Справа № 127/6580/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Луценко Л.В.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
11 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білоуса О.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.
при секретарі: Марцісь Ю.А.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представників відповідачів: Баюк О.О., Маліцького П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про перерахунок пенсії , -
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до УМВС України у Вінницькій області, ГУПФУ у Вінницькій області про зобов'язання провести перерахунок пенсії та відшкодувати недоплату з 10.10.2012 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно з наказом командира військової частини від 19.11.1999 року №220 старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. Його вислуга років у Збройних силах СРСР, КДБ СРСР, Збройних силах України, ВВ МВС України на 19.11.1999 року становить 13 років 07 місяців 19 дні, у пільговому обчисленні 20 років 00 місяців 17 днів. ОСОБА_1 звернувся до УМВС України у Вінницькій області з заявою про перерахунок належної йому пенсії, на що отримав відмову. Вважаючи таке рішення неправомірним, просив зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області направити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області зміни в його грошовому забезпеченні по посадовому окладу 880 грн. замість 800 грн., по надбавці за вислугу років 35% замість 30%, по розміру премії 100% посадового окладу замість 65%, включити місячну норму 1/12 допомоги на оздоровлення; а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати пенсію та відшкодувати недоплату з 10.10.2012 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2013 року провадження по справі в частині зміни позивачу в грошовому забезпеченні по посадовому окладу 880 грн. замість 800 грн., та включення місячної норми 1/12 допомоги на оздоровлення закрито. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року ухвалу залишено без змін.
Постановою Вінницького міського суду від 19.06.2013 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького міського суду, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні позивач (апелянт) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького міського суду від 19.06.2013 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.
Представники відповідачів в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 МВС України від 19.11.1999 року №220 позивача старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення (а.с.4).
Вислуга років позивача у Збройних силах СРСР, КДБ СРСР, Збройних силах України, ВВ МВС України на 19.11.1999 року становить у календарному обчисленні 13 років 07 місяців 19 дні, у пільговому обчисленні 20 років 00 місяців 17 днів.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії військовослужбовцям обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для перерахунку пенсії враховуються інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення та щомісячна премія у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилась.
Відповідно до абз. 13 витягу з додатку до листа МВС України від 22.05.2012 року №7868/Чн про середні розміри надбавок та премій, що фактично виплачені на 1 квітня 2012 року у полках, об'єднаних вузлах зв'язку внутрішніх військ за відповідними посадами (у відсотках): інші посади військовослужбовців надбавки за виконання особливо важливих завдань 50%, премія 65%. Таким чином, оскільки фактично виплата премії здійснювалась у розміні 65%, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Крім того, пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
В силу п.2 Інструкції про порядок обчислення стажу роботи для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу ОВС, затвердженої наказом МВС від 20.06.2004 року №684, обчислення періодів служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу ОВС здійснюється в порядку, передбаченому законодавством, в календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць).
Відповідно до Наказу МВС №436 від 15.09.2010 року надбавка за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) на військовій службі виплачується за вислугу років у відсотках до посадового окладу за основною чи тимчасово займаною посадою з урахуванням окладу за військовим званням на день звільнення зі служби за вислугу років від 15 до 20 років встановлюється 30% надбавки за вислугу років, від 20 до 25 років - 35%. Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність обчислення позивачу надбавки у розмірі 30%. При цьому суд не звернув увагу на наступне.
З матеріалів справи встановлено, і сторонами в ході судового розгляду не заперечувалось, що вислуга років позивача у Збройних силах СРСР, КДБ СРСР, Збройних силах України, ВВ МВС України на 19.11.1999 року становить у календарному обчисленні 13 років 07 місяців 19 дні, у пільговому обчисленні 20 років 00 місяців 17 днів.
Згідно Наказу МВС України від 15.09.2010р. N 436 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України", військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу за основною чи тимчасово займаною посадою з урахуванням окладу за військовим званням (п.3.1.1.). При цьому, згідно п. 3.1.10. цього ж наказу, періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до законодавства, що діяло до набуття чинності цією Інструкцією, перерахунку в бік зменшення не підлягають. Наказ МВС України від 15.09.2010р. N 436 набрав чинності 01.11.2010 року з дня його офіційного опублікування. Таким чином, оскільки на момент виходу на пенсію стаж позивача у пільговому обчисленні складав 20 років 00 місяців 17 днів, він не підлягає зменшенню при обчисленні надбавки за вислугу років, а тому позивачу належить проводити перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35%. Зважаючи на вимоги позивача, викладені в апеляційній скарзі та підтверджені в судовому засіданні, позовні вимоги підлягають задоволенню з 01.01.2013 року.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, якою адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну ОСОБА_2 задовольнити частково .
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про перерахунок пенсії, - скасувати .
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області направити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області зміни в грошовому забезпеченні ОСОБА_1 по надбавці за вислугу років 35% замість 30%.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України перерахувати ОСОБА_1 пенсію та відшкодувати недоплату з 01.01.2013 року з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 35% .
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "16" червня 2014 р. .
Головуючий Білоус О.В.
Судді Курко О. П.
Совгира Д. І.