11 червня 2014 року Справа № 876/13263/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Сапіги В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
06 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх позовних вимог просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області (далі - УПФ України в Галицькому районі) провести перерахунок та виплату їй пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань з 05 липня 2005 року.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2013 року у справі № 341/2353/13-а вказаний позов було задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФ України в Галицькому районі та зобов'язано відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням до заробітку для обчислення пенсії сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з 06 березня 2013 року та надалі виплачувати пенсію позивачці згідно зробленого перерахунку. Позовні вимоги за період з 05 липня 2005 року залишено без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі УПФ України в Галицькому районі просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні вимог позивача. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що для призначення пенсії позивачу враховано всі складові заробітної плати передбачені законодавством. Оскільки матеріальна допомога не відноситься до інших надбавок, тому зараховувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» немає підстав.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Частково задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка при призначенні їй пенсії до її заробітку для обчислення пенсії мала право на включення суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, оскільки таке її право передбачено Законом України «Про державну службу».
Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Як безспірно встановлено судом, в липні 2005 року ОСОБА_1 призначено пенсію державного службовця.
Згідно з довідками від 08.07.2013 року № 63/9/05-12 та від 03.09.2013 року № 757/10/05-35 позивачці було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 липня 2003 року по 30 червня 2005 року, на які було нараховано та утримано внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в УПФ України в Галицькому районі (а.с. 14, 17).
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальні допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та вказаних висновків суду не спростовують.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2013 року у справі № 341/2353/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
В.П.Сапіга