12.06.2014 р. Справа № 914/1499/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой", м.Нововолинськ Волинськї області,
до відповідача: Державного підприємства "Львіввугілля", м. Сокаль в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Степова" Державного підприємства "Львіввугілля", с. Глухів Сокальського району Львівської області
про: стягнення 359145,80 грн.,
Суддя Король М.Р.
За участю представників:
від позивача: Темчишин В.П. - ліквідатор, Книш З.І. - представник (довіреність б/н від 17.09.2013 року);
від відповідача: Бойко З.М. - представник (довіреність № 8/8 від 03.01.2014 року);
Суть спору:
позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой" (м.Нововолинськ Волинська область) до Державного підприємства "Львіввугілля" (м. Сокаль) в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Степова" Державного підприємства "Львіввугілля" (с. Глухів Сокальський район Львівська область) про стягнення 359145,80 грн., з яких 287187,60 грн. - основна заборгованість, 19402,87 грн. - 3% річних, 52555,33 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 30.04.14 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 28.05.14р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.
23.05.2014 року на адресу суду поступило клопотання (вх. №22356/14 від 23.05.2014 року), в якому позивач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з відрядженням повноважного представника до м.Києва.
Позивач вимог ухвали суду від 30.04.2014 року не виконав.
Судом відкладено розгляд справи на 12.06.2014 року.
В судове засідання 12.06.2014 року сторони забезпечили явку повноважних представників.
Представником позивача в судовому засіданні подано уточнений розрахунок пені та 3% річних, відповідно до якого сума пені складає 21821,55 грн., а сума річних - 19379,26 грн.
Відповідач наявність у нього заборгованості перед позивачем в сумі основного боргу (287187,60 грн.) не заперечує, однак, вважає позовну заяву безпідставною з огляду на наявність заборгованості позивача перед відповідачем (відзив на позовну заяву вх.№ 23539/14 від 30.05.2014 року).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
28.10.2011 року між позивачем (підрядником згідно договору) та відповідачем (замовником згідно договору) було укладено договір підряду № 30-185.
Згідно з п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов цього договору на власний ризик виконання робіт по об'єкту "Реконструкція існуючих виробок північного блоку для транспортування вугілля з пластів n7н, ngв на центральний блок шахти "Степова" ДП "Львіввугілля" в установлений договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику об'єкт виконання робіт, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від підрядника роботи та оплатити їх. Об'єкт будівництва: ВП "Шахта "Степова" ДП "Львіввугілля", розташована за адресою: с. Глухів Сокальського району Львівської області (п.п.1.2,1.2.3 договору).
Як зазначено у п.1.5 договору, підрядник розпочне виконання робіт з дати підписання даного договору і завершить виконання робіт 31.12.2011 року.
Договірна ціна робіт визначається на основі локальних кошторисів, що є невід'ємною частиною договору з урахуванням супутніх витрат підрядника. Договірна ціна є динамічною і складає 289382,00 грн. (п.3.1 договору).
Позивачем договірні зобов'язання виконано, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 за грудень 2011 року форми КБ-2в, підписаним обома сторонами без застережень. Вартість виконаних робіт згідно вищезазначених актів становить 287187,60 грн.
Пунктами 10.1, 10.2 договору сторони узгодили, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів виконаних робіт (ф.№ КБ-2в згідно ВБН Д.1.1-10.1-2005, ДБН Д.2.2-35-99) і довідки про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3), підписаних уповноваженими особами сторін.
Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику до 25 числа поточного місяця. Замовник зобов'язаний оглянути і підписати подані підрядником документи протягом 3-х днів з дня їх одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 10 днів після підписання форми № КБ-3.
Сторони підписали довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за грудень 2011 року, згідно якої загальна вартість робіт, виконаних позивачем на підставі договору, яка належить до сплати відповідачем, становить 287187,60 грн.
Згідно матеріалів справи, станом на момент звернення позивача до суду та розгляду справи по суті, оплата виконаних робіт відповідачем здійснена не була.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приписами статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Як обумовлено приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Як встановлено судом, 28.10.2011 року сторони уклали договір підряду № 30-185, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Судом встановлено, що сторонами підписано акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 та № 2 форми КБ-2в за грудень 2011 року та довідку про ватрість виконаних робіт форми К-3 за грудень 2011 року, які свідчать про виконання обов'язків підрядником та прийняття робіт замовником і є підставою для оплати вартості робіт замовником відповідно до п.п.10.1, 10.2 договору.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Із врахуванням викладеного, суд встановив, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем на суму, що складає 287187,60 грн. Виконані роботи прийняті відповідачем без застережень. Також судом встановлено, що відповідачем не надано і відповідно матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про проведення ним розрахунків за виконані позивачем роботи. Наявність заборгованості перед позивачем підтверджує відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (№ 23539/14 від 30.05.2014 року).
Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання. Частинами 1, 2 статі 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, згідно п. 10.2 договору оплата відповідачем повинна булла бути здійснена до 09.01.2012 року.
Відповідно до ч. 3 п. 12.3 за порушення грошових зобов'язань за цим договором замовник сплачує пеню в розмірі 0, 1% від суми заборгованості за кожен день затримки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно представленого суду розрахунку розмір пені нарахованої позивачем складає 21821,55 грн., а розмір річних 19379,26 грн. Правильність нарахування перевірено судом.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено усне клопотання про зменшення розміру пені. Дане клопотання задоволено судом.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;
Як зазначено у п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
В даному випадку, суд зважає на те, що відповідачем у справі є державне підприємство, фінансове становище якого є незадовільним, що підтверджується Балансом ДП "Львіввугілля" станом на 31.12.2013 року та довідками про заборгованість, підписаними головним бухгалтером ДП "Львіввугілля".
Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -
1.Позовні вимоги задоволити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" (80000, м. Сокаль Львівської області, вул. Б. Хмельницького, 26, ідентифікаційний код 32323256) в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Степова" Державного підприємства "Львіввугілля" (80054, с. Глухів Сокальського району Львівської області, ідентифікаційний код 26360457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганскшахтострой" (45400, м. Нововолинськ Волинської області, вул. Автобусна, 3, ідентифікаційний код 37057801) 287187,60 грн. основного боргу, 15000,00 грн. пені та 19379,26 грн. - 3% річних.
3. Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" (80000, м. Сокаль Львівської області, вул. Б. Хмельницького, 26, ідентифікаційний код 32323256) в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Степова" Державного підприємства "Львіввугілля" (80054, с. Глухів Сокальського району Львівської області, ідентифікаційний код 26360457) в доход державного бюджету 6567,76 грн. судового збору.
4. Відмовити в іншій частині позову.
5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 17.06.2014 р.
Суддя Король М.Р.