Є.У. 366/ 1537/14-к;
Пр. №1-кп/366/96/14
Іменем України
13 червня 2014 року Іванківський районний суд Київської області
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т.Іванків кримінальне провадження №12014110180000242 від 03.04. 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Радинка Поліського району Київської області , українець, гр. України, освіта середня, не одружений, утриманців немає, не працює, раніше не судимий згідно ст. 89 КК України,проживає в АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину за ст. 185 ч. 1 КК України,
ОСОБА_4 , 24.03. 2014 року, в першій половині дня, точний час судом та слідством не встановлений, знаходячись поряд з ОСОБА_7 , та виявивши, що у останнього випав з кишені мобільний телефон «Nokia N-81»,вартістю 479грн.60коп., з встановленою сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС»,вартістю 10 грн., які належить ОСОБА_5 , скориставшись тим, що власник не помітив пропажу, вирішив їх привласнити, залишивши у своєму користуванні, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 489 грн. 60 коп.
Вина обвинуваченого ОСОБА_8 доведена, а його умисні дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному злочині визнав повністю і пояснив,що в березні 2014 року він, Неправда ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,на гужовій підводі,що належить Неправді ОСОБА_9 , поїхали в с.Старі Соколи Іванківського району здать металобрухт. Коли вони верталися назад, то першим з воза зліз і пішов додому ОСОБА_10 , а він і Неправда ОСОБА_9 сиділи на возі. Він побачив,що з кишені ОСОБА_11 випав мобільний телефон і вирішив його залишити собі. Про знахідку він похвастався Неправді ОСОБА_9 і той сказав,щоб він телефон не віддавав.
Вина обвинуваченого також підтверджується показами потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що він має мобільний телефон«Nokia N-81», яким користується і він, і його син. Про те,що телефон викрадено, він не знав. Коли працівники міліції принесли йому телефон і запитали , чи це його телефон. То він впізнав, що це дійсно його телефон. До обвинуваченого ОСОБА_12 він на даний час претензій не має. Надіється, що той не буде більше красти.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, роз'яснивши обвинуваченому наслідки скороченого розгляду, упевнившись у добровільності його позиції, визнав недоцільним вивчення доказів щодо тих обставин, які в суді не оспорюють ся.
Згідно представленої характеристики по місцю проживання обвинувачений ОСОБА_4 характеризується негативно.
У лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває( а.с. 53).
Обставинами, які пом”якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не вбачається.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приймає до уваги ступінь і характер скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини,що пом'якшують покарання, і вважає,що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання у вигляді громадських робіт, оскільки ОСОБА_4 не працює,доходів немає.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу звернення вироку до виконання.
Міра запобіжного заходу на досудовому слідстві та судом ОСОБА_4 не обиралася.
Позов не заявлено.
Речові докази- повернуто потерпілому.
Керуючись ст. ст. 349, 370,374-376 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим в скоєнні злочину за ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 120 (Сто двадцять ) годин громадських робіт.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 30 днів з часу проголошення.
Вирок набирає законної сили на протязі 30 днів з часу проголошення, а в разі оскарження- з часу прийняття рішення Апеляційним судом Київської області.
Копія вироку засудженому та прокурору вручається відразу після проголошення вироку в суді.
Суддя :