Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
13 червня 2014 року Справа № П/811/1682/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Нагібіної Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області про скасування рішення, -
Олександрійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області області (далі позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови ВДВС Олександрійського МУЮ у Кіровоградській області від 23.05.2014 р. ВП №43403950.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження є протиправною, оскільки Податковий кодекс України не передбачає обставин, що виключають можливість здійснення виконавчого провадження по стягненню податкового боргу органами державної виконавчої служби.
Відповідач не погоджуючись із позовом надав заперечення, які обґрунтовані тим, що примусове виконання стягнення податкового боргу з юридичних осіб не покладено на відділ ДВС, тому що стягнення податкового боргу здійснюється податковим органом.
Представник позивача в позовній заяві зазначив про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, адміністративний суд,
Частиною 3 статті 181 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Враховуючи зазначене, ВДВС Олександрійського МУЮ у Кіровоградській області в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 р. по справі №1170/2а-2882/12 за позовом Олександрійської ОДПІ стягнено з Олександрійської міської благодійної організації «Життя без обмежень» податковий борг у сумі 2210 грн.
Виконавчий лист, виданий Кіровоградським окружним адміністративним судом від 06.11.2012 р. (а.с.6), за заявою Олександрійської ОДПІ про примусове виконання рішення суду від 19.05.2014 р. направлено до ВДВС Олександрійського МРУЮ (а.с.7).
Постановою відділу ДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції ВП №43403950 від 23.05.2014 р. відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження примусового виконання виконавчого документа (далі оскаржувана постанова, а.с.8).
Правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Позивач, як на підставу позову зазнає про протиправність оскаржуваної постанови з огляду на те, що у постанові по справі №1170/2а-2881/12 не зазначено, що податковий борг з Олександрійської міської благодійної організації «Життя без обмежень» стягується з рахунків у банках, чи за рахунок готівки, чи то за рахунок майна що перебуває у податковій заставі, а тому виконавчий лист по даному рішенню повинна виконувати виконавча служба.
Відповідач, як на підставу винесеної постанови зазначає про те, що ВДВС згідно п.11 ст.87 ПК України не займається виконанням судових рішень по стягненню податкового боргу з юридичних осіб, оскільки таку функцію покладено до Олександрійську ОДПІ.
Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Відповідно до пункту 12.4 Інструкції, стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті «Призначення платежу» інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається. Банк, що обслуговує стягувача, приймає інкасові доручення (розпорядження) протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання. Стягувач доставляє інкасове доручення (розпорядження) в банк платника самостійно (через працівника стягувача, рекомендованим або цінним листом тощо).
Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.
Отже, в розумінні Податкового кодексу України органами стягнення за судовими рішеннями про стягнення з юридичних осіб податкового боргу, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Враховуючи вищезазначене контролюючим органом, який наділено повноваження щодо стягнення сум податкового боргу є саме позивач.
Механізм погашення податкового боргу з юридичних осіб є самостійною процедурою, яка регулюється Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження, відтак органи державної виконавчої служби до неї не залучаються.
Вищий адміністративний суд України у листі № 1484/12/13-13 від 24 жовтня 2013 року проінформував суддів окружних та апеляційних адміністративних судів про те, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з юридичних осіб здійснюється контролюючими органами самостійно без залучення до цієї процедури органів державної виконавчої служби.
Натомість, стягнення сум податкового боргу з фізичних осіб здійснюється органами виконавчої служби.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про примусове виконання виконавчого листа, виданого на виконання постанови суду 01.10.12 р.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення податкового боргу з юридичних осіб, який регулюється окремими нормами Податкового кодексу України, а не законодавством про виконавче провадження, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Згідно з пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звертаючись до відповідача з вимогою виконати судове рішення про стягнення податкового боргу з юридичної особи, позивач, фактично ухиляється від обов'язку вжити усіх заходів щодо стягнення податкового боргу (звертатись до відповідного банку, складати акт опису майна і передачі його у податкову заставу, звертатись до суду з позовом про дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна тощо), тобто перекладає обов'язок по стягненню коштів до Державного бюджету на інший державний орган.
Законодавець наділив позивача правами та обов'язками на вчинення дій по стягненню до бюджету сум податкового боргу.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповдіач діяв на підставі Закону та у межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення відповідача є правомірними, винесене у спосіб та відповідно до вимог законодавства, тому позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 158 - 163, 181 КАС України, суд,
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області до відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області про скасування рішення у повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П.Нагібіна