04 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-2943/11/1470
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,
представника позивача Шишняєва Р.М., представника відповідача Могутова А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області (правонаступника Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Державної податкової служби) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстакційний завод» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Державної податкової служби від 19.11.2010 року №0000482301/0, від 13.12.2010 року №0000482301/1, від 12.01.2011 року №0000482301/2,-
17 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бандурський олійноекстакційний завод» (далі - ТОВ «Бандурський олійноекстакційний завод») звернулось до адміністративного суду з позовом до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2010 року №0000482301/0, від 13.12.2010 року №0000482301/1, від 12.01.2011 року №0000482301/2.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку, згідно акту перевірки встановлено порушення вимоги підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 148 582,83 грн. На підставі зазначеного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000482301/0 від 19.11.2010 р., яким зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 148 582,83 грн. Позивач вважає це рішення таким, що прийнято не у відповідності до норм чинного законодавства та є протиправним, просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000482301/0 від 19.11.2010 р., оскільки реальність виконання господарського договору підтверджена первинними документами, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Бандурський олійноекстакційний завод» задоволено повністю. Скасовано повністю податкові повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000482301/0 від 19.11.2010 року, № 0000482301/1 від 13.12.2010 року та № 0000482301/2 від 12.01.2011 року.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову ТОВ «Бандурський олійноекстакційний завод».
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
З 15 по 19 листопада 2010 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Бандурський олійноекстакційний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість згідно розрахунків суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.11.2009 р. по 28.02.2010 р., поданих до Первомайської ОДПІ, в частині відображення операцій з ТОВ «Будівельне управління № 77».
За результатами перевірки відповідачем складено акт №2472/07/32390305 від 19.11.2010 року (а.с.8-20).
У висновку акту перевірки відповідачем вказано на порушення ТОВ «Бандурський олійноекстакційний завод» підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено суму заявлено бюджетного відшкодування на 1 148 582,83 грн.
На підставі акту перевірки №2472/07/32390305 від 19.11.2010 року, відповідачем 19.11.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000482301/0, яким позивачу зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 148 582,83 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач 29 листопада 2010 року подав первинну скаргу до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївської області Державної податкової служби, рішенням про результати розгляду первинної скарги № 21003/10/23-110 від 13.12.2010р. скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення №0000482301/0 від 19.11.2010р. - без змін. На підставі зазначеного рішення начальником Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївської області Державної податкової служби 13.12.2010 року прийнято податкове повідомлення рішення №0000482301/1.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач 22 грудня 2010 року подав скаргу до Державної податкової адміністрації України в Миколаївський області, рішенням про результати розгляду скарги № 39/10/25-014 від 10.01.2011р. скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення №0000482301/0 від 19.11.2010р. та рішення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції у Миколаївської області від 13.12.2010р. - без змін. На підставі зазначеного рішення 12.01.2011 року прийнято податкове повідомлення рішення №0000482301/2.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач 20 січня 2011 року подав скаргу до Державної податкової адміністрації України, рішенням про результати розгляду скарги № 5691/16/25-0515 від 23.03.2011р. скаргу позивача залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями №0000482301/0 від 19.11.2010 року, №0000482301/1 від 13.12.2010 року, №0000482301/2 від 12.01.2011 року позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позов ТОВ «Бандурський олійноекстакційний завод» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.
Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період з 01.11.2009 року по 28.02.2010 року між позивачем ТОВ «Бандурський олійноекстакційний завод» та ТОВ «Будівельне управління № 77» існували господарські операції щодо будівництва заводу, на виконання укладеного між ними договору генерального підряду від 29.07.2009р. № 77 (а.с.58-69). В зв'язку з тим, що обсяг робіт постійно уточнювався, а в проект будівництва вносилися корективи, 04 листопада 2009 року між замовником - ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» та генеральним підрядником ТОВ «Будівельне управління №77» було укладено Додаткову угоду № 28 до договору генерального підряду № 77 від 29.07.2009 р. (т.1 а.с.73). Укладеною додатковою угодою передбачалося залучення до виконання робіт субпідрядника - ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз». За даною угодою передбачалося виконання робіт на суму 4 967 317,20 грн. При цьому згідно з додатками до договору, які визначали вартість будівництва, даним договором передбачалося виконання наступних будівельних робіт: з будівництва фундаментів елеваторної частини на суму 1 413 620,40 грн.; з будівництва операторської дистанційного управління технологічним процесом на суму 1 000 018,80 грн.; з будівництва бункеру сору на суму 372 355,20 грн.; з монтажу 4 силосів на суму 320 793,60 грн.; з будівництва надсилосної транспортної галереї на суму 190 388,40 грн.; з будівництва надсилосної галереї над оперативними силосами на суму 320 421,60 грн.; з монтажу обладнання елеваторної частини на суму 1 344 840,00 грн.; з будівництва зерноочисної вежі на суму 102 484,80 грн.; з монтажу сушарки на суму 249 994,80 грн.; з монтажу бункера оперативного тимчасового зберігання зерна на суму 99 998,40 грн.; роботи по зерносушарці на суму 71 193,60 грн.; роботи по галереї від робочої башти до авторозвантажувача на суму 124 743,60 грн., додаткові роботи по складу дизпалива на суму 92 016,00 грн.; додаткові роботи по будівництву зерноочисної башти на суму 164 448,00 грн.
Відтак, генпідрядник - ТОВ «БУ № 77», 30 жовтня 2009 року заключив із субпідрядником - ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» на вищевказаний обсяг робіт договір підряду №04/08 (т.2 а.с. 19-30).
Позивачем надані до суду копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт та актів виконаних робіт, підтверджуючи фактичне виконання всього обсягу будівельно-монтажних робіт, які зазначені як в Додатковій угоді № 28 до договору генерального підряду № 77 від 29.07.2009р., укладеній між ТОВ «Бандурський ОЕЗ» та ТОВ БУ № 77», так і в договорі підряду № 04/08, укладеного між ТОВ «БУ № 77» та ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» (т. 3 а.с. 76-201; т.4 а.с. 1-167).
Виконання вище вказаних робіт також підтверджується висновками незалежних експертних установ. Відповідно до Акту № 1 готовності об'єкта до експлуатації від 26.08.2010р., (т. 2 а.с. 45-52) довідкою Первомайського міжміського бюро технічної інвентаризації від 16.07.2011р. вих. №37 (т.2 а.с. 53) та Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель, належних ТОВ «Бандурський ОЕЗ», від 27.10.2010р. (т.2 а.с. 54-56). А також Архітектурно - технічним паспортом об'єктів архітектури, в тому числі на 4 силоси металеві для зберігання насіння ємністю 10 000 тон кожний, на зерносушарку, на оперативний силос місткістю 2000 м3 та на зерноочисну башту (т. 2 а.с. 57-80).
У відповідності до вимог податкового законодавства генпідрядником - ТОВ «Будівельне управління № 77» позивачу були видані податкові накладні (т. 2 а.с. 81-85), які досліджувалися Первомайською ОДПІ в ході перевірки.
На думку відповідача зазначені податкові накладні, які були видані «Будівельним управлінням № 77», містять помилки, які спричинили невірне відображення позивачем зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідач посилається на те, що отримані від TOB «ХРК» податкові накладні відображалися генпідрядником в серпні та вересні 2009 року. Також ці ж податкові накладні відображені генпідрядником в листопаді 2009 року. На думку перевіряючого органу, така ж ситуація з податковими накладними отриманими в грудні 2009 року сталася в січні 2010 року.
Як вбачається з відповіді Генерального директора ТОВ «Будівельне управління № 77» щодо відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій, пов'язаних з ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз» за період з серпня 2009 року по січень 2009 року. на запит позивача, ТОВ «Будівельне управління № 77» взагалі не відображало в податковому кредиті за листопад 2009 року жодних податкових накладних, отриманих від ТОВ «Хай-Рейз Констракшнз». В свою чергу, податкові накладні, які отримувалися генпідрядником в грудні 2009 року до податкового кредиту «Будівельним управлінням №77» в січні 2010 року не включалися. (т.2 а.с. 87-152).
Колегія суддів погоджується з тим, що вищенаведені докази підтверджують правомірність та правильність дій ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод» з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість та доводить неправомірність дій відповідача.
Суд першої інстанції вірно врахував, що факт виконання будівельних робіт із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.
Відповідно до пунктів 1.6-1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями норм, встановлених податковим законодавством.
В той же час, актом перевірки підтверджено і це не заперечується відповідачем, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, що надають право на віднесення сум до складу податкового кредиту.
Згідно із пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на виявлені недоліки платіжних документів, якими підтверджувалися правовідносини позивача з контрагентами, оскільки про такі недоліки в акті перевірки №2472/07/32390305 від 19.11.2010 року нічого не зазначено (а.с.8-20).
Отже, колегія суддів вважає правильним рішення суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки №2472/07/32390305 від 19.11.2010 року, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Державної податкової служби №0000482301/0 від 19.11.2010 року, №0000482301/1 від 13.12.2010 року, №0000482301/2 від 12.01.2011 року є протиправними і підлягають скасуванню.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Бандурський олійноекстракційний завод».
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Державної податкової служби №0000482301/0 від 19.11.2010 року, №0000482301/1 від 13.12.2010 року, №0000482301/2 від 12.01.2011 року.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.
Відтак, апеляційна скарга Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов