 грн., пеня у розмірі 6 124 грн. 50 коп., 3% річних від суми заборгованості у розмірі 1 413 грн. 35 коп., у зв'язку з розірванням договорів немає.
Керуючись ст. 207, 651, 654 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 169, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Під-ключ» про стягнення суми, пені, 3% річних - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. С. Захарчук