ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
10 червня 2014 року справа № 813/322/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Крутько О.В.,
судді Гулкевич І.З,
судді Сасевича О.М.,
з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Мотиля А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Служби безпеки України
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернувся з позовом у якому просив визнати протиправними дії Служби безпеки України, які стосуються викладення у листі № 21/3/1-П-1-п/12 від 24.07.2013 р. неповної і необґрунтованої інформації, визнати протиправною бездіяльність відповідача, пов'язану з ігноруванням вимог чинного законодавства та прав запитувача через ненадання обґрунтованої відповіді та повної інформації на запит від 17.07.2013 р., зобов'язати відповідача надати повну і вичерпну інформацію, яка запитувалась 17.07.2013 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки позивачу не надана повна інформація, яка запитувалась.
Позивач позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позові, просив позов задоволити.
Відповідач у запереченні на позов вказує, що Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби безпеки України, є юридичними особами, інформація про виплату військовослужбовцям грошового забезпечення знаходиться у володінні тих органів, де вони проходять (проходили) військову службу або перебувають (перебували) на грошовому забезпеченні за місцем знаходження їх грошових атестатів; оскаржуваний лист містить вичерпні відповіді на решту запитань, поставлених гр. ОСОБА_1 у запиті від 17.07.2013 р.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника відповідача, оцінивши докази, суд виходив з наступного.
ОСОБА_1 звернувся до відповідача з запитом на інформацію від 17.07.2013 р., у якому просив надати інформацію стосовно суми заборгованості у виплаті полковнику ОСОБА_1 грошового забезпечення за час проходження військової служби в період 2007-2008 рр. з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надати довідку-розрахунок); розпорядчих документів Служби безпеки України, якими його обмежено у праві на отримання грошового забезпечення, зокрема, основних і додаткових видів грошового забезпечення за 2007-2008 роки; розпорядчих документів СБ України, якими були змінені або скасовані накази Голови Служби безпеки України № 79-ос від 23.01.2008 р. та № 738-ос від 28.05.2008 р.; правових підстав відмови у нарахуванні Службою безпеки України йому грошового забезпечення за 2007-2008 рр. (законодавство України, відомчі нормативні акти СБ України), надіславши йому їх копії та копії долучених до них матеріалів.
Службою безпеки України надано ОСОБА_1 відповідь № 21/3/1-П-17п/12 від 27.07.2013 р., де зазначається, що надати об'єктивну довідку-розрахунок його грошового забезпечення за 2007-2008 роки не вбачається за можливе, оскільки за вказаний період він проходив військову службу на відповідних посадах у підрозділах внутрішньої безпеки УСБУ в Закарпатській області, УСБУ в Запорізькій області та УСБУ у Львівській області; в цей період діяли різні умови нарахування та виплати грошового забезпечення (по 31.12.2007 року - Інструкція - 425, а з 01.01.2008 р. - Інструкція - 35); мали місце факти порушень військової дисципліни (несвоєчасне з'явлення до нового місця проходження військової служби, не вступ до фактичного виконання посадових обов'язків, і як наслідок, відсутність правових підстав для виплати грошового забезпечення як за нормами Інструкції - 425, так і неможливість встановлення персональних розмірів додаткових видів грошового забезпечення за нормами Інструкції - 35).
У відповіді на запит зазначається, що розпорядчі документи Служби безпеки України, що обмежували ОСОБА_1 у праві на отримання грошового забезпечення, а також якими було б змінено або скасовано накази Голови СБ України від 23.01.2008 р. № 79-ос та від 28.05.2008 року № 738-ос, не видавались.
За змістом ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, № 2657-XII кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011, № 2939-VI визначає, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 19 вказаного Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно ст. 22 Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Судом встановлено, що відповідачем на запит ОСОБА_1 не надано інформацію стосовно суми заборгованості у виплаті грошового забезпечення за час проходження військової служби в період 2007-2008 рр. з урахуванням основних та додатковий видів грошового забезпечення, не надано довідку-розрахунок.
Посилання представника відповідача на те, що з відповідними запитами позивачу слід було звернутися до управлінь СБУ за місцем проходження служби не є правомірним, оскільки у випадку, якщо Служба безпеки України не володіла запитуваною інформацією, то вона вправі була направити запит ОСОБА_1 належному розпоряднику.
Отже, відповідачем не надано у повному об'ємі інформацію, яка запитувалась, обґрунтованих заперечень щодо неможливості надання довідки-розрахунку сум грошового забезпечення ОСОБА_1 не представлено.
З інших питань, які порушувались у запиті, щодо прийняття розпорядчих документів Служби безпеки України, якими обмежено ОСОБА_1 у праві на отримання грошового забезпечення, розпорядчих документів СБ України, якими були змінені або скасовані накази Голови Служби безпеки України № 79-ос від 23.01.2008 р. та № 738-ос від 28.05.2008 р., то позивачу надано відповідь, що такі не видавались.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позов слід задоволити частково. Визнати неправомірною відмову Служби безпеки України надати ОСОБА_1 інформацію стосовно його грошового забезпечення за час проходження військової служби в період 2007-2008 років, що зазначена у запиті на інформацію від 17.07.13 р. Зобов'язати Службу безпеки України надати ОСОБА_1 інформацію стосовно його грошового забезпечення за час проходження військової служби в період 2007-2008 років, що зазначена у запиті на інформацію від 17.07.2013 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати слід розподілити між сторонами, стягнувши з Державного бюджету України на користь позивача 17 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити частково.
Визнати неправомірною відмову Служби безпеки України надати ОСОБА_1 інформацію стосовно його грошового забезпечення за час проходження військової служби в період 2007-2008 років, що зазначена у запиті на інформацію від 17.07.13 р.
Зобов'язати Службу безпеки України надати ОСОБА_1 інформацію стосовно його грошового забезпечення за час проходження військової служби в період 2007-2008 років, що зазначена у запиті на інформацію від 17.07.2013 р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 17,20 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Крутько О.В.
Суддя Гулкевич І.З.
Суддя Сасевич О.М.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16.06.2014 року.