11 червня 2014 року Справа № 40695/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Сапіги В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі за його позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати недійсним рішення житлово-побутової комісії (далі - ЖПК) та адміністрації управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (далі - УМВС) про затвердження списку співробітників, які перебувають на квартирному обліку для позачергового отримання житла станом на 01.12.2009 року; зобов'язати відповідача створити окрему чергу чорнобильців І категорії відповідно до дати отримання І категорії і терміну перебування в черзі з пільгою щодо отримання житла, а саме: 1. ОСОБА_1 та 2. ОСОБА_2 з виділенням житла окремо від інших позачерговиків у відповідності з п. 10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; на підставі довідки про склад сім'ї та згідно з п.10 ст. 20 зазначеного Закону зобов'язати ЖПК та адміністрацію УМВС внести зміни в список: склад сім'ї з 6 на 7 чоловік та підстави постановки на облік - з 6 м2 на 8,1 м2 (рівень середньої забезпеченості громадян в м. Тернополі).
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, змінивши п. 2 позову, та просив зобов'язати відповідача створити контрольний список осіб, що постраждали внаслідок ЧАЕС та віднесені до І категорії, та житло їм виділяти відповідно до вимог п.10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в повному обсязі з врахуванням дати отримання пільг.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а-837/11/1970 в частині визнання недійсним рішення ЖПК та адміністрації УМВС України в Тернопільській області про затвердження списку співробітників, які перебувають на квартирному обліку для позачергового отримання житла станом на 01.12.2009 року залишено без розгляду. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив зазначену постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову про задоволення його позову в частині створення УМВС контрольного списку осіб, що постраждали внаслідок ЧАЕС та віднесені до І категорії та житло їм виділяти відповідно до вимог п.10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в повному обсязі з врахуванням дати отримання пільг та зміни підстави знаходження на обліку з 6 м2 на 8,1 м2. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що створення єдиної позачергової черги на отримання житла фактично відміняє п.10 ст. 20 зазначеного Закону в частині виділення житла протягом року з моменту подання заяви, виділення 15 % від всього побудованого для чорнобильців І категорії, підвищену норму при взятті на облік, виділення додаткової площі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог та залишаючи без розгляду іншу їх частину, суд першої інстанції виходив із того, що позивач про оскаржуваний список співробітників, які перебувають на квартирному обліку УМВС та користуються правом позачергового отримання житла станом на 01.12.2009 року, дізнався протягом січня 2010 року та оскаржував його в УМВС та в МВС України протягом жовтня 2010р., а до суду з адміністративним позовом про його оскарження звернувся 17.03.2011 року, тобто з пропуском встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до суду.
Позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, має бути забезпечений житлом за рахунок коштів, що надходять цільовим призначення з Державного бюджету України до Тернопільської обласної державної адміністрації, для чого в управлінні з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи створено обласний реєстр сімей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та які потребують поліпшення житлових умов, на якому позивач перебуває під № 8.
Незважаючи на відсутність цільових коштів для покращення житлових умов учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаним управлінням забезпечуються відомчим житлом сім'ї вказаної категорії громадян згідно з чергою.
Вимоги позивача про заміну підстави постановки на облік у відповідності до п.10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 6,0 м2 на 8,1 м2 є безпідставними. При зарахуванні позивача на квартирний облік УМВС в області мінімальний розмір жилої площі на кожного члена його сім'ї не перевищував 6,0 м2, позивач підпадав під загальні підстави для зарахування на квартирний облік УМВС в області і причин для застосовування пільги не було,
Питання надання позивачу житла на підставі п. 10 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вже було предметом дослідження Тернопільським міськрайонним судом. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.09.2004 року, залишеним в силі апеляційним судом Тернопільської області 30.11.2004 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є пенсіонером МВС України, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи і має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с. 4-8).
Особам, віднесеним до І категорії та які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян), пунктом 10 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено позачергове забезпечення жилою площею. Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви, для чого місцеві Ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Порядок використання цих коштів на кожний рік визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Розподіл бюджетних коштів здійснюється з урахуванням кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирному обліку), згідно з поданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями даними.
Питання обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання врегульовані Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 38 Правил громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
З матеріалів справи слідує, що позивач зарахований на позачергову чергу для отримання житла в УМВС України в Тернопільській області з 08 серпня 1994 року та станом на час розгляду справи судом першої інстанції був другим у позачерговому списку, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії.
На думку апеляційного суду, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача створити окрему чергу з отримання житла учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії є безпідставною, оскільки така не передбачена чинним законодавством.
Як слідує з матеріалів справи, позивач в судовому засіданні під час розгляду зазначеної справи просив змінити другий пункт своєї позовної заяви, тому апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що позивачем не дотримано порядку подання позову, передбаченого ч. 1 ст. 51 КАС України, а тому така вимога не може бути розглянута у рамках даної справи.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року у справі № 2а-1970/837/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
В.П.Сапіга