Постанова від 04.06.2014 по справі 2а-632/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року № 30398/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.

суддів: Гуляка В.В. та Коваля Р.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Болехові Івано-Франківської області на постанову Болехівського районного суду Івано-Франківської області від 04.08.2011р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Болехові Івано-Франківської області про стягнення недоплаченого щомісячного підвищення до пенсії дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2011р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 17.10.2010 року по день прийняття судом постанови про задоволення позову та продовжувати дані виплати в майбутньому. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що у зв'язку з визнанням Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України відповідних положень Закону України «Про Державний бюджет України» на 2007, 2008 роки, якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого було нараховано пенсію, відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційного суду України розмір виплат пенсії з врахуванням права на надбавку як дитині війни.

Ухвалою від 21.07.2011 року позовну заяву в частині вимог з 17.10.2010 року по 20.01.2011 року залишено без розгляду, відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України.

Оскаржуваною постановою позов задоволено. Визнано відмову відповідача в перерахунку позивачу підвищення до пенсії у відповідності до статті 6 Закону України "Про осоціальний захист дітей війни" виходячи з розміру мінімальної пенсії по віку неправомірною. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з одночасним збільшенням на 20 % відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", за період з 21.01.2011 року до виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. зміни до Законів України про Державний бюджет на відповідні роки не вносилися, законодавчим органом не приймалися акти на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати розміри спірного підвищення до пенсії.

Встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мав право на отримання підвищення виплачуваної йому пенсії за віком.

Щодо позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за період з 21.01.2011 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» нарахування та виплата у 2011 році позивачу підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом з тим, Законом України від 14.06.2011р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011рік» внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та делеговано КМ України визначення порядку та розмірів виплат підвищення до пенсії дітям війни. Постановою КМ України від 06.07.2011р. № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р., обмежено виплату спірного підвищення до пенсії дітям війни до набрання нею законної сили.

За таких умов виплата спірного підвищення за період з 21.01.2011 р. по 22.07.2011 р. включно повинна здійснюватися в розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» розмір державних пенсій, які передбачені чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює і проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 %.

Відповідно до переліку населених пунктів, яким надано статус гірських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 647 від 11.08.1995 року «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських» м. Болехів Івано-Франківської області, в якому проживає позивач - має статус гірського населеного пункту в Україні, а тому розмір державної пенсії, що йому виплачується має бути збільшено на 20 %.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі відповідача, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМУ № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Доводи апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» протиправними; зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15.01.2011 року по 22.07.2011 року включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 ст.6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" та проведених виплат.

З врахуванням викладеного вище, судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ухвалене не на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, не підтверджених тими доказами, які були наявними у матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 195,ч.1 197, п.3 ч.1 ст.198, 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Болехові Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Болехівського районного суду Івано-Франківської області від 04.08.2011 року у справі № скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати в користь ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та передбаченого ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», збільшення до пенсії, як громадянину, який проживає на території гірського населеного пункту, у розмірі 20 % за період з 21.01.2011 року по 22.07.2011 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Івано-Франківської області здійснювати нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та передбаченого ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», збільшення до пенсії, як громадянину, який проживає на території гірського населеного пункту, у розмірі 20 %, обчисленої виходячи з вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 21.01.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Судова-Хомюк Н.М.

Судді :Гуляк В.В.

Коваль Р.Й.

Попередній документ
39226388
Наступний документ
39226390
Інформація про рішення:
№ рішення: 39226389
№ справи: 2а-632/11
Дата рішення: 04.06.2014
Дата публікації: 19.06.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (29.08.2011)
Дата надходження: 13.12.2010
Предмет позову: про поновлення строку та перерахунок пенсії