29 травня 2014 рокусправа № 182/11839/13-а (2-а/0182/64/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2014 року за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії щодо поновлення з 01.10.2013 року пенсійних виплат позивачу.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2014 року позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з 01 жовтня 2013 року та виплатити заборгованість, що утворилася з 01 жовтня 2013 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2014 року скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Скарга обгрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 04 січня 1982 року по 02 вересня 1985 року працював на посаді «майстра виробничого навчання КПК»; з 02 вересня 1985 року по 28 лютого 1989 року - на посаді « викладача тракторної справи учбово-виробничого комбінату».
З вересня 2004 року по вересень 2013 року позивач отримував пенсію за вислугу років, маючи педагогічний стаж роботи 25 років, відповідно до Постанови Кабінету
Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 « Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 « Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати».
З жовтня 2013 року відповідач припинив проводити позивачеві зазначені пенсійні виплати з тих підстав, що у трудовій книжці позивача були внесені неправильні записи щодо його посади, - замість посади «вчитель» вказана «викладач», що позбавляє його права на отримання пенсії за вислугу років.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається КМУ, незалежно від віку.
У відповідності зі ст. 13 вищеозначеного Закону та ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, відповідно до п.20 зазначеного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії за вислугу років, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
На вимогу позивача Відділом освіти Нікопольської райдержадміністрації, якому був підпорядкований Капулівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, надані письмові роз'яснення з приводу посади позивача під час його роботи у Капулівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті в яких зазначено, що в трудовій книжці ОСОБА_1 посада «викладач тракторної справи учбово - виробничого комбінату» за період роботи з 02 вересня 1985 року по 28 лютого 1989 року була вжита помилково замість посади «вчитель тракторної справи учбово - виробничого комбінату».
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності достатнього спеціального стажу роботи позивача та підстав для призначення позивачу пільгової пенсії згідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2014 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак