Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"03" червня 2014 р. Справа № 910/1079/14
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді - Заєць Д.Г., Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравневий",
03087, м. Київ, Чоколівський б-р, 28
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД",
08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5
про стягнення 44 437,24 грн.
за участю представників:
позивача - Сукомел О.О. (довіреність від 12.12.2013, б/н);
відповідача - Степановський О.Є. (довіреність від 09.10.2013 № 725/03-УРБ-13).
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравневий" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" (далі - відповідач) про стягнення 48 422,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі сплати позивачу платежів з компенсації вартості комунальних послуг.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.02.2014.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2500/14 від 11.02.2014) відповідачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2014 та відзив від 11.02.2014, в якому позов заперечується в повному обсязі, з підстав, що викладені у відзиві.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2863/14 від 17.02.2014) позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2014 розгляд справи відкладено на 04.03.2014.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3798/14 від 03.03.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2014, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 04.02.2014 оголошено перерву до 13.03.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4193/14 від 11.03.2014) відповідачем до матеріалів справи подано письмові пояснення у справі.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4387/14 від 12.03.2014) позивачем до матеріалів справи подано додаткові докази.
У судовому засіданні 13.03.2014 оголошено перерву до 18.03.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4755/14 від 17.03.2014) відповідачем до матеріалів справи подано додаткові докази.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4784/14 від 18.03.2014) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із проведенням перерахунку суми заборгованості відповідача перед позивачем.
Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.
У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 45 974,68 грн., відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір.
Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".
У судовому засіданні 18.03.2014 оголошено перерву до 20.03.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4955/14 від 19.03.2014) відповідачем до матеріалів справи подано додаткові докази.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 70/14 від 20.03.2014) надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.
У судовому засіданні 20.03.2014, дослідивши матеріали справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, зважаючи на обставини справи, що встановлюються судом та надані сторонами докази своїх вимог і заперечень, а також у зв'язку із складністю даного спору, суд дійшов висновку про необхідність призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів за власною ініціативою.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2014 призначено колегіальний розгляд справи № 910/1079/14 та передано справу до відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу апарату господарського суду для визначення складу колегії суддів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2014 справу прийнято до розгляду колегією у складі трьох суддів: Саванчук С.О. - головуючий суддя, судді - Заєць Д.Г., Лутак Т.В., розгляд справи призначено на 13.05.2014.
У судовому засіданні 13.05.2014 представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для отримання нових доказів позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2014 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.
У судовому засіданні 13.05.2014 оголошено перерву до 27.05.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9725/14 від 26.05.2014) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із проведенням перерахунку суми заборгованості відповідача перед позивачем.
Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.
У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 44 437,24 грн., відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір.
Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9726/14 від 26.05.2014) позивачем додаткові докази до матеріалів справи.
У судовому засіданні 27.05.2014 оголошено перерву до 03.06.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10284/14 від 30.05.2014) відповідачем до матеріалів справи подано додаткові докази.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10331/14 від 02.06.2014) позивачем до матеріалів справи подано додаткові докази.
У судовому засіданні 03.06.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача позов заперечив повністю з підстав, що викладені у відзиві.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.06.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Першотравневий" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" (далі - орендар) укладено договір найму (оренди) від 31.03.2009 № 528 (далі - Договір оренди), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 528.
Відповідно до пункту 1.1. Договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування нежилі приміщення з № 1 до № 18 (групи приміщень № 87) - магазин продовольчої групи товарів (далі - приміщення) загальною площею 681,40 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар/вул. Єреванська, № 28/1 (літера А) та складають 58/100 частин від нежилих приміщень 1 181,40 кв.м.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Договору оренди, орендодавець повинен передати приміщення орендарю протягом трьох днів з моменту укладення Договору. При передачі приміщення складається акт прийому-передачі, який підписується сторонами.
Строк оренди приміщення становить вісім років і починається з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі (пункт 4.1. Договору оренди).
Відповідно до пунктів 5.1., 5.3. Договору оренди, за користування приміщенням з орендаря справляється орендна плата з урахуванням індексації, яка починає нараховуватися з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення. Щомісячна орендна плата сплачується орендарем згідно виставлених орендодавцем рахунків щомісячно за поточний місяць протягом 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку. Рахунки на сплату виставляються орендодавцем щомісячно з 01 по 05 число поточного місяця.
Пунктом 5.5. Договору оренди встановлено, що, крім орендної плати, зазначеної у Договорі, орендар з дати укладення Договору додатково сплачує: вартість всіх комунальних послуг, які споживаються в приміщенні (пункт 5.5.1. Договору оренди); вартість використаної електроенергії (пункт 5.5.2. Договору оренди); всі інші обов'язкові платежі за використання приміщення (пункт 5.5.3. Договору оренди).
Орендар здійснює оплату наданих комунальних послуг та електроенергії відповідно до показань засобів обліку їх споживання (пункт 5.5.3. Договору оренди).
Платежі, що передбачені пунктами 5.5.1. - 5.5.3. Договору оренди, сплачуються орендарем на підставі укладених орендарем договорів з комунальними службами міста (комунальним підприємствам), підприємствам-постачальникам електроенергії. До укладення орендарем відповідних договорів з постачальниками комунальних послуг він зобов'язується компенсувати орендодавцю вартість отриманих ним в цей період послуг, попередньо сплативши зазначені платежі на підставі виставлених орендодавцем рахунків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 та пункту 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відносини між виконавцем та споживачем як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання обов'язку виконавцем послуг з підготовки договору на надання житлово-комунальних послуг та надання його на підписання споживачу.
Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом'янського району міста Києва (зараз - Комунальне підприємство «Залізничне») (далі - балансоутримувач) та позивачем (далі - орендар) укладено договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір про надання комунальних послуг).
Пунктом 1.1. Договору про надання комунальних послуг передбачено надання балансоутримувачем за плату орендарю комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю (далі - приміщення) загальною площею 1 153,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 28/1 і участь орендаря у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.
Згідно з пунктом 2.2. Договору про надання комунальних послуг, розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. Орендар користується послугами, у тому числі, гарячого водопостачання: оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго») надає балансоутримувачу. Тариф на момент укладення договору - 171,62 грн. за 1 Гкал. Кількість кранів ГВП в приміщенні орендаря - 3 крана і 2 мийки.
Позивач зобов'язаний сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором, незалежно від результатів господарської діяльності, щомісячно, до 1-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 2.8. Договору про надання комунальних послуг).
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору про надання комунальних послуг, строк дії Договору - з 01.02.2008 до 01.02.2011. Дія Договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору.
За твердженнями позивача дію Договору про надання комунальних послуг продовжено на підставі пункту 5.2. цього Договору, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Договір оренди, що укладений між сторонами у справі, за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
За твердженням позивача, відповідач у повному обсязі виконував грошові зобов'язання зі сплати орендної плати за Договором оренди, проте, неналежним чином виконував грошові зобов'язання щодо компенсації позивачу вартості комунальних послуг з підігріву води за період з 01 грудня 2011 року до 31 грудня 2013 року.
Позивач, у свою чергу, належним чином сплачував комунальні послуги, відповідно до Договору про надання комунальних послуг, що укладений між позивачем та Комунальним підприємством «Залізничне».
До матеріалів справи додано копії рахунків-фактур на сплату комунальних послуг за спірний період - з грудня 2011 року до грудня 2013 року, що виставлялись позивачу балансоутримувачем за Договором про надання комунальних послуг та копії актів про надання послуг за спірний період, що підписані у двосторонньому порядку та скріплені відбитками печаток балансоутримувача та позивача.
Як доказ сплати позивачем балансоутримувачу вартості спірних комунальних послуг, до матеріалів справи надано довідку про рух коштів за період з 01.12.2011 до 07.03.2014, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал у матеріалах справи).
Зважаючи, що вказану довідку підписано уповноваженою особою банківської установи та скріплено відбитком її печатки, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято її до уваги в якості письмового доказу виконання позивачем грошових зобов'язань за Договором про надання комунальних послуг.
Відповідно до пункту 8.1.6. Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати комунальні та експлуатаційні послуги, а також інші види податків та зборів в порядку, встановленому чинним законодавством та відповідними угодами з організаціями, які надають комунальні послуги.
Відповідач стверджує, що ним не укладались окремі договори з постачальниками послуги з гарячого водопостачання. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
На підставі пункту 5.5. Договору оренди, у зв'язку з відсутністю у відповідача окремого договору з постачальником послуги з гарячого водопостачання, він зобов'язаний компенсувати позивачу вартість вказаної послуги, що ним отримана, на підставі виставлених позивачем рахунків.
Позивач, на виконання умов Договору оренди, виставив відповідачу наступні рахунки-фактури на оплату комунальних послуг за спірний період: від 27.12.2011 № СФ-0000122, від 25.01.2012 № СФ-0000124, від 22.02.2012 № СФ-0000129, від 26.03.2012 № СФ-0000134, від 23.04.2012 № СФ-0000140, від 22.05.2012 № СФ-0000144, від 22.06.2012 № СФ-0000149, від 24.07.2012 № СФ-0000154, від 27.08.2012 № СФ0000159, від 25.09.2012 № СФ-0000164, від 22.10.2012 № СФ-0000169, від 23.11.2012 № СФ-0000175, від 25.12.2012 № СФ-0000179, від 25.01.2013 № СФ-0000003, від 25.02.2013 № СФ-0000009, від 26.03.2013 № СФ-0000014, від 23.04.2013 № СФ-0000019, від 24.05.2013 № СФ-0000022, від 25.06.2013 № СФ-0000026, від 23.07.2013 № СФ-0000030, від 23.08.2013 № СФ-0000034, від 24.09.2013 № СФ-0000038, від 24.10.2013 № СФ-0000042, від 25.11.2013 № СФ-0000046, від 23.12.2013 № СФ-0000050, реквізити яких зазначені у спірних актах здачі-приймання робіт (надання послуг). Копії вказаних рахунків-фактур наявні в матеріалах справи.
До матеріалів справи додано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані у двосторонньому порядку та скріплені відбитками печаток підприємств: від 27.12.2011 № ОУ-0000115 на суму 5 870,90 грн., від 25.01.2012 № ОУ-0000117 на суму 4 796,97 грн., від 22.01.2012 № ОУ-0000122 на суму 4 772,16 грн., від 26.03.2012 № ОУ-0000127 на суму 4 636,26 грн., від 23.04.2012 № ОУ-0000133 на суму 5 307,46 грн., від 22.05.2012 № ОУ-0000137 на суму 4 430,40 грн., від 22.06.2012 № ОУ-0000142 на суму 2 545,49 грн., від 24.07.2012 № ОУ-0000147 на суму 3 830,24 грн., від 27.08.2012 № ОУ-0000152 на суму 2 342,18 грн., від 25.09.2012 № ОУ-0000157 на суму 3 654,39 грн., від 22.10.2012 № ОУ-0000162 на суму 2 804,47 грн., від 23.11.2012 № ОУ-0000169 на суму 5 139,14 грн., від 25.12.2012 № ОУ-0000173 на суму 4 695,80 грн., від 25.01.2013 № ОУ-0000003 на суму 4 235,38 грн., від 25.02.2013 № ОУ-0000009 на суму 4 131,61 грн.
Вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані відповідачем без жодних зауважень. Наявність печатки відповідача на вказаних актах оцінюється судом як підтвердження відповідачем приймання послуг, що в них зазначені.
За твердженнями позивача, що підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються відповідачем, починаючи з 01.12.2011 відповідач перестав сплачувати комунальні послуги з підігріву води та з 01.03.2013 перестав підписувати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Відтак, позивач вказує, що у відповідача на момент подання позову наявна заборгованість перед позивачем зі сплати компенсації наданих комунальних послуг з підігріву води з грудня 2011 року до грудня 2013 року, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, у сумі 44 437,24 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позов заперечив повністю у зв'язку з тим, що послуги з підігріву води у приміщення, які є об'єктом оренди та знаходяться у користуванні відповідача, не надаються. Відтак, на думку відповідача, у нього відсутній обов'язок здійснювати компенсацію позивачу за сплату комунальних послуг із підігріву води, якщо фактично такі послуги відповідачем не отримуються.
Доказом того, що послуги з підігріву води відповідачем не отримуються, за твердженнями відповідача, можна вважати акт перевірки СВП «Енергозбут» ПАТ «Київенерго» від 10.07.2012 № 1-07/011, яким встановлено, що на час огляду, у приміщенні, самовільно, без погодженням з енергопостачальною організацією відключено послугу з гарячого водопостачання, проект на відключення кранів ГВП не надано.
Крім того, відповідач вважає, що в нього відсутній обов'язок здійснювати компенсацію за комунальні послуги з підігріву води у зв'язку з тим, що він неодноразово звертався до позивача з листами щодо виключення з рахунків на оплату комунальних послуг послугу з підігріву води.
Колегія суддів дійшла висновку, що вище зазначений акт від 10.07.2012 № 1-07/011 та листи відповідача не можуть вважатися належними доказами ненадання комунальною організацією послуг з підігріву води у приміщення, що є об'єктом оренди з наступних підстав.
Порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 24. Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25. Правил).
Пунктом 26. Правил визначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, є Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (далі - Порядок).
При цьому, Порядком відключення передбачено, що відключення приміщень здійснюється за проектом монтажною організацією за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи, а по закінченню відключення складається акт, який в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (пункти 2.5, 2.6 Порядку).
Відтак, оскільки у матеріалах справи відсутній погоджений з ПАТ «Київенерго» проект на відключення гарячого водопостачання, акт від 10.07.2012 № 1-07/011 про самовільне відключення гарячого водопостачання не може оцінюватися колегією суддів як доказ ненадання послуг з підігріву води у приміщення, що знаходяться в користуванні відповідача за Договором оренди.
Крім того, не є належним доказом неотримання послуги з гарячого водопостачання у орендовані відповідачем приміщення і установка у вказаних приміщеннях бойлерів для підігріву води, про що відповідач неодноразово зазначає у своїх поясненнях та в акті огляду нежитлових приміщень, що орендуються у позивача від 29.05.2014, який підписаний в односторонньому порядку відповідачем.
Відтак, нічим не запереченим залишається факт підписання відповідачем без жодних зауважень актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за період з грудня 2011 року до лютого 2013 року. Наявність печаток відповідача на вказаних актах оцінюється колегією суддів як підтвердження відповідачем факту отримання послуг та погодження їх вартості, що визначена цими актами, у повному обсязі, в тому числі, й отримання послуг з підігріву води.
Відповідачем, за період з грудня 2011 року до лютого 2013 року, послуги з підігріву води не сплачено, що підтверджується довідкою про рух коштів по особовому рахунку позивача за період з 01.12.2011 до 31.01.2014, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал у матеріалах справи).
Зважаючи, що вказана довідка підписана уповноваженою особою банківської установи та скріплена відбитком її печатки, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято її до уваги в якості письмового доказу невиконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати у порядку компенсації плати за комунальні послуги з підігріву води за Договором оренди.
Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості з оплати послуги з підігріву води за підписаними актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за період з грудня 2011 року до лютого 2013 року у розмірі 30 482,44 грн.
Крім того, до позовних вимог входить стягнення заборгованості з компенсації послуги з підігріву води за період з березня до грудня 2013 року за актами здачі-приймання робіт (наданих послуг), що не підписані зі сторони відповідача та заперечені ним у частині отримання послуги з підігріву води, з огляду на наявне в матеріалах справи листування сторін, що позивачем не заперечене.
Щодо стягнення заборгованості за актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за період з березня до грудня 2013 року, які не підписані та не визнані відповідачем, то колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем надання послуг з підігріву води за вказаними актами, з огляду на наступне.
По-перше, позивач листом від 11.10.2013 № 5 самостійно звертався до організації, яка надає комунальні послуги, з проханням виключити з рахунків на комунальні платежі послугу з гарячого водопостачання як таку, що позивачу не надається. Відтак, вказаним листом позивач визнає факт неотримання у приміщення, що перебуває в оренді відповідача, гарячого водопостачання.
По-друге, колегією суддів враховано, що приміщення, яке передано за Договором оренди відповідачу займає 58 % площі приміщення, яке знаходиться у власності позивача та на яке Комунальним підприємством «Залізничне» виставляються рахунки за комунальні платежі. Відтак, необґрунтованим є розрахунок даної позовної вимоги, що здійснено на 100% площі приміщення позивача.
Крім того, відповідно до наданого позивачем плану-схеми приміщення, що знаходиться у власності позивача загальною площею 1 153,20 кв.м., у приміщеннях, що передані за Договором оренди відповідачу площею 681,40 кв.м., знаходиться один кран та одна мийка, тоді як на всій площі приміщення - три крани та дві мийки гарячого водопостачання.
На неодноразову вимогу суду надати табуляграми, на підставі яких, відповідно до пункту 2.2. Договору про надання комунальних послуг, повинна здійснюватися оплата за гаряче водопостачання, позивачем вказаних табуляграм не надано.
Також, колегією суддів, з огляду на пункт 5.5.3. Договору оренди, враховано відсутність встановлення у спірному приміщенні засобів обліку споживання відповідної послуги, про що зазначено сторонами і не заперечується матеріалами справи.
До того ж, колегією суддів враховано умови Договору оренди, відповідно до яких відповідач компенсує лише вартість послуг, що ним отримані. Самовільне відключення послуги з гарячого водопостачання у приміщенні, власником якого є позивач, є порушенням умов Договору оренди про забезпечення можливості отримання вказаної послуги на об'єкті оренди, зважаючи, крім того, що позивачем не доведено, що неправомірне відключення спірної послуги здійснено відповідачем, а, відтак, позивачу необхідно було довести факт надання вказаної послуги, з огляду на заперечення відповідача, що, на переконання колегії суддів, ним не доведено, що унеможливлює стягнення вартості спірних послуг у правовідносинах за Договором оренди.
Отже, позивачем, з огляду на статтю 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено фактичне надання послуги з гарячого водопостачання у приміщення, що передані ним відповідачу в оренду за Договором оренди у період оренди з березня до грудня 2013 року.
Відтак, позивачем не надано суду належних доказів щодо обов'язку відповідача компенсувати плату за комунальні послуги за період із березня до грудня 2013 року, фактичне отримання яких заперечене відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.
Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.
Дослідивши обставини справи суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 44 437,24 грн. підлягає частковому задоволенню в частині 30 482,44 грн. за актами приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) за період з грудня 2011 року до лютого 2013 року, що підписані у двосторонньому порядку та скріплені відбитками печаток підприємств. Позовна вимога про стягнення з відповідача 13 954,80 грн. основного боргу задоволенню не підлягає.
Відповідно до ціни позову у розмірі 44 437,24 грн., що визначена у заяві про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята господарським судом, судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1 827,00 грн., оскільки згідно з Законом України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі, що виражається у відсотковому співвідношенні до ціни позову та не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, з наявних у матеріалах справи оригіналів платіжних доручень від 16.12.2013 № 520 та від 20.01.2014 № 542 вбачається, що судовий збір сплачено позивачем у розмірі 1 830,50 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).
Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.
Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7.
З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 20.01.2014 № 542 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 3,50 грн.
Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32294926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Першотравневий" (03087, м. Київ, Чоколівський б-р, 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 16466605) 30 482 (тридцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 44 коп. основної заборгованості та 1 253 (одна тисяча двісті п'ятдесят три) грн. 26 судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Першотравневий" (03087, м. Київ, Чоколівський б-р, 28, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 16466605) з державного бюджету 3 (три) грн. 50 коп. судового збору, що зайво сплачений згідно платіжного доручення від 20.01.2014 № 542.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 10.06.2014.
Головуючий суддя С.О. Саванчук
Судді Д.Г. Заєць
Т.В. Лутак