19 травня 2014 року Справа № 9104/60203/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Глушка І.В., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 30 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату державної та додаткової пенсії,-
ОСОБА_1 20.12.2010 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області в якому просила визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати останнього призначити пенсію та здійснювати виплату в розмірах передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати здійснити перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідним відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст. 99 КАС України.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 30 грудня 2010 року (прийнятою в порядку скороченого провадження), позов задоволено частково, визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком з 10.12.2010 року по 30.12.2010 року включно та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 20.06.2010 року по 30.12.2010 року включно на підставі положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що згідно ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в п. 6 пп. 3 встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути нижче 530 грн.
Також апелянт вказує, що виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю проводиться відповідно до законодавства на підставі внесених в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» змін, а саме в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (по ІІІ групі інвалідності). З 22.05.2008 року постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» розмір додаткової пенсії залишено без змін.
Виходячи із вище наведенего просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріли справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 віднесена до 1 категорії осіб, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно зазначено, що ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсія особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до п.п.12, п.п.15 п.28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року, текст ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у новій редакції. Особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІІ групи, в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для інших, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення п. 28 вказаного закону, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного рішення, у якому було вказано на преюдиційність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Крім того суд першої інстанції вірно зазначив, що абз. 3 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особам віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Ч. 4 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
В даній спірній ситуації суд першої інстанції правильно виходив із принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, а відтак вірно вважав, що при визначенні позивачеві розміру пенсії застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської астрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» оскільки остання істотно звужуює обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно вважав, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок позивачу основної державної пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10.12.2010 року по 30.12.2010 року включно та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 20.06.2010 року по 30.12.2010 року включно із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» та ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Любешівського районного суду Волинської області від 30 грудня 2010 року у справі № 2а-488/10 - без змін
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді І.В. Глушко
Н.В. Ільчишин