02 червня 2014 року Справа № 2403/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.,
судді Запотічний І.І.
секретар судового засідання Коцур В.К.
за участю представників сторін:
позивача: Алхутов А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-9274/12/1370 за позовом Комунального підприємства "Червонограджитлокомунсервіс" до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -
29.10.2012 року Комунальне підприємство «Червонограджитлокомунсервіс» звернулося в суд першої інстанції з адміністративний позовом до державної податкової інспекції у місті Червонограді Львівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000811521 від 17.10.2012 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61140 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання; визнання протиправними дій податкового органу по розподілу та спрямуванню сплачених КП "Червонограджитлокомунсервіс" коштів в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів, а не за призначенням платежу: 1) «ПДВ за березень 2010 року» згідно платіжних доручень №1058 від 16.04.2010р., №252 від 19.04.2010р., №256 від 19.04.2010р., №265 від 20.04.2010р., №1110 від 22.04.2010р., №266 від 22.04.2010р., №274 від 23.04.2010р., №1142 від 26.04.2010р., №1149 від 27.04.2010р., №289 від 27.04.2010р., №1162 від 28.04.2010р., №299 від 29.04.2010р., №1167 від 29.04.2010р., №1169 від 30.04.2010р., №303 від 30.04.2010р.; 2) "ПДВ за квітень 2010 року» згідно платіжних доручень №1237 від 17.05.2010р., №1242 від 18.05.2010р., №1256 від 19.05.2010р., №1278 від 20.05.2010р., №347 від 25.05.2010р., №1291 від 25.05.2010р., №350 від 26.05.2010р., №1327 від 27.05.2010р., №1333 від 28.05.2010р., №370 від 31.05.2010р., №1337 від 28.05.2010р.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 року закрито провадження у справі в частині визнання протиправними дій податкового органу по розподілу та спрямуванню сплачених КП "Червонограджитлокомунсервіс" коштів в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів, а не за призначенням платежу, зазначеного у перелічених вище платіжних дорученнях.
Судом першої інстанції розглянуто спір щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000811521 від 17.10.2012 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61140 грн. В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач покликається на те, що податковий орган безпідставно застосував фінансові санкції на суму 89875,60 грн. за несвоєчасну сплату зобов'язань з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року на загальну суму 389449,36 грн., оскільки несвоєчасно сплачено лише частину із задекларованих зобов'язань з ПДВ за вказаний вище період на загальну суму 143678 грн. Позивач вважає, що фінансові санкції повинні розраховуватись виходячи саме із цієї суми, і відтак податкове повідомлення -рішення № 0000811521 від 17.10.2012 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61140 грн., на думку позивача, є протиправним. Позивач також зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення є наслідком того, що податковий орган неправомірно змінив призначення платежу, зазначене у платіжних дорученнях, якими протягом квітня-травня 2010 року сплачувались податкові зобов'язання з ПДВ за березень - квітень 2010 року, і спрямував ці кошти в рахунок погашення боргів інших періодів. На час виникнення спірних правовідносин щодо сплати податкових зобов'язань з ПДВ (2010 рік) норми податкового законодавства не передбачали за податковими органами права змінювати призначення платежу, яке вказав платник у платіжних документах.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р., адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення -рішення ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС від 17 жовтня 2012 року № 0000811521 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61140 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість; стягнуто з державного бюджету України на користь КП "Червонограджитлокомунсервіс" судові витрати у формі судового збору в сумі 611 гривень 40 копійок.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її неправомірною та необгрунтованою, Державна податкова інспекція у м.Червонограді Львівської області ДПС подала апеляційну скаргу.
В обгрунтування апеляційної скарги покликається на те, що пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу визначено: у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оскільки до моменту проведення перевірки, зміни призначення платежу в платіжних дорученнях не визнавались судом протиправними, не оскаржувались ні в адміністративному, ні судовому порядку, то підстав не застосовувати штрафні санкції до платника не було, а дії ДПІ у м. Червонограді щодо винесеного податкового повідомлення-рішення були правомірними та обов'язковими.
Згідно Роз'яснення ДПА України, затвердженого наказом № 540 від 13.11.2002. кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом. Пункт 1 цього роз'яснення стосується випадків наявності податкового боргу та надходження коштів на сплату (здійснення погашення) по одному й тому самому платежу.
У зв'язку з наявністю у КП „Червонограджитлокомунсервіс" значного податкового боргу по сплаті податку на додану вартість, кошти, сплачені підприємством самостійно та кошти сплачені внаслідок вжитих податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу позивача, в 2012 році скеровувалися на погашення податкових зобов'язань, обов'язок сплати яких наступив в квітні-травні 2010 році.
З урахуванням наведеного просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечує, вважає постанову суду першої інстанції обгрунтованою та законною, просить суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм процесуального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року податкові зобов'язання КП "Червонограджитлокомунсервіс" перед бюджетом становить 231947,00 грн. та 217431,00 грн. відповідно. Протягом квітня і травня 2010 року позивач поступово сплачував задекларовані ним податкові зобов'язання з ПДВ, а саме: протягом квітня 2010 року підприємство сплатило зобов'язання з ПДВ на загальну суму 217719,38 грн., з яких 47019,38 грн. були спрямовані на погашення податкового боргу попередніх періодів. Кошти в сумі 170700 грн. сплачено як поточні платежі за березень 2010 року, які платник податку сплатив згідно платіжних доручень з призначенням платежу «ПДВ згідно з розрахунків. за березень 2010 року»: № 1058 від 16.04.2010 року - на суму 5000 грн., № 252 від 19.04.2010 року на суму 5000 грн.; № 256 від 19.04.2010 року на суму 5000 грн., № 265 від 20.04.2010 року на суму 5000 грн.; 1110 від 22.04.2010 року на суму 20000 грн.; № 266 від 22.04.2010 року на суму 5000 грн.; № 274 від 23.04.2010 року на суму 5000 грн.; № 1142 від 26.04.2010 року на суму 10000 грн.; № 1149 від 27.04.2010 року на суму 25000 грн., № 289 від 27.04.2010 року на суму 5000 грн.; № 1162 від 28.04.2010 року на суму 17000 грн.; № 299 від 29.04.2010 року на суму 4000 грн.; № 1167 від 29.04.2010 року на суму 16000 грн.; № 1169 від 30.04.2010 року на суму 39700 грн.; № 303 від 30.04.2010 року на суму 4000 грн.; протягом травня 2010 року підприємство сплатило зобов'язання з ПДВ на загальну суму 171729,98 грн. З цих коштів 36729,98 грн. отримано з каси підприємства і спрямовані на погашення податкового боргу. Поточні платежі за квітень 2010 року на загальну суму 135000 грн. позивач перерахував згідно платіжних доручень зі призначенням платежу «ПДВ згідно з розрахунків. за квітень 2010 року»: № 1237 від 17.05.2010 року - на суму 10000 грн.; № 1242 від 18.05.2010 року на суму 10000 грн.; № 1256 від 19.05.2010 року на суму 10000 грн.; № 1278 від 20.05.2010 року на суму 10000 грн.; № 347 від 25.05.2010 року на суму 6000 грн.; № 1291 від 25.05.2010 року на суму 4000 грн.; № 350 від 26.05.2010 року на суму 20000 грн.; № 1327 від 27.05.2010 року на суму 20000 грн.; № 1333 від 28.05.2010 року на суму 20000 грн.; №370 від 31.05.2010 року на суму 5000 грн.; №1337 від 28.05.2010 року на суму 20000 грн..
ДПІ у м. Червонограді 08.10.2010 року проведено перевірку КП "Червонограджитлокомунсервіс" на предмет дотримання вимог ст. 57 ПК України за період з 20.04.2010 року по 21.09.2012 року.
За результатами проведеної перевірки працівниками ДПІ у м.Червонограді складено акт № 1553/260/15-016/31616100 від 08.10.2012 року, в якому зазначено про те, що перевіркою виявлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість», що є порушенням підп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 57 ПК України. Перевіряючими встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ за березень та квітень 2010 року на загальну суму 449378 грн. позивач сплатив у серпні та вересні 2012 року, а максимальна затримка у сплаті поточних платежів становить 861 день (більше тридцяти календарних днів). Як додаток, до акту перевірки, додано розрахунок штрафних санкцій. Штрафні санкції податковий орган обчислював з розрахунку 20% від суми простроченого боргу, що становить 89875,60 грн. (449378 грн.*20%). На підставі акту перевірки та його висновків перевірки від 08.10.2012 року орган ДПС прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000811521 від 17.10.2012 року, яким КП "Червонограджитлокомунсервіс" зобов'язано сплатити штраф за затримку у сплаті поточних платежів на 861 день у розмірі 20% від суми сплати, що становить 89875,60 грн.
До 01.01.2011 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» від 21 грудня 2000 року був спеціальним актом, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної.
Підпунктом . 4.1.1, 4.1.4 п. 4.1 статті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» визначалось, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Податкова декларація подається за базовий податковий (звітний) період, у даному випадку таким є календарний місяць (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних, днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 5.1, підп. 5.3.1 пункту 5.3, підп. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підп. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідно до підп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або податкового боргу, а також джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення визначено у ст. 7, згідно з якою джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Податкове зобов'язання або податковий борг погашається виключно коштами, які вносяться до відповідного бюджету у гривнях. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Відповідно до підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року за № 679-ХIV, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. Згідно з пунктом 3.8 цієї Інструкції, реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіжні документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Отже, до набрання чинності ПК України, право визначати призначення платежу належало виключно платнику податку, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням вимог підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, які визначив саме платник податку.
В той же час чинним з 01 січня 2011 року Податковим кодексом України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків (абз. 1 пункту 87.9 ст.87 ПК України).
Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З врахуванням наведеного вище вбачається, що органи державної податкової служби наділені повноваженнями змінювати визначене платником податку призначення платежу після набрання чинності Податковим кодексом України -з 01.01.2011року. Таким чином, з огляду на час виникнення спірних відносин застосуванню підлягають норми закону, що діяв на момент їх виникнення - Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами».
Зі змісту пп. 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» встановлено, що вказаним законом визначено вичерпний перелік заходів, які може вживати контролюючий орган з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед яких не передбачено зарахування поточних платежів в рахунок погашення боргів минулих періодів шляхом зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
З наявних матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення від 17.10.2012 року,є затримка на 861 календарний день у сплаті узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за березень та квітень 2010 року. Однак, протягом квітня-травня 2010 року позивач сплатив податкових зобов'язань на загальну суму 389449,36 грн., з яких 305700 грн. - поточні платежі з ПДВ березень та квітень 2010 року, сплачені згідно з переліченими вище платіжними дорученнями відповідно до зазначеного у них призначення платежів. Решта коштів сумі 83749,36 грн. були спрямовані в рахунок погашення податкового боргу, що виник у підприємства раніше.
Загальна сума податкового зобов'язання позивача зі сплати податку на додану вартість згідно з податковими деклараціями за березень та квітень 2010 року становить 449378 грн. Частину цього зобов'язання на суму 305700 грн. позивач сплатив своєчасно, що підтверджується вже згаданими платіжними документами. Решту податкового зобов'язання з ПДВ за березень та квітень 2010 року на суму 143678 грн.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за березень та квітень 2010 року орган ДПС мав би визначити виходячи з суми 143678 грн. простроченого платежу, що з урахуванням кількості днів затримки становить 28735,60 грн. (143678*20%).
Таким чином, обґрунтованим є застосування до позивача санкцій лише на суму 28735,60 грн. Щодо решти штрафних санкцій на суму 61140 грн., то колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про їх неправомірність.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 196, ст. 198, ст.200, ст.206, 254 КАС України, суд -
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді Львівської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-9274/12/1370, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвали законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Запотічний І.І.