22 травня 2014 рокусправа № 804/13720/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 804/13720/13-а за позовом ОСОБА_1 до Апосталівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Апостолівської міської ради, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_2, Комунальне підприємство "Апостолівське житлово-експлуатаційне підприємство" про визнання протиправними дії, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просив, з урахуванням земних позовних вимог визнати дії посадових осіб Апостолівського РВ ГУМВС в Дніпропетровській області, що виразились у незаконній прописці громадянки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 - протиправними та такими, що суперечать вимогам 65 Житлового кодексу УРСР та Наказу МВС України №1077 від 22.11.2012 року, «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів»; визнати дії Апостолівської міської ради, що виразились у незаконній прописці громадянки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 - протиправними та такими, що суперечать вимогам 65 Житлового кодексу УРСР; скасувати рішення Апостолівської міської ради про прописку громадянки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 - як незаконне; визнати заяву про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 від 23 серпня 2011 року, в якій зазначена підстава для реєстрації - рішення Апостолівської міської ради від 06.02.1999 року - незаконною; зобов'язати Державну міграційну службу України в Дніпропетровській області, зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 з житлової площі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Позовні вимоги обґрунтовано незгодою щодо реєстрації такої особи за вказаною адресою без відома позивача та без згоди позивача, його матері та брата. Також порушена процедура проведення реєстрації - перевірка документів про проживання та перевірка підстав вселення тощо.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014р. у задоволенні позову було відмовлено.
Позивачем (представником позивача) на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. Зокрема зазначив на відсутність доказів, що квартира є комунальною власністю, відсутні докази згоди ОСОБА_3 на реєстрацію ОСОБА_2 у квартині, з посиланням на те, що така особа - ОСОБА_3 є психічно хворою, а також зазначив незгоду з доводами суду, що позивач, його мати та брат не є членами сім'ї ОСОБА_3, тощо.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав просив її задовольнити з урахуванням того, що на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 знята з реєстрації в квартирі за адресою АДРЕСА_1
Представники інших сторін до суду не з'явились, повідомлені про день та час розгляду скарги.
Апосталівське РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області надало письмове заперечення щодо задоволення апеляційної скарги.
Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надало суду апеляційної інстанції докази щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так позивач оскаржує дії відповідачів та рішення міської ради стосовно реєстрації ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 з підстав відсутності згоди його, йог матері та брата на реєстрацію вказаної особи та порушення процедури проведення реєстрації.
Відповідно матеріалам справи, та підтверджується довідкою № 37 від 11.07.2011 року ДП «Придніпровська залізниця» «Апостолівська дистанція колії» спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету Апостолівської дистанції колії ОСОБА_3 був виданий ордер у 1976р. на отримання квартири АДРЕСА_1 з наступним складом сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 - третя особа у справі.
Зазначені особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 зняті з реєстрації у вказані квартирі 24.09.1982р., 24.04.2008р., 22.10.1993р., відповідно.
Зі згоди наймача квартири ОСОБА_3 (матері третьої особи - ОСОБА_2) ОСОБА_2 і була зареєстрована з 02.08.2011р. за адресою АДРЕСА_1, згода наймача на таку реєстрацію не спростована, а відповідно до складеного Акт від 21.10.2013р., затвердженого Апостолівським міським головою, ОСОБА_3 підтвердила прохання щодо реєстрації доньки - ОСОБА_2 (а.с. 163).
Посилання представника позивача не те, що наймач квартири є психічно хворою не приймаються колегією суддів, оскільки належних доказів не надано. Відповідно виписки із протоколу ЛКК від 08.06.2011р., що ОСОБА_3 потребує постійного догляду та не містить висновку щодо неможливості усвідомлювати та керувати діями на час проведення реєстрації третьої особи у вказаній квартирі (а.с. 247).
Прийняти до уваги повідомлення лікаря (без зазначення фаху), неможливе, оскільки висновки зазначені станом на 30.01.2014р.
Відповідно до вимог ст. 65 Житлового кодексу УРСР, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Вказаною нормою визначено належність до членів сім'ї - дружина, їх діти і батьки.
Як вбачається з матеріалів справи, на час реєстрації 02.08.2011р. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, в квартирі окрім наймача квартири - ОСОБА_3, були також зареєстровані - з 17.10.2003р. ОСОБА_6 (невістка ОСОБА_3), ОСОБА_1 (позивач та син ОСОБА_6), з 24.04.2008р. ОСОБА_7 (син ОСОБА_6).
Отже на час реєстрації ОСОБА_2 - ОСОБА_6 (невістка ОСОБА_3), ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_7 не визнано членами сім'ї наймача. Крім того, на момент реєстрації ОСОБА_2 позивач та його брат не мали повної дієздатності.
Також судом першої інстанції було зазначено, що на теперішній час та на час оспорюваних подій, квартира є комунальною власністю Апостолівської міської радию.
З даним твердженням не погодився позивач та зазначає на відсутність відповідних доказів.
Лист КП Апостолівського БТІ від 19.02.2014р. визначає, що попереднім балансоутримувачем вказаного будинку була - Апостолівська дистанційна колія Придніпровської залізниці (а.с.220).
Також матеріали справи містять рішення Апостолівської міської ради від 05.02.1999р. №19 про передачу житла. (а.с. 147-148).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Те, що АДРЕСА_1 належить до комунальної власності зазначено у рішенні апеляційного суду в цивільній справі - зокрема ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р. справа №22-ц/774/12196/13.
Щодо вимоги позивача про скасування рішення Апостолівської міської ради про прописку ОСОБА_2, слід зазначити що в матеріалах справи міститься інформація Архівного відділу Апостолівської райдержадміністрації про відсутність такого рішення в архіві, а тому суд першої та апеляційної інстанцій не може надавати такому оцінку, та відсутні правові підстави щодо вирішення питання про скасування рішення, наявність якого не встановлено.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія судді дійшла висновку про залишення оскарженого рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року у справі № 804/13720/13-а за позовом ОСОБА_1 до Апосталівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, Апостолівської міської ради, Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, треті особи - ОСОБА_2, Комунальне підприємство "Апостолівське житлово-експлуатаційне підприємство" про визнання протиправними дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 26 травня 2014року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак