06 квітня 2010 р. Справа № 4513/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Довгополова О.М.
Суддів Пліша М.А. , Стародуба О.П.
при секретарі судового засідання Куземський В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
24 вересня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розміру мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої державної та додаткової пенсій з 01.08.2006 року як інваліду 3 групи, захворювання якого пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, у відповідності до ст.ст. 49, 50, 54, 67, 71 зазначеного Закону, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, передбаченого п. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вимоги обґрунтовані тим, що вказані виплати здійснювалися у менших, ніж передбачені законом, розмірах.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2009 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачеві пенсії; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачеві пенсії з 04.08.2006 року у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити недоотриману суму пенсії і проводити на час дії даного Закону з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, відмовивши у позові. Вважає правомірними нарахування та виплату пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є інвалідом 3 групи, захворювання якого пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними посвідченням та довідкою МСЕК.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІІ (далі - Закон № 796-ХІІІ) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статей 54, 50 Закону № 796-ХІІІ розмір державної пенсії для позивача не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
На звернення позивача про проведення перерахунку державної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ відповідачем у такому відмовлено.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду без зазначення причин його пропущення, наполягання відповідача на відмові у позові на цій підставі, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за період з 01.08.2006 по 31.12.2007 років та з 22.05 по 23.09.2008 року.
Наведені обставини не були врахованими судом першої інстанції, а тому задоволення позову з 04.08.2006 року є безпідставним.
Відповідно до пп. 12 п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, тексти ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІІ було викладено у нових редакціях, згідно з якими пенсії встановлювалися у менших порівняно з попередніми розмірах.
Оскільки відповідач керувався чинними у період з 01.01 по 22.05.2008 року положеннями Закону № 796-ХІІІ, його дії є правомірними, а тому позовні вимоги за період з 01.01 по 22.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень Закону № 796-ХІІІ.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин вищезазначені положення пп. 12, 15 п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року втратили чинність з 22.05.2008 року, у зв'язку з чим із зазначеної дати відновлено дію статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІІ.
Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції у необхідності застосування до спірних відносин у період з 22.05.2008 року положень Закону № 796-ХІІІ, що має вищу юридичну силу, ніж акти Кабінету Міністрів України, зокрема його постанова від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка не відповідає нормам цього Закону.
Враховуючи, що з 22.05.2008 року позивач отримував зазначені пенсії у менших розмірах, ніж передбачені Законом № 796-ХІІІ, а також пропущення позивачем встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку для звернення до адміністративного суду, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог починаючи з 24.09.2008 року.
Вирішуючи питання про базову величину, з якої повинні обчислюватися розміри пенсій, передбачені статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІІ, судом першої інстанції правильно враховано відсутність у законодавстві правил визначення розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбачених ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому врахування положень останнього при ухваленні рішення є обґрунтованим.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду з частковим задоволенням позову, а тому скарга відповідача задовольняється частково.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 202 ч. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області задовольнити частково, постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2009 року у справі № 2-а-765/09 - скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону, яка діяла до 01.01.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 24.09.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції закону, яка діяла до 01.01.2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 24.09.2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя Довгополов О.М.
Судді Пліш М.А. , Стародуб О.П.
Повний текст рішення виготовлено 09.04.2010 року.