Справа № 802/924/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
11 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білоуса О.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги , -
ФОП ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бершадської ОДПІ про визнання протиправною та скасування вимоги. Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно з вимогою Бершадської ОДПІ № Ф-667-02у від 16.12.2013 року йому пред'явлено до сплати борг (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1990,05 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а вимогу - неправомірною, просили визнати її протиправною та скасувати.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2014 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Крім того, ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області як платник страхових внесків та одночасно отримує пенсію за віком із зниженням пенсійного вік на п'ять років відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з жовтня 2009 року.
За позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 1990,05 грн., у зв'язку з чим 16.12.2013 року Бершадською ОДПІ оформлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-667-02у на вказану суму (а.с. 7).
Не погодившись із даною вимогою відповідача, ФОП ОСОБА_2 оскаржив її в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження вимога була залишена без змін (а.с. 11-12).
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Разом із тим, 06.08.2011 року набрав чинності Закон України № 3609-VІ від 07.07.2011 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України".
Вказаним Законом доповнено статтю 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" частиною четвертою наступного змісту: "Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Отже, фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, починаючи з 06.08.2011 року звільнено від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є, зокрема, пенсіонерами за віком та отримують відповідну пенсію.
Частиною 4 ст. 4 Закону № 2464-VI не розмежовується поняття пенсіонерів за віком на певні категорії, та не містить застережень щодо неможливості її застосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах.
Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_2, будучи фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, є пенсіонером за віком, на нього поширюються пільги зі сплати за себе єдиного внеску, що передбачені ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Крім того, за відсутності доказів на підтвердженні тієї обставини, що позивач відповідно до ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" уклав договір про добровільну участь в системі загальнообов'язкового соціального страхування, у нього відсутній обов'язок зі сплати цього внеску.
Відтак, вимога Бершадської ОДПІ № Ф-667-02у від 16.12.2013 року обґрунтовано визнана судом першої інстанції протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.