Справа: № 2а-7151/11 Головуючий у 1-й інстанції: Клочко О.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
20 березня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлова Л.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішень незаконними, зобов"язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просив, з урахуванням уточнених позовних вимог:
- визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 15 вересня 2011 року № 1012/г-10;
- визнати незаконною відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22 вересня 2011 року № 10450/02-01;
- визнати незаконною відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25 жовтня 2011 року № 11933/0201;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити вимоги позивача шляхом якісного, повного та законного розгляду його вимог шляхом розгляду його заяв від 29 серпня 2011 року, 09 вересня 2011 року та запиту про надання інформації від 27 вересня 2011 року, усунути порушення Конституції України та Законів України;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29 серпня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просив: - вирішити питання про перерахунок пенсії по коефіцієнту заробітної плати 1,76501 з врахуванням наявності 2 років роботи і відсутності 24 місяців страхового стажу; - направити на його адресу відповідь та ксерокопію перерахунку пенсії по всіх підставах перерахованих у заяві; - надати інформацію згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» про розгляд його заяв та підготувати відповіді; - розгляд заяви провести за його участі. (а.с. 79).
09 вересня 2011 року відбулося засідання Комісії з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення при Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, пунктом 1 порядку денного якого був розгляд скарги ОСОБА_3 про визнання дій працівників Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо перерахунку пенсії по стажу і заробітній платі протиправними та проведення перерахунку пенсії по коефіцієнту заробітної плати 1, 76501 (а.с. 71-74).
За результатами розгляду вказаної заяви, Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо перерахунку пенсії.
15 вересня 2011 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення про результати розгляду скарги № 1012/Г-10, де роз'яснено, що 22 липня 2011 року Управлінням проведено перерахунок пенсії позивача по стажу та заробітній платі з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік.
Також, ОСОБА_3 отримав відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22 вересня 2011 року № 10450/02-01 на його усне прохання щодо зарахування до стажу роботи в колгоспі та періоду перебування на інвалідності, у зв'язку з трудовим каліцтвом, висловлене на Комісії 09 вересня 2011 року.
У вищевказаній відповіді від 22 вересня 2011 року № 10450/02-01 відповідач роз'яснив, що пенсія призначена та виплачується позивачу у відповідності до норм чинного законодавства та матеріалів пенсійної справи (а.с. 6).
Крім того, 27 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із запитом про надання інформації, в якому просив вирішити питання про надання ксерокопії протоколу засідання Комісії від 09 вересня 2011 року та приєднати дану заяву до матеріалів пенсійної справи.
25 жовтня 2011 року відповідачем надано відповідь № 11933/0201, якою повідомлено позивача про те, що рішення за результатами розгляду скарги позивача було надіслано листом від 15 вересня 2011 року № 1012/Г-10 (а.с. 69).
Не погоджуючись з даним рішенням та відповідями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 15 вересня 2011 року № 31012/г-10, відповіді від 22 вересня 2011 року та від 25 жовтня 2011 року № 11933/0201 на звернення ОСОБА_3 прийняті відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
В силу ст. 15 вищевказаного Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просив: - вирішити питання про перерахунок пенсії про перерахунок пенсії по коефіцієнту заробітної плати 1,76501 з врахуванням наявності 2 років роботи і відсутності 24 місяців страхового стажу; - направити на його адресу відповідь та ксерокопію перерахунку пенсії по всіх підставах перерахованих у заяві; - надати інформацію, згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації», про розгляд його заяв та підготувати відповіді; - розглянути заяви за його участі. (а.с. 79).
09 вересня 2011 року відбулося засідання Комісії з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення при Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, пунктом 1 порядку денного якого був розгляд скарги ОСОБА_3 про визнання дій працівників Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо перерахунку пенсії по стажу і заробітній платі протиправними та провести перерахунок пенсії по коефіцієнту заробітної плати 1, 76501.
15 вересня 2011 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення про результати розгляду скарги № 1012/Г-10, в якому зазначено, що з 01 березня 2011 року позивачу проведено перерахунок пенсії по стажу, донараховано страховий стаж після призначення пенсії по 07 лютого 2011 року; роз'яснено, що розрахунок заробітної плати не змінювався, оскільки індивідуальний коефіцієнт заробітку зменшується.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вищевказана відповідь є законною, обґрунтованою та винесеною у відповідності до положень чинного законодавства.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не було надано відповіді на всі питання, викладені в заяві ОСОБА_3 від 29 серпня 2011 року, зокрема, не розглянуто вимогу про направлення на адресу позивача відповіді та ксерокопії перерахунку пенсії по всіх підставах перерахованих у заяві та про надання інформації, згідно Закону України «Про звернення громадян» про розгляд заяв позивача.
Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову в цій частині, оскільки відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 15 вересня 2011 року № 1012/Г-10 не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян».
Матеріали справи також свідчать, що 09 вересня 2011 року на Комісії з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення при Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачем було заявлено усне прохання щодо зарахування до стажу роботи в колгоспі та періоду перебування на інвалідності, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Так, листом від 22 вересня 2011 року № 10450/02-01 відповідач надав ОСОБА_3 відповідь про те, що, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховувався до стажу роботи.
Крім того, зазначено, що при призначенні позивачу пенсії за віком з 15 січня 2008 року період перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва зараховано до стажу по 31 грудня 2003 року.
З вищевказаної відповіді вбачається, що відповідачем надано відповідь щодо зарахування до стажу роботи періоду перебування позивача на інвалідності, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Разом з тим, у відповіді від 22 вересня 2011 року № 10450/02-01 відповідачем не розглянуто питання щодо зарахування до стажу роботи в колгоспі, яке позивач заявив на засіданні Комісії з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення при Головному управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 09 вересня 2011 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22 вересня 2011 року є неналежною, оскільки лист не містить відповіді на всі питання поставлені у зверненні позивача від 09 вересня 2011 року, а саме: щодо зарахування до стажу роботи в колгоспі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22 вересня 2011 року є обґрунтованою, повною та прийнятою відповідно до норм чинного законодавства.
Крім того, 26 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із запитом про надання інформації у відповідності до положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» (зареєстрований 27 вересня 2011 року за № 2508/09), в якому просив вирішити питання про надання ксерокопії протоколу засідання Комісії від 09 вересня 2011 року та приєднати дану заяву до матеріалів пенсійної справи.
25 жовтня 2011 року відповідачем надано відповідь № 11933/0201 про те, що рішення про результати розгляду скарги позивача було надіслано листом від 15 вересня 2011 року № 1012/Г-10 (с. 69).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25 жовтня 2011 року № 11933/0201 надана по суті викладених запитань.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що 26 вересня 2011 року позивачем було подано не скаргу, як зазначено судом першої інстанції, а запит на інформацію у відповідності до положень Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області під час розгляду запиту позивача зобов'язано було керуватися саме Законом України «Про доступ до публічної інформації», а не Законом України «Про звернення громадян».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25 жовтня 2011 року № 11933/0201 є неналежною, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Крім того, слід зазначити, що запит на інформацію поданий позивачем 26 вересня 2011 року, однак відповідь була надана лише 25 жовтня 2011 року, тобто з пропуском п'ятиденного строку розгляду запиту встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації».
З огляду на наведене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25 жовтня 2011 року № 11933/0201 є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи положення вищенаведеної норми, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області належним чином розглянути заяви ОСОБА_3 від 29 серпня 2011 року, 09 вересня 2011 року та запит про надання інформації від 27 вересня 2011 року.
Разом з тим, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів на їх підтвердження.
Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки матеріали справи підтверджують порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області вимог Законів України «Про звернення громадян» та «Про доступ до публічної інформації», а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із винесенням нового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів в повній мірі правомірність своїх дій.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права частково призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2011 року - скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_3 від 29 серпня 2011 року, 09 вересня 2011 року та запиту про надання інформації від 27 вересня 2011 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області належним чином розглянути заяви ОСОБА_3 від 29 серпня 2011 року, 09 вересня 2011 року та запит про надання інформації від 27 вересня 2011 року.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 26.03. 2014 року
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.