12.06.14р. Справа № 904/2386/14
за позовом Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, м. Дніпропетровськ
до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за договором на виконання послуг в сумі 50 343 грн. 34 коп.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: Булан Н.О., дов. №50/56-21/3 від 10.01.2014 року;
Жовтоног М.М., дов. №04/332-21/3 від 13.01.2014 року;
від відповідача: Муха Р.А. дов. №б/н від 16.01.2014 року;
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Служби автомобільних доріг у Дніпропетровської області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на виконання послуг в сумі 49 170 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 173 грн. 34 коп. - пені.
Позовні вимоги Позивача обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору №11.191.13.13 від 11.12.13 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями Відповідача.
04.06.2014 року Відповідач направив на адресу суду відзив на позов, та посилаючись на вимоги ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України вказує про відсутність бюджетного фінансування, що відповідно виключає задоволення позовних вимог Позивача.
05.06.2014 року Позивач направив на адресу суду заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за вказаним вище Договором на виконання послуг в сумі 49 170 грн. 00 коп. - основного боргу та 2 504 грн. 29 коп. - пені за період з 07.02.2014 року по 05.06.2014 року.
В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.
Представник Відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на відзив направлений на адресу суду, просить суд в задоволенні останнього відмовити. Доказів сплати заборгованості суду не надав. У судовому засіданні 12.06.2014 року ознайомившись з заявою про збільшення позовних вимог, заперечень суду стосовно періоду та суми нарахованої пені не надав.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
11.12.2013 року між Позивачем (далі-Виконавець) та Відповідачем (далі-Замовник) був укладений Договір №11.191.13.13 на виконання послуг "42.13.1 Мости і тунелі (обстеження та оцінка технічного стану мосту через р. Самара на км 195+683 автомобільної дороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта)" (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, в Виконавець приймає на себе виконання послуг "42.13.1 Мости і тунелі (обстеження та оцінка технічного стану мосту через р. Самара на км 195+683 автомобільної дороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта)".
Замовник забезпечує фінансування за рахунок коштів державного бюджету послуг, пов'язаних з експлуатаційним утриманням автомобільних доріг державного значення. (п. 1.2 Договору).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість послуг відповідно до протоколу угоди про договірну ціну складає 49 170,00 грн., в тому числі ПДВ - 8 195,00 грн., за рахунок коштів державного бюджету.
Розрахунки за виконані послуги проводяться згідно Актам виконаних послуг, календарному плану.
Пунктом 4.1.1 Договору Замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані послуги.
Згідно пункту 5.2 Договору, про закінчення виконання послуг, Виконавець повинен повідомити Замовника, після чого сторони складають двосторонній Акт приймання та здачі послуг в трьох примірниках з додатком до нього комплекту документації, передбаченої технічним завданням та умовами Договору.
Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договору, він підписується сторонами та вступає в силу з моменту підписання до повного виконання зобов'язань в частині розрахунків і діє до 31.12.2013 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Відповідно до плану фінансування виконання послуг (Додаток №3 до Договору) (а.с.13) фінансування за вказаним Договором повинно бути виконано у грудні 2013 року.
На виконання умов Договору Виконавцем Замовнику були надані послуги, які останній прийняв у повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом виконаних робіт (наданих послуг) від 24.12.2013 року, на суму 49 170 грн. 00 коп., який міститься в матеріалах справи (а.с. 19).
Листом №11-02/261-21/3 від 30.01.2014 року (а.с. 18) Позивач просив Відповідача розрахуватись за надані послуги в сумі 49 170 грн. 00 коп. Відповідач отримавши вказаний лист (вх..№3-74 а.с. 18) відповіді Позивачу не надав, станом на час розгляду справи судом, доказів оплати суми в розмірі 49 170 грн. 00 коп. сторонами суду не надано.
Розглядаючи вказані позовні вимоги необхідно вказати на наступне.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 вказаної статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явленя вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором винна сторона сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє за період на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання за кожний день прострочення.
Розмір пені, розрахований Позивачем від суми основного зобов'язання (заява про збільшення розміру позовних вимог), за період з 07.02.2014 року по 05.06.2014 року становить суму в розмірі 2 504 грн. 29 коп., який розрахований Позивачем вірно та у відповідності до вимог ч.2 ст.530 ЦК України.
Заперечення на позов Відповідача стосовно ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України, яким передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення і вимога до сплати є передчасною у зв'язу з відсутністю бюджетного фінансування, не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що п. 1.2 Договору сторони визначили, що саме Замовник (Відповідач у справі) забезпечує фінансування за рахунок коштів державного бюджету послуг, пов'язаних з експлуатаційним утриманням автомобільних доріг державного значення, тобто вказаним пунктом на Відповідача покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування на виконання умов вказаного вище Договору згідно плану фінансування виконання послуг (Додаток №3 до Договору) (а.с. 13) у грудні 2013 року.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем підтверджена матеріалами справи та складає 49 170 грн. 00 коп. - основного боргу, 2 504 грн. 29 коп. - пені.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24, ЄДРПОУ 25843931) на користь Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (49010, м.Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 2, ЄДРПОУ 01116130) 49 170 грн. 00 коп. - основного боргу, 2 504 грн. 29 коп. - пені, 1 827 грн. 00 коп. - судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано
12.06.2014р.