Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 червня 2014 року Справа № 805/7088/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплаченої пенсії в розмірі 622,85 гривень,
Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплаченої пенсії в розмірі 622,85 гривень.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно частини 2 статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Частиною 3 статті 6 КАС України визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Звернення до суду суб'єкта владних повноважень є способом реалізації його компетенції, а тому відбувається з урахуванням частини 2 статті 19 Конституції України, тобто, лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також визначений порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зазначеним Законом не передбачено звернення органів Пенсійного фонду до суду із зазначеними вище позовними вимогами.
Наявність обов'язкової передбаченості законами України випадків, коли органи Пенсійного фонду мають право звертатись до суду із позовами про стягнення певних сум передбачена і частиною 4 статті 50 КАС України, відповідно до приписів якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди розглядаються адміністративним судом тільки якщо, по-перше, ця шкода є шкодою, заподіяною протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин та якщо вимоги про відшкодування цієї шкоди заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, спірні відносини не мають ознаки публічно-правових, а отже зазначений спір не відноситься до адміністративної юрисдикції.
Така ж правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 204а13 від 18.06.2013 року, де у справі за аналогічним позовом вирішено, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не спір про стягнення переплаченої пенсії у зв'язку з наданням відповідачем недостовірних відомостей.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
В підтвердження обґрунтованості вищевказаної позиції суд вважає необхідним звернути увагу також на те, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2014 року № 2 було внесено зміни до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів", відповідно до яких виключено із тексту Постанови № 8 пункт 16.2, в якому зазначалося, що вищевказана категорія спорів належить до юрисдикції адміністративних судів.
На підставі статей 22, 1166, 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майнова шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі винною особою.
Відповідно положень частини 1 статті 1166 ЦК України, шкода, завдана неправомірними діями, підлягає відшкодуванню у повному об'ємі особою, яка її завдала шляхом подання самостійної цивільно-правової вимоги про відшкодування шкоди.
У спорах, що виникають із відносин відшкодування шкоди, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи.
Частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
З урахуванням вимог Цивільного процесуального кодексу України при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа.
Згідно з частиною 1 статті 50 Закону № 1058, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 6 даної статті визначено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що спірні правовідносини не мають ознак публічно-правових, отже дану справі не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 109 КАС України, відмовити у відкритті провадження у даній справі.
Керуючись статтями 22, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 6, 17, 21, 50, 109, 158-160, 165, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення надмірно сплаченої пенсії в розмірі 622,85 гривень.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалам.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Бабіч С.І.