Справа: № 2-а-18804/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
05 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаль М.І.,
при секретарі: Колотушко Г.О.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-3» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, за участю прокуратури Солом'янського району м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003582307/0 від 08.09.2011 року,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-3» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003582307/0 від 08.09.2011 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2012 року вимоги позивача задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні вимог позивача.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.
Апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що з 15.08.2011 року по 18.08.2011 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агро-3» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року при взаємовідносинах з ТОВ «Крініум», ТОВ «Арт-Вікторія», ТОВ «Українська агропромислова спілка», за результатами якої складено акт № 9450/23-07/32250669 від 23.08.2011 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1., 7.4.5 п.7.4., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями). ТОВ «Агро-3» безпідставно сформовано податковий кредит за період з серпня 2010 року по грудень 2010 року за рахунок сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, отриманих від ТОВ «Крініум», ТОВ «Арт-Вікторія», ТОВ «Українська агропромислова спілка», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 402 933,00 грн., у тому числі по періодам: серпень 2010 року - 201 010,00 грн., вересень 2010 року - 27 916,00 грн., жовтень 2010 року - 643 208,00 грн., листопад 2010 року - 466 811,00 грн., грудень 2010 року - 63 988,00 грн.
Наведені обставини слугували підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 08.09.2011 року № 0003582307/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 961 893,00 грн. за основним платежем та 240 474,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Крініум», ТОВ «Арт-Вікторія»в загальному розмірі 961 893,00 грн., оскільки матеріали справи містять належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ «Крініум», ТОВ «Арт-Вікторія».
В свою чергу, апеляційна інстанція не може погодитися з правовою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Перш за все, судова колегія зауважує, що судом першої інстанції в оскаржуваній постанові було досліджено лише господарські правовідносини між позивачем та ТОВ «Крініум» і ТОВ «Арт-Вікторія». Разом з тим, не було надано правової оцінки взаємовідносинам позивача з ТОВ «Українська агропромислова спілка», а, отже, жодним чином не спростовано висновків відповідача, викладених в акті перевірки в частині, що стосується даних господарських зобов'язань між позивачем та зазначеним контрагентом.
Так, позивач придбавав у ТОВ «Українська агропромислова спілка» продукцію (кутер К504АС8 вакуумний, Seydelmann KG) на підставі договору від 04.10.2010 року № 18 та додаткової угоди до нього від 05.10.2010 року.
ТОВ «Українська агропромислова спілка» виписали ТОВ «Агро-3» відповідні рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні.
Позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року включено суму податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Українська агропромислова спілка » в розмірі 371 015 грн..
Дану суму податку на додану вартість ТОВ «Агро-3» що відображено в додатку «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за жовтень 2010 року.
Відповідно до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки стан платника ТОВ «Українська агропромислова спілка» - 3 (прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Відомості про зняття з обліку - № 12241100006047440 від 15.03.2011 року.
Колегія суддів звертає увагу на акт «Про результати невинної документальної перевірки ТОВ «Українська агропромислова спілка» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини з ПП «Селтік-Юг» за жовтень, грудень 2010 року від 25.03.2011 року № 878/23-307/36641236, яким встановлено відсутність поставок товарів по ланцюгу ПП «Селтік-Юг» - ТОВ «УАС», оскільки контрагентом позивача - ТОВ «Українська агропромислова спілка» саме від ПП «Селтік Юг» у жовтні 2010 року нібито було отримано товар на підставі накладної від 01.10.2010 року № 306, на підставі якої позивач сформував податковий кредиту перевіряємий період.
В свою чергу, серед наведеного переліку товарів куттер К504АС8 вакуумний, Seydelmann KG відсутній. Отже, ТОВ «Українська агропромислова спілка» куттер К504АС8 вакуумний, який 6уло реалізовано ТОВ «Агро-3» у жовтні 201О року не міг бути придбаний у ПП «Селтік Юг».
Фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та TOB «Арт-Вікторія» здійснювалися на підставі договору № 38 від 28.09.2010 року, на виконання умов якого, TOB «Арт-Вікторія» поставили позивачу товар на загальну суму 1 590 833,28 грн., в тому числі податок на додану вартість 265 138,88 грн..
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Вікторія» виписали позивачу податкові накладні на загальну суму 1 590 833,28 грн., в тому числі податок на додану вартість 265 138,88 грн..
Фінансово - господарські взаємовідносини між позивачем та TOB «Крініум» здійснювалися на підставі договору № 56 від 30.07.3010 року, на виконання умов якого TOB «Крініум» поставили позивачу товар на загальну суму 4 600 672,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 766 778,70 грн..
Товариство з обмеженою відповідальністю «Крініум» виписали позивачу податкові накладні на загальну суму 4 600 672,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 766 778,70 грн..
Позивачем були здійснені безготівкові розрахунки з ТОВ «Крініум», ТОВ «Арт-Вікторія» на підставі виставлених рахунків-фактури.
Позивачем до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року включено суму податку на додану вартість з вартості продукції від ТОВ «Арт-Вікторія» в розмірі 265 139 грн. та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних.
Дану суму податку на додану вартість ТОВ «Агро-3» відображено в Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за жовтень 2010 року.
Відповідно до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки, стан платника ТОВ «Арт-Вікторія» - 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей). Відомості про зняття з обліку - № 12241100007021128 від 15.03.2011 року. Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано -16.03.2011 року; причина - ліквідація за власним бажанням.
Також, актом «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Арт Вікторія» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення фінансово - господарських відносин з підприємствами ПП «Селтік-Юг» за жовтень 2010 року, грудень 2010 року та ТОВ «Соло-74» за листопад 2010 року, яким встановлено, що основні засоби у ТОВ «Арт Вікторія» відсутні. Загальна чисельність працюючих станом на 31.12.2010 року становить 5 осіб.
Згідно акту невиїзної документальної перевірки ПП «Селтік-Юг» від 22.02.11 року №504/23-2/36945220 з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «Фобос Транс» та з контрагентами-покупцями за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року підприємством ПП «Селтік Юг» включено до податкового кредиту суми по податку на додану вартість, які сформовано за рахунок контрагента-постачальника ПП «Фобос Транс».
Відповідно до листа ДПА у Херсонській області від 17.02.2011 року № 1372/7/23-211 про надання інформації повідомлено: за результатами відпрацювання УПМ ДПА у Херсонській області ПП «Селтік Юг» та його контрагентів за період 2009-2010 років встановлено, що у відповідності до отриманих 10.02.2011 року пояснень від директора ПП «Фобос Транс» Тарана А.М., печатка та право підпису фінансових та податкових документів належить тільки йому особисто. Починаючи з квітня 2010 року по теперішній час ПП «Фобос Транс» не мали ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Селтік Юг», товарно-матеріальні цінності даному підприємству не постачались, розрахунків в готівковій, безготівковій, вексельній формах не проводилось. Довіреностей на ведення господарської діяльності ПП «Фобос Транс» не надавали.
Таким чином, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, колегія суддів приходить до однозначного висновку про відсутність факту поставок товарів по ланцюгу ПП «Селтік-Юг» - ТОВ «Арт Вікторія».
ТОВ «Агро-3» до складу податкового кредиту за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року включено суму податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Крініум » в розмірі 696 754 грн..
Відповідно до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки, стан платника ТОВ «Крініум» - 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей). Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано - 24.03.2011 року; причина - закінчення терміну дії свідоцтва.
Згідно акту Дніпропетровської Державної податкової інспекції від 03.02.2011 року №56/236/30960706 «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Крініум» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Оптдевайс» за період з 26.01.2010 року по 30.11.2010 року встановлено порушення: ч.5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначена статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг); ТОВ «Крініум» не має права формувати податковий кредит та валові витрати за рахунок операцій, проведених з ТОВ «Оптдевайс» у вересні 2010 року та формувати податкове зобов'язання покупцям по вищевказаним операціям.
Крім того, невиїзною позаплановою документальною перевіркою встановлено: порушення ТОВ «Крініум» ч. 1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 654 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених за травень 2010 року та серпень-грудень 2010 року; укладені угоди між ТОВ «Крініум» з покупцями та постачальниками у травні 2010 року та серпні-грудні 2010 року не створюють правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок згідно ст.228 Цивільного кодексу України, а, отже є нікчемними.
За таких обставин, апеляційна інстанція повністю підтримує позицію апелянта, що операції купівлі-продажу, укладені між ТОВ «Агро-3» та ТОВ «Крініум», ТОВ «Українська агропромислова спілка» та ТОВ «Арт-Вікторія», не могли бути виконані, а тому не спричинили реального настання правових наслідків, що відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання таких договорів нікчемними в силу закону та такими, що відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної-) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Виходячи з приписів пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь здійсненні господарської операції.
Також, п. 2.16 цього Положення передбачено, що забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Вищим адміністративним судом України в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», а також у Інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, зазначено, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);
2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);
3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);
4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Податковим органом доведено, що фінансово-господарська діяльність позивача здійснюється поза межами правового поля, а господарські операції відбулися лише документально.
Отже, податкові накладні виписані ТОВ «Крініум», ТОВ «Українська агропромислова спілка» та ТОВ «Арт-Вікторія» на адресу ТОВ «Агро-3» , що відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п.1.5 ст.203, ст.216 та ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемними в зв'язку з відсутністю факту виконання операцій купівлі-продажу, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту за господарськими операціями, які не відбувалися.
В порушення пп. 7.2.3. пп. 7.2.6. п 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» ТОВ «Агро-3» завищено податковий кредит за період з серпня 2010 року по грудень 2010 року на суму 961 893 грн., у тому числі по періодам: серпень 2010 року у сумі 201 010 грн., вересень 2010 року у сумі 27 916 грн., жовтень 2010 року у сумі 272 193 грн., листопад 2010 року у сумі 396 786 грн., грудень 2010 року у сумі 63 988 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 961 893 грн..
Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено реальності господарських операцій, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит за звітній період, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянтом доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2012 та постановлення нової про відмову в задоволенні вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2012 року - скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-3» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва, за участі прокуратури Солом'янського району м. Києва про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003582307/0 від 08.09.2011 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст постанови суду виготовлено 13.06.2014 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.
Головуючий суддя Бистрик Г.М.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.