Справа № 2-а-15236/11/2218
Головуючий у 1-й інстанції: Сарбей В.Л.
Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.
11 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Загороднюка А.Г.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення щорічної разової недоплаченої грошової допомоги до 5 травня , -
постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21 грудня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких підстав колегія суддів, керуючись положеннями статті 197 КАС України, вважає, що справу можливо розглянути в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, без фіксування судового засідання (частина 1 статті 41 КАС України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом І інстанції, позивач має статус учасника бойових дій та має право на виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком згідно з ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції від 25 грудня 1998 року).
Як вбачається з довідки управління праці та соціального захисту населення Хмельницької РДА від 11 липня 2011 року, позивачу виплачена разова щорічна допомога до 5 травня за 2011 рік у розмірі 460,0 грн.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України "Про державний бюджет України на 2011 рік" зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04 квітня 2011 року є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.
Тому, при вирішенні даного спору слід застосувати положення ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.
Не заслуговують на увагу аргументи відповідача щодо обмеженості бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, позивач як учасник бойових дій має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2011 р. у розмірі встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - п'яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки допомога виплачена відповідачем не в повному розмірі, то слід визнати дані дії неправомірними і зобов'язати здійснити перерахунок і виплату допомоги у вищезазначеному розмірі з урахуванням виплачених сум.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідачу та залишення в силі постанови суду І інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України та підлягає касаційному оскарженню.
Ухвала суду складена в повному обсязі 17 червня 2014 року .
Головуючий Загороднюк А.Г.
Судді Драчук Т. О.
Полотнянко Ю.П.