Справа № 817/1609/14
10 червня 2014 року м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Сало А.Б., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинення певних дій
До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинення певних дій.
З змісту заявлених вимог вбачається, що позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у наданні йому в оренду земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , під належним йому на праві приватної власності гаражем. Зобов'язати військову частину укласти з ним договір оренди вказаної земельної ділянки.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Категорії спорів, що складають предмет адміністративної юрисдикції наведені у частині першій статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, але основу правил визначення компетенції адміністративного суду складає категорія «публічно-правового спору».
Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади - підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави, яке є обов'язковим для зобов'язаної особи. Воля суб'єктів владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях), які є обов'язковими до виконання суб'єктами, яким вони адресовані (імперативний припис).
Розпорядження органів державної влади чи рішення органів місцевого самоврядування про передачу у власність чи користування громадян земельних ділянок не містять імперативних приписів і допускають можливість як прийняття, так і відмови у прийняті таких ділянок у власність чи користування. За наявності вільного волевиявлення з боку сторін такі рішення, хоча і прийняті суб'єктами владних повноважень, не можуть вважатися адміністративними актами, а правовідносини, що виникають між сторонами, публічно-правовими.
В свою чергу, захист права власності або користування здійснюється власником (користувачем) способами, визначеними Цивільним кодексом України та іншими законами, зокрема, шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним, вимагання усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, шляхом визнання права, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою тощо.
Захист вказаного цивільного права здійснюється шляхом пред'явлення позову в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України або Господарським процесуальним кодексом України.
Порушення судом визначеної законом компетенції адміністративних судів щодо вирішення спорів є підставою для скасування судового рішення та закриття провадження у справі.
Наведені обставини виключають можливість розгляду цієї справи за правилами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011, № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.
За таких обставин суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинення певних дій.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 73,08 грн.
Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу невідкладно.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Сало А.Б.