33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"10" червня 2014 р. Справа № 918/354/14
Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" про стягнення 478 215, 16 грн.
За участю:
Від позивача: Антіпова Р. М. (дов. №167 від 21.10.2013 р.)
Від відповідача: не з'явився
ПАТ "Рівнеобленерго" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Селищанський гранітний кар'єр" про стягнення 478 245, 00 грн. заборгованості за електроенергію, з яких 125 111, 37 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 295 474, 79 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 16 759,00 грн. пеня, 2 948, 00 грн. втрат від інфляції та 37 922, 00 грн. розрахованих процентів (а.с. 3, 58).
Ухвалою суду від 31 березня 2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/354/14 розгляд якої призначено на 09.04.2014 року.
9 квітня 2014 року Позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 274 099, 79 грн. заборгованості по використаній активній електроенергії, 327 972, 41 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 2 455, 00 грн. інфляційних втрат, а також 55 908, 00 грн. три відсотки річних.
Заява судом не приймається до уваги, оскільки вона не була надіслана відповідачу у справі і позивачем не було додано до неї доказів сплати судвового збору в сумі 13 568, 70 грн.
Ухвалою суду від 9 квітня 2014 року розгляд справи відкладено на 16.04.2014 року.
16 квітня 2014 року позивачем подано заяву про уточнення вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 224 099, 79 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 327 972, 41 заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 16 759 грн. пені, 25 089 інфляційних втрат, 49 777 грн. три відсотки річних та 13 904 грн. судового збору. До заяви подано акт звірки розрахунків підписаний відповідачем (а.с. 62). Також подано докази надіслання відповідачу заяви, сплати судового збору, витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача, розрахунок боргу, копії витягів зі статуту позивача та з ЄДРПОУ. Однак, розрахунок пені в сумі 16 759 грн. позивачем не подано. Заява судом приймається до розгляду. Судовий збір позивачем доплачено і загалом становить 13 904 грн., тоді як сума вимог станом на 16.04.2014 року становила 643 697, 20 грн. (12 873, 94 грн. розмір судового збору) (а.с. 7, 8, 70).
В судовому засідання від 16 квітня 2014 року було оголошено перерву до 06.05.2014 року.
6 травня 2014 року Позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (збільшення) в якій він просить стягнути з відповідача 243 070, 69 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 329 216, 69 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 15 652, 00 грн. пені, 23 463, 00 грн. інфляційних втрат, 51 599, 90 грн. 3% річних. До заяви додано акт звіряння розрахунків, розрахунок суми пені, інфляційних втрат та 3% річних (а.с. 85-89). Однак, доказів надіслання заяви відповідачу суду не подано, тому вона не приймається судом до уваги.
6 травня 2014 року представником позивача подано до суду клопотання про продовження строку розгляду спору.
Ухвалою суду від 6 травня 2014 року строк розгляду справи № 918/354/14 продовжено до 11 червня 2014 року включно, розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 14.05.2014 р. Цією ж ухвалою зобов'язано Позивача надати суду: докази направлення на адресу відповідача заяви про уточнення позовних вимог від 05.05.2014 року №772 та докази сплати відповідачем боргу (повної чи часткової).
В судовому засіданні 14 травня 2014 року оголошено перерву до 10 червня 2014 року.
22 травня 2014 року від Позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів надіслання Відповідача розрахунку суми пені, розрахунку заборгованості із врахуванням індексу інфляції та розрахунку трьох відсотків річних. До клопотання також долучено й сам розрахунок заявлених штрафних санкцій.
10 червня 2014 року від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача загалом 353 674, 48 грн., з них 326 617, 90 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 15 280, 78 грн. пені, 8 286, 92 грн. інфляційних втрат та 3 488, 78 три відсотки річних.
В судовому засіданні 10 червня 2014 року Позивач підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданих заяв в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач відзив на позовну заяву, а також інших доказів погашення заборгованості не подав, в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом
У судовому засіданні 10 червня 2014 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -
Згідно п.1.1. ст. 1 статуту Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "АЕС Рівнеенерго" від 29 квітня 2013 року та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради 30 квітня 2013 року, Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго", яке було правонаступником ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеобленерго" (а.с. 31-32).
21 грудня 2010 року між ЗАТ "АЕС Рівнеобленерго" (Постачальник) та ТОВ "Селищанський гранкар'єр" (Споживач) було укладено договір № 133 про постачання електричної енергії та додатки до нього (далі -Договір, а.с. 9-27).
За умовами розділу І Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з сумарною приєднаною потужністю 6 752 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
За умовами п. 2.2. Договору Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартам; забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності (Додаток №3 "Перелік об'єктів і точок обліку Споживача" та Додаток № 3.1 "Перелік об'єктів і точок обліку субспоживачів, що споживають електроенергію від споживача").
У відповідності до пункту 2.3. Договору Споживач зобов'язався виконувати умови Договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановок, які передбачені додатками до цього Договору, повідомляти та погоджувати всі зміни стосовно нормального режиму роботи підприємства; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №8 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».
Згідно п. 8.1. Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені додатком №4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
Відповідно до п. 1 Додатку №4 до Договору який визначає"Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" розрахунковим вважається період з 25 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця того, на який припадає дата остаточного розрахунку.
За змістом п. 8.2. Договору розрахунок величини плати за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та Споживача здійснюється у порядку, визначеному додатком №8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".
У відповідності до п. 17 Додатку №8 до Договору який визначає "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" плата за перетікання реактивної електроенергії проводиться споживачем на підставі Документів для платежів протягом 5 днів від дня їх отримання. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок Постачальника електричної енергії.
За умовами п. 10.4. Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Докази розірвання договору постачання електроенергії в матеріалах справи відсутні, а тому, суд дійшов висновку про те, що дію Договору було продовжено.
На виконання умов Договору Постачальник здійснював постачання електричної енергії Споживачу.
Для оплати отриманої електроенергії (в тому числі спожитої реактивної електроенергії) відповідачу виставлялися рахунки за липень від 11.07.2013 р., серпень від 21.08.2013 р., вересень від 17.09.2013 р., жовтень від 29.10.2013 р., листопад від 26.11.2013 р., грудень від 27.12.2013 р., січень від 27.01.2013 р., лютий від 25.02.2014 р., березень від 25.03.2014 р. (а.с. 28-37).
Станом на момент звернення Позивача до суду, внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електроенергії, не нарахування коштів починаючи з липня 2013 року у Споживача утворилась дебіторська заборгованість за використану активну електроенергію та заборгованість за перетоки реактивної електроенергії.
В процесі розгляду справи Відповідачем було в повному обсязі погашено заборгованість за використану активну електроенергію та частково за перетоки реактивної електроенергії, внаслідок чого, станом на 1 травня 2014 року за Відповідачем рахується заборгованість за перетоки реактивної електроенергії в сумі 326 617, 90 грн. (за вересень 2013 року - березень 2014 року).
8 січня 2014 року позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості (а.с. 51), однак відповідач заборгованість погасив не в повному обсязі.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідач прийняте за умовами договору зобов'язання щодо своєчасної оплати вказаних вище рахунків не виконав.
Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 ЦК України, якою визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно з п. 5.1. ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Пунктом 4.2.1. Договору визначено, що за внесення платежів передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0, 05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за умовами Договору в частині своєчасної оплати вартості спожитої електроенергії, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірах:
- 1 986,40 грн. в період з 22.09.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 24 854, 94 грн. за вересень 2013 року;
- 6 524, 39 грн. в період з 03.11.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 100 685, 05 грн. за жовтень 2013 року;
- 3 493, 77 грн. в період з 01.12.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 63 848, 28 грн. за листопад 2013 року;
- 1 198, 09 грн. в період з 01.01.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 27 504, 46 грн. за грудень 2013 року;
- 571, 36 грн. в період з 01.02.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 17 634, 67 грн. за січень 2014 року;
- 240, 40 грн. в період з 02.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 10 947, 39 грн. за лютий 2014 року;
- 386, 07 грн. в період з 30.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 32 497, 62 грн. за березень 2014 року.
При розрахунку пені позивачем враховано вимоги статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" згідно яких платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Однак, судом встановлено, що при розрахунку пені Позивачем було допущено помилку, а саме Позивачем нараховано пеню за 222 календарних дні на суму 24 854, 94 грн. за вересень 2013 року, в той час як період нарахування пені не може перевищувати шести місяців. Крім того, Позивачем невірно визначено період початку нарахування пені.
Судом було перераховано заявлену пеню та відповідно до проведених розрахунків, розмір пені становить:
- 1 611, 14 грн. в період з 23.09.2013 р. по 23.03.2014 р. на суму 24 854, 94 грн. по рахунку за вересень 2013 року;
- 6 700, 38 грн. в період з 04.11.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 100 685, 05 грн. за жовтень 2013 року;
- 3 612, 24 грн. в період з 02.12.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 63 848, 28 грн. за листопад 2013 року;
- 1 262, 19 грн. в період з 02.01.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 27 504, 46 грн. за грудень 2013 року;
- 614, 56 грн. в період з 02.02.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 17 634, 67 грн. за січень 2014 року;
- 268, 44 грн. в період з 03.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 10 947, 39 грн. за лютий 2014 року;
- 472, 77 грн. в період з 31.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 32 497, 62 грн. за березень 2014 року.
Оскільки проведений судом розрахунок в частині розміру пені є меншим за вересень 2013 року, суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, а відтак зменшенню підлягають вимоги щодо стягнення пені лише за вересень 2013 року. Крім того, коригуванню підлягають й періоди нарахування пені, оскільки Позивачем невірно визначено початок перебігу прострочення виконання зобов'язань.
Таким чином, загальний розмір пені становить 14 025, 22 грн.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував 5 841, 63 інфляційних втрат з яких:
- 274, 35 грн. в період з 22.09.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 24 854, 94 грн. за вересень 2013 року;
- 705, 80 грн. в період з 03.11.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 100 685, 05 грн. за жовтень 2013 року;
- 319, 24 грн. в період з 01.12.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 63 848, 28 грн. за листопад 2013 року;
- 1 765, 36 грн. в період з 01.01.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 27 504, 46 грн. за грудень 2013 року;
- 1 094, 41 грн. в період з 01.02.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 17 634, 67 грн. за січень 2014 року;
- 610, 05 грн. в період з 02.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 10 947, 39 грн. за лютий 2014 року;
- 1 072, 42 грн. в період з 30.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 32 497, 62 грн. за березень 2014 року.
Судом було перераховано заявлені вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та відповідно до проведених розрахунків, з урахуванням зміненого періоду нарахування згідно порядку проведення проплат наданих позивачем послуг, розмір інфляційних втрат становить:
- 1 048, 91 грн. в період з 23.09.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму заборгованості в розмірі 24 854, 94 грн. за вересень 2013 року;
- 7 249, 32 грн. в період з 04.11.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 100 685, 05 грн. за жовтень 2013 року;
- 4 469, 38 грн. в період з 02.12.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 63 848, 28 грн. за листопад 2013 року;
- 1 760, 29 грн. в період з 02.01.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 27 504, 46 грн. за грудень 2013 року;
- 1 093, 35 грн. в період з 02.02.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 17 634, 67 грн. за січень 2014 року;
- 613, 05 грн. в період з 03.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 10 947, 39 грн. за лютий 2014 року;
- 1 072, 42 грн. в період з 31.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 32 497, 62 грн. за березень 2014 року.
Оскільки проведений судом розрахунок в частині розміру інфляційних втрат є меншим за грудень 2013 року та січень 2014 року і суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог за інші місяці, відтак зменшенню підлягає нарахування інфляційних втрат лише за грудень 2013 року та січень 2014 року. Крім того, підлягають коригуванню періоди нарахування за інші місяці, оскільки Позивачем невірно визначено початок перебігу прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, загальний розмір інфляційних втрат становить 5 835, 50 грн.
Також, на підставі ст. 625 ЦК України Позивачем було нараховано 3 287, 80 грн. три відсотки річних, а саме:
- 453, 52 грн. в період з 22.09.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 24 854, 94 грн. за вересень 2013 року;
- 1 489, 59 грн. в період з 03.11.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 100 685, 05 грн. за жовтень 2013 року;
- 797, 67 грн. в період з 01.12.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 63 848, 28 грн. за листопад 2013 року;
- 273, 54 грн. в період з 01.01.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 27 504, 46 грн. за грудень 2013 року;
- 130, 45 грн. в період з 01.02.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 17 634, 67 грн. за січень 2014 року;
- 54, 89 грн. в період з 02.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 10 947, 39 грн. за лютий 2014 року;
- 88, 14 грн. в період з 30.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 32 497, 62 грн. за березень 2014 року.
Судом було перераховано заявлені вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних та відповідно до проведених розрахунків, розмір трьох відсотків річних становить:
- 451, 47 грн. в період з 23.09.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 24 854, 94 грн. за вересень 2013 року;
- 1 481, 31 грн. в період з 04.11.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 100 685, 05 грн. за жовтень 2013 року;
- 792, 42 грн. в період з 02.12.2013 р. по 01.05.2014 р. на суму 63 848, 28 грн. за листопад 2013 року;
- 273, 54 грн. в період з 02.01.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 27 504, 46 грн. за грудень 2013 року;
- 130, 45 грн. в період з 02.02.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 17 634, 67 грн. за січень 2014 року;
- 54, 89 грн. в період з 03.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 10 947, 39 грн. за лютий 2014 року;
- 88, 14 грн. в період з 31.03.2014 р. по 01.05.2014 р. на суму 32 497, 62 грн. за березень 2014 року.
Таким чином, загальний розмір трьох відсотків річних становить 3 272, 22 грн.
Крім того, Позивачем було також нараховано 880, 30 грн. пені, 2 445, 29 грн. інфляційних втрат та 200, 98 грн. три відсотки річних на суму боргу 74 099, 79 грн. (за березень 2014 року) за період з 30.03.2014 р. по 01.05.2014 р. за несвоєчасне погашення заборгованості за спожиту активну електроенергію.
Судом було перераховано заявлену пеню, інфляційні втрати та три відсотки річних за спожиту активну електроенергію, і відповідно до проведених розрахунків, в період з 30.03.2014 р. по 01.05.2014 р., розмір пені становить 880, 30 грн., інфляційних втрат - 2 445, 29 грн., трьох відсотків річних - 200, 98 грн.
Оскільки проведений судом розрахунок пені є більшим і суд не має права самостійно збільшувати розмір позовних вимог та виходити за їх межі, відтак при визначені розміру пені суд бо уваги бере розрахунок Позивача. На підставі вказаного вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню у заявлених сумах.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється від суми невиконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи те, що наявність у Відповідача заборгованості за перетоки реактивної електроенергії в сумі 326 617, 90 грн. станом на 01.05.2014 р. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і не оспорюється відповідачем, крім того, останній на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про повне погашення зазначеної вище заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з Відповідача вказаної суми.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідачем розрахунків проведено не було.
Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також інших доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав.
Відповідно положень п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки в процесі розгляду спору відповідачем заборгованість за активну електроенергію була погашена, а борг за перетоки реактивної електроенергії з урахуванням поданої заяви від 10.06.14 р. змінився, що підтверджується поясненнями представника Позивача в судовому засіданні і матеріалами справи, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 224 099, 79 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію (заяви про збільшення вимог подані суду 09.04.14 р., 16.04.14 р., заява про уточнення вимог подана 06.05.14 р. а.с. 55, 62, 85, заява про уточнення вимог від 10.06.14 р.) та в частині стягнення боргу в сумі 1 354, 51 грн. за перетоки реактивної електроенергії (заява про уточнення вимог від 10.06.14 р.).
Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення позивача, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, - вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.
Частиною 2 ст. 49 ГПК передбачено, що у разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У пункті 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7 зазначено, що вказана норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
Таким чином, з урахуванням частковості задоволення спору, погашення відповідачем боргу в процесі розгляду справи, відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 12 859, 49 грн. (а.с. 7, 8, 70), покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" (34552, с. Селище, Сарненський район, Рівненська обл., код 14338719) на користь публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код 05424874) 353 277 (триста п'ятдесят три тисячі двісті сімдесят сім) грн. 41 коп., з них: 326 617 (триста двадцять шість тисяч шістсот сімнадцять) грн. 90 коп. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії, 14 025 (чотирнадцять тисяч двадцять п'ять) грн. 22 коп. пені за перетоки реактивної електроенергії, 5 835 (п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 50 коп. інфляційних втрат за перетоки реактивної електроенергії, 3 272 (три тисячі двісті сімдесят дві) грн. 22 коп. три відсотки річних за перетоки реактивної електроенергії, 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 30 коп. пені за спожиту активну електроенергію, 2 445 (дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн. 29 коп. інфляційних втрат за спожиту активну електроенергію, 200 (двісті) грн. 98 коп. три відсотки річних за спожиту активну електроенергію, а також 12 859 (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 49 коп. судового збору. В решті вимог про стягнення 375, 26 грн. пені, 6, 13 грн. інфляційних втрат та 15, 58 грн. 3% річних відмовити.
3. Ухвалою суду повернути публічному акціонерному товариству "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, код 05424874) з державного бюджету України 1 030 (одна тисяча тридцять) грн. 06 коп. зайво сплаченого судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 224 099, 79 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію та 1 354, 51 грн. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано суддею 16.06.2014 року.
Суддя Гудзенко Я.О.