Справа № 340/406/14-к
Номер провадження № 1-кп/340/43/14
12 червня 2014 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання в селищі Верховина кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №42014090130000009 від 17.05.2014 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Стебні, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, -
ОСОБА_4 порушив правила використання надр, вчинивши незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення за наступних обставин.
17.05.2014 року бизько 17:00 год. ОСОБА_4 , являючись машиністом належного йому екскаватора марки ЕО - 2621В-3 реєстраційний № НОМЕР_1 , маючи попередню домовленість з ОСОБА_5 про здійснення забору та навантаження на його вантажівку піщано-гравійної суміші, усвідомлюючи відсутність в нього спеціального дозволу, встановленого законодавством України на проведення видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення цих робіт, погодився завантажити ОСОБА_5 на належний останньому вантажний автомобіль марки « Урал» реєстраційний № НОМЕР_2 та ОСОБА_6 на вантажний автомобіль марки « Урал » реєстраційний № НОМЕР_3 із русла річки Чорний Черемош піщано-гравійну суміш, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» належить до надр загальнодержавного значення. Після чого ОСОБА_4 , направився власним екскаватором до русла річки Чорний Черемош неподалік приватного магазину під назвою «Ольвія», що по вул. Грушевського в селищі Верховина Івано-Франківської області, де близько 17:30 год. цього ж дня в порушення ст. 19 Кодексу України «Про надра», за допомогою вищевказаного навантажувача, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші, шляхом її забору з русла річки та навантаження на ці автомобілі в загальній кількості 4,5 м.куб.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у порушенні правил використання надр шляхом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України.
Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження: заступником прокурора Верховинського району ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 досягнуто та підписано угоду від 28 травня 2014 року про визнання винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування сторонами погоджена кваліфікація інкримінованого підозрюваному правопорушення за ч.2 ст.240 КК України, яка не підлягає подальшому оспорюванню, підозрюваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, не заперечив обставин вчинення інкримінованого йому злочину, що викладені у повідомлені про підозру, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні, сприяти розслідуванню і встановленню обставин вказаного кримінального провадження.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_4 , з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи підозрюваного, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, пом'якшуючих обставин, а саме щирого каяття у вчиненому, активного сприяння у розкритті злочину, відсутності завданих збитків покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, яке є нижчим від найнижчої межі , встановленої в санкції ч.2 ст. 240 КК України за вчинення цього кримінального правопорушення, а саме у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, оскільки він, своїми умисними діями порушив правила використання надр, здійснивши незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні йому додатково роз'яснені. Також в судовому засіданні обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення, узгодженої сторонами угоди міри покарання за ч.2 ст. 240 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України .
Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, що відповідає вимогам закону.
Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання .
Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
При визначенні ОСОБА_4 узгодженої міри покарання за ч.2 ст. 240 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, сторонами угоди враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, пенсіонер, обставини справи, пом'якшуючі, а саме щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину, відсутність завданих збитків та зважаючи на те, що ці обставини в сукупності з даними про особу істотно знижують ступінь тяжкості злочину, а тому в даному випадку є необхідним і цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, призначення йому основного покарання, яке є нижчим від найнижчої межі , встановленої в санкції ч.2 ст. 240 КК України, а саме у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що умови угоди між заступником прокурора Верховинського району ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 від 28 травня 2014 року відповідають вимогам закону, а також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості між заступником прокурора Верховинського району ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 із призначенням йому узгодженої міри покарання за ч. 2 ст. 240 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 510,00 грн.
Керуючись ст.ст. 314,373,374,376,468-470,472-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 травня 2014 року, укладену між заступником прокурора Верховинського району ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014090130000009 від 17.05.2014 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 240 КК України та із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначити покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 510,00 грн. (п'ятсот десять грн. 00 коп).
Лазерний диск CD-R 700 MB який визнаний речовим доказом залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1