03 червня 2014 р. м.Житомир справа № 806/1573/14
категорія 5.1.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гуріна Д.М.,
суддів: Романченка Є.Ю., Літвіна О.Т.,
секретар судового засідання - Галайба І.Б.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника Державної інспекції України з питань праці Кравчука В.І.,
Перший заступник Голови Державної інспекції України з питань праці Зенов Р.М. у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції України з питань праці, Першого заступника Голови Державної інспекції України з питань праці Зенова Романа Миколайовича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
1 квітня 2014 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної інспекції України з питань праці (далі - Держінспекція України з питань праці), Першого заступника Голови Державної інспекції України з питань праці Зенова Р.М. про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2014 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.
У позовній заяві позивач посилаючись на неправомірність дій відповідачів, з урахуванням уточнення до позовної заяви, просив: визнати неправомірною бездіяльність (дії) Державної інспекції України з питань праці (Держпраці України) та першого заступника Голови Р.Зенова в частині не надання повної обґрунтованої інформації щодо звернення від 14 лютого 2014 року; зобов'язати Державну інспекцію України з питань праці (Держпраці України) та першого заступника голови Р.Зенова перевірити достовірність, законність, та повноту перевірки відповідності чинному законодавству з питань праці в об'єднанні співвласників багатоквартирних будинків "Теплий стан" (далі - ОСББ "Теплий стан"), надати інформацію у вигляді копій документів перевірки (без персональних даних громадян), які є у справі, надати інформацію та обґрунтовану відповідь по суті звернення від 14 лютого 2014 року; ухвалити додаткове рішення, щодо виявлених порушень чинного законодавства та державними службовцями Державної інспекції України з питань праці (Держпраці України) та Територіальної державної інспекції України з питань праці у Житомирський області та направити до Житомирської обласної державної адміністрації для усунення причин та умов їх скоєння (а.с.91).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив адміністративний позов задовольнити. Пояснив, що мешкає у будинку, який обслуговується ОСББ "Теплий стан". 14 лютого 2014 року він звернувся із скаргою до Державної інспекції України з питань праці на яку не отримав повну та обґрунтовану відповідь, що порушує його право на отримання інформації.
Представник Держінспекції України з питань праці у судових дебатах проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у письмових запереченнях на позов.
Відповідач - перший заступник Голови Держінспекції України з питань праці Зенов Р.М. у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.99). Направив на адресу суду лист від 16 квітня 2014 року №32-31/01-728 у якому зазначив, що проти позову заперечує та просить розглядати справу без його участі (а.с.27).
Cправа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що до Територіальної державної інспекції з питань праці у Житомирській області звернулась громадянка ОСОБА_5 із заявою, датованою 26 листопада 2013 року, у якій просила здійснити перевірку відповідності чинному законодавству з питань праці в ОСББ "Теплий стан" (а.с.40-44).
У період з 10 грудня 2013 року до 13 грудня 2013 року уповноваженою особою Територіальної державної інспекції з питань праці у Житомирській області на підставі направлення від 9 грудня 2013 року №1950-нп (а.с.39), проведено позапланову перевірку дотримання трудового законодавства з питань оплати праці на ОСББ "Теплий стан".
Відповідь про результати розгляду заяви від 26 листопада 2013 року була направлена громадянці ОСОБА_5 за вихідним №3481 від 13 грудня 2013 року (а.с.45).
11 лютого 2014 року громадянин ОСОБА_1 як представник ОСББ "Теплий стан" звернувся із заявою на ім'я начальника Територіальної державної інспекції з питань праці в Житомирській області Возної С.В., в якій просив надати копії документів, які долучені до матеріалів перевірки ОСББ "Теплий стан". (а.с.46).
Начальником Територіальної державної інспекції з питань праці у Житомирській області Возною С.В. було надано відповідь №440 датовану 17 лютого 2014 року на звернення представника ОСББ "Теплий стан" громадянина ОСОБА_1 від 11 лютого 2014 року, у якій відмовлено у наданні копій матеріалів перевірки ОСББ "Теплий стан", з тих підстав, що приєднана до заяви копія довіреності (а.с.47) є недійсною, а тому громадянин ОСОБА_1 не має права на представлення інтересів ОСББ "Теплий стан" та відповідно на отримання копій матеріалів перевірки (а.с.49).
Громадянин ОСОБА_1 особисто звернувся зі скаргою від 14 лютого 2014 року до Держінспекції України з питань праці, копію якої направив начальнику інспекції з питань праці у Житомирській області. У скарзі просив: 1) зобов'язати підлеглих ТДІ з ПП у Житомирський області привести справу у відповідність з вимогами та перевірити достовірність, законність та повноту перевірки відповідності чинному законодавству з питань праці в ОСББ «Теплий стан», особливо керуючись вимогами Указу Президента України «Про положення про Державну інспекцію України з питань праці»; 2) зобов'язати підлеглих ТДІ з ПП у Житомирський області під керівництвом Возної С.В. надати йому інформацію у вигляді копій документів, які є в справі; 3) Надати йому інформацію та обґрунтовану відповідь по суті звернення. (а.с. 50).
На скаргу громадянина ОСОБА_1 від 14 лютого 2014 року начальником Територіальної державної інспекції з питань праці у Житомирській області Возною С.В. було надано відповідь №576 датовану 3 березня 2014 року (а.с. 51).
Держінспекцією України з питань праці на звернення громадянина ОСОБА_1 від 14 лютого 2014 року було надано відповідь за підписом першого заступника Голови Держінспекції України з питань праці Р.Зенова від 7 березня 2014 року за №453/6/21/01/894-14 . (а.с. 12).
Відповідь Держінспекції України від 7 березня 2014 року з питань праці позивач вважає не повною та необґрунтованою.
Однак, як вбачається із наданої позивачу відповіді, вона містить інформацію щодо усіх трьох питань, які були зазначені у скарзі від 14 лютого 2014 року.
Відповідно пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого указом Президента України від 6 квітня 2011 року №386/2011 (далі - Положення №386/2011) Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Підпунктом 1 пункту 4 Положення №386/2011 визначено, що Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.
Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення №386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців, суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (у тому числі з питань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Положення) та законодавством про зайнятість.
Пунктом 7 Положення №386/2011 передбачено, що Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Стосовно першого питання, зазначеного у скарзі від 14 лютого 2014 року, щодо зобов'язання підлеглих ТДІ з ПП у Житомирський області привести справу у відповідність з вимогами та перевірити достовірність, законність та повноту перевірки відповідності чинному законодавству з питань праці в ОСББ «Теплий стан» громадянину ОСОБА_1 надано відповідь, що перевірка додержання законодавства про працю проведена у межах наданих повноважень та відповідно до законодавства. (а.с. 12).
Документи, у тому числі трудові книжки, накази, табелі та ін., копії яких просив надати позивач містять персональні дані громадян, які працювали в ОСББ "Теплий стан", а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с. 76, 82, 83, 84).
Абзацом 10 статті 2 Закону України від 1 червня 2010 року №2297-VI "Про захист персональних даних" (далі - Закон України №2297-VI) визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до статті 5 Закону України №2297-VI об'єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом. персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 8 Закону України №2297-VI суб'єкт персональних даних має право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України №2297-VI використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб'єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб'єктам відносин, пов'язаних з такими даними.
Частинами 1, 2 статті 14 Закону України №2297-VI передбачено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України №2297-VI володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.
Статтею 31 Закону України 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" передбачено, що відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.
Стосовно другого питання, зазначеного у скарзі від 14 лютого 2014 року, щодо зобов'язання підлеглих ТДІ з ПП у Житомирський області під керівництвом Возної С.В. надати інформацію у вигляді копій документів, які є в справі, надано відповідь, що 11 лютого 2014 року громадянин ОСОБА_1 звертався до ТДІзПП із заявою щодо одержання копій документів, що містяться у матеріалах перевірки ОСББ "Теплий стан". У зв'язку із відсутністю повноважень представляти інтереси ОСОБА_5, ОСОБА_7, інших працівників ОСББ "Теплий стан", а також відсутністю згоди зазначених громадян на розповсюдження громадянину ОСОБА_1 їх персональних даних, у задоволенні заяви відмовлено. Таким чином, підстави для надання громадянину ОСОБА_1 копій документів, які є у матеріалах перевірки ОСББ "Теплий стан", відсутні. (а.с. 12).
Як вже було встановлено судом на звернення позивача від 14 лютого 2014 року Держінспекцією України з питань праці було надано відповідь від 7 березня 2014 року за №453/6/21/01/894-14 (а.с.12).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон України №393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України №393/96-ВР скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Абзацами 2, 7 частини 1 статті 19 Закону України №393/96-ВР встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Звернення позивача у формі скарги від 14 лютого 2014 року було розглянуто Держінспекцією України з питань праці та надано письмову відповідь по суті звернення у строки передбачені статтею 20 Закону України №393/96-ВР.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі, розглядаючи звернення громадянина ОСОБА_1, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України та довели, що ними не було допущено неправомірних дій чи бездіяльності щодо ненадання повної, обґрунтованої інформації на звернення позивача від 14 лютого 2014 року, а тому суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Д.М. Гурін
Судді Є.Ю. Романченко
О.Т. Літвін
Повний текст постанови виготовлено: 10 червня 2014 р.