Справа № 667/3425/14-а
Іменем України
27 травня 2014 року Комсомольський районний суд міста Херсона у складі:
головуючого - судді: Прохоренко В.В.,
при секретарі: Сноп А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання недійсним та скасування протоколу, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання,
Позивач звернувся з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що він працював на посаді судді Комсомольського районного суду м. Херсона. З 01.01.2007 року він отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці. Управлінням судової адміністрації України в Херсонській області йому було надано довідку про нарахування суддівської винагороди за відповідною посадою працюючого судді станом на 01.01.2014 року, яка становить 19488 грн. Протоколом № 10 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій від 21.02.2014 року йому відмовлено у перерахунку щомісячного довічного утримання з посиланням на те, що перерахунок здійснюється тільки для суддів Конституційного Суду України. Вважав відмову незаконною, оскільки вона не відповідає вимогам законодавства, які регулюють розміри посадових окладів та доплат суддів. Просив визнати дії відповідача неправомірними та скасувати протокол, зобов'язати здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання.
Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав зазначених в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю. Зазначила, що п.4 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» не передбачено перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного утримання суддям у відставці судів загальної юрисдикції, а Рішення Конституційного суду України від 03.06.2013 року не вплинуло на розмір грошового утримання ОСОБА_1
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді народного судді Комсомольського районного суду м. Херсона і отримує щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці з 01 січня 2007 року.
Згідно довідки № 81/04 про нарахування суддівської винагороди за відповідною посадою працюючого судді від 21.01.2014 року, виданої Територіальним управлінням Державною судовою адміністрацією Херсонській області оклад судді з надбавкою за вислугу років становить 19488 грн. ( а.с. 11).
Позивач 13.02.2014 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до зазначеної довідки Територіальним управлінням Державною судовою адміністрацією Херсонській області. Проте комісією для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій від 21.02.2014 року було винесено протокол № 10, відповідно до якого було вирішено, що підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання немає (а.с. 12).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що гарантії незалежності і недоторканості суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначено Конституцією та законами України. Такими гарантіями, зокрема, є: здійснення правосуддя виключно судами; особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; особливий порядок фінансування та організаційного забезпечення судів; належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів. Тобто, належне матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, є однією із гарантій незалежності і недоторканості суддів.
Крім цього, рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 року (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453 в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року №3668.
При цьому в рішенні зазначено, що визначений Законом №2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів. Залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.
Отже, частина третя статті 138 Закону № 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України.
Стосовно обмеження максимального розміру грошового довічного утримання судді у відставці, визначеного ч.5 ст.138 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" Конституційний Суд зазначив, що в Рішенні від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 Конституційний Суд України вже вирішував питання про недопустимість встановлення в законі максимального розміру пенсії суддів або їх щомісячного довічного грошового утримання, наголошуючи, що це обмежить їх обсяг, а також зазначав, що залишивши незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, закон звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких виплат суддям (абзац шостий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).
Враховуючи, що однією з гарантій незалежності суддів є заборона при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг визначених Конституцією України таких гарантій, Конституційний Суд України вважає, що положення третього речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453, статті 2 Закону № 3668 стосовно встановлення максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів суперечать частині першій статті 126 Основного Закону України.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України" у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. У рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 року вказано такий порядок виконання цього Рішення:
- частина третя статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: „Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання";
- дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453;
- дія абзацу другого пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).
Відповідно до пп.3,4,5 Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2013 від -3.06.2013 року положення Закону України „Про судоустрій і статус суддів", „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Оскільки діючим законодавством чітко визначено, що розмір довічного утримання, який призначено та виплачується судді у відставці розраховується із розміру грошового утримання працюючого судді, тому у разі збільшення розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, повинен збільшуватися розмір довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження максимального розміру грошового довічного утримання судді у відставці, визначеного ч.5 ст.138 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів".
За таких обставин,відповідач повинен був перерахувати розмір щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру заробітної плати судді за зверненням позивача.
Тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Керуючись Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 року, 129, ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст.8,9, 17, 69-71, 86,159-163, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання недійсним та скасування протоколу, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме протокол № 10 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні здійснити перерахунок ОСОБА_1 сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2014 року з виплатою заборгованості та послідуючим нарахуванням.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Комсомольський районний суд м. Херсона протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя:В. В. Прохоренко