Справа: № 826/19910/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.
Іменем України
10 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Желтобрюх І.Л., Шостак О.О.
при секретарі: Гімарі Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко Ірини Володимирівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати неправомірними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко І.В. щодо внесення інформації в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 (номер запису про право власноті; 9420 від 03 січня 2013 року);
визнати протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 14 січня 2013 року Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на ОСОБА_2 за №34464 та скасувати його;
зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис 9420 про право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 від 03 січня 2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, третя особа ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та просувального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 13 лютого 2013 року ОСОБА_6 (покупець) уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_7 (продавець), відповідно до умов якого, продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність належну продавцю на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 і сплатив за неї обумовлену цим договором суму.
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в державному реєстрі за № 138552, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 22444480000 рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, ідентифікаційний номер: 369994 від 13 лютого 2013 року.
ОСОБА_7 в свою чергу, зареєстрував зазначений об'єкт нерухомого майна в Реєстраційній службі Головного управління юстиції у місті Києві 09 січня 2013 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу індексний номер: 99364) від 23 січня 2013 року.
Зазначену квартиру ОСОБА_7 отримав при наступних обставинах.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2012 року у справі № 2-104/12 позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8, треті особи - ОСОБА_9, ВАТ «Фінексбанк»: про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 червня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2012 року задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості за договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 6268 від 01 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_7 та ВАТ «Фінексбанк» - у розмірі 1472139 грн., 60 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 359 від 22 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «Фінексбанк» та ОСОБА_8, а саме на квартиру АДРЕСА_1, житловою площею 65.30 кв.м., загальною площею 96,50 кв.м., що належить ОСОБА_8 шляхом продажу з прилюдних торгів, визначивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 1509662 грн. 54 коп.
Відповідно до свідоцтва від 18 грудня 2012 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу посвідчено, що на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, ОСОБА_7В, належить на праві власності майно, що складається з двокімнатної квартири АДРЕСА_1, оскільки торги не відбулися і стягувач ОСОБА_7 виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_8
Після укладання вищезазначеного договору, позивач, як власник квартири АДРЕСА_1, уклала договір з Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві про надання послуг охорони майна.
20 вересня 2013 року ОСОБА_3 не змогла потрапити до власної квартири, так як замки на вхідних дверях були змінені та квартира знаходилась під іншою сигналізацією. Позивач звернулась до начальника Печерського РУГУ МВС України в місті Києві з відповідною завою.
Звернувшись до Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві, позивачу стало відомо, що відповідно до наданого витягу з реєстру прав на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2
Відповідно до довідки КП УЖГ «Хрещатик» від 17 лютого 2013 року № 28 будинок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 - є одним і тим самим будинком (а.с.16).
Як вбачається з матеріалів справи, запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 внесений державним реєстратором Заіко І.В.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що рішення відповідача про реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру за АДРЕСА_1 є протиправною, оскільки його право власності на цю квартиру не підтверджується належними доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Частиною 7 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно так їх обмежень» передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно так їх обмежень» встановлено, що відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо, прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.
Реєстраційна справа включає документи, в яких містяться відомості про нерухоме майно, право власності на нього, інші речові права та їх обтяження, (частина 1 статті 14 Закону).
Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви: встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про держреєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно частини 1 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно так їх обмежень» у Державному реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, за рішенням державного реєстратора відкривається відповідний розділ та реєстраційна справа.
Кожний розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права: інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно так їх обмежень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомою майна: присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації: видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що торги за наслідками звернення стягнення на предмет іпотеки (даної квартири) за договором іпотеки № 359 від 22 серпня 2007 року, укладеним між ПАТ «Фінексбанк» та ОСОБА_8 не відбулися і стягувач ОСОБА_7 виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2 З огляду на зазначене, законним власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3
Як зазначалося вище, відповідно до довідки КП УЖГ «Хрещатик» від 17 лютого 2013 року № 28 будинок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 - є одним і тим самим будинком.
Отже, відповідачем протиправно зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, оскільки в даному випадку відсутні належні докази того, що право власності на дану квартиру належить саме ОСОБА_2
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи за результатами розгляду повідомлень позивача щодо шахрайського заволодіння належною їй на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_1, у слідчому відділі Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві знаходиться відповідне кримінальне провадження з правовою кваліфікацією правопорушення за частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.
Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення про початок досудового розслідування щодо протиправних дій державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Заіко І.В. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 212 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Мамчур Я.С.
Судді Желтобрюх І.Л.
Шостак О.О.
Повний текст виготовлено 13.06.14 року.
.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Желтобрюх І.Л.
Шостак О.О.