10.06.2014 р. Справа № 914/1256/14
За позовом: Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок», м. Львів
про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 64 721,31 грн.
В судове засідання з'явились:
від прокуратури: Пандяк М.І.
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2: Яценко А.В.
від відповідача: Янків В.Ю.
Суддя Березяк Н.Є.
Секретар судового засідання Кравець О.І.
Суть спору: Подано позов Львівським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 64 721,31 грн.
Ухвалою суду від 08.04.2014 року було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 24.04.2014 року.
В судовому засіданні 24.04.2014 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
В судовому засіданні 24.04.2014 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, просили задоволити позов.
Після судового засідання 24.04.2014 р. представником КЕВ м. Львова було подано заяву, в якій він змінює предмет позову і просить крім стягнення суми боргу розірвати договір оренди. Зазначена заява не підлягає до розгляду, оскільки подана в порушення порядку ст. 22 ГПК України не представником прокуратури, а також після початку розгляду справи по суті.
Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просив задоволити.
Позивач 1 явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Представник позивача 2 у судовому засіданні позов підтримав та просив задоволити позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог поданої на адресу суду 10.06.2014 р. (вх. 2973/14), з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та наданих поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити та закрити провадження у справі з підстав зазначених у відзиві поданому на адресу суду 08.05.2014 р. (вх. 20022/14) та наданих пояснень, про те, що, зобов'язання з оплати орендної плати за період з грудня 2013 р. по лютий 2014 р. в сумі 62 539,95 грн. виконанні.
В судовому засіданні 10.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
01.11.2001 р. між Будинком офіцерів Західного оперативного командування м. Львова (надалі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» (надалі Орендар) укладено Договір № 4 оренди нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування на весь термін дії цього Договору нежитлове приміщення Будинку офіцерів, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22 (надалі майно), площею 167,0 кв.м.
Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції.
Між сторонами укладались додаткові договори № 4-1/2011/КЕВ та № 4-2/2011/КЕВ до Договору № 4 оренди нежитлових приміщень.
Відповідно до п. 3.7 додаткового договору № 4-2/2011/КЕВ, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Однак, Відповідачем свої договірні зобов'язання по оплаті орендної плати належним чином не виконувались, що спричинили заборгованість перед Позивачем в сумі 62 539,95 грн.
З метою врегулювання спору у досудовому порядку, 26.02.2014 року на адресу Відповідача Позивачем направлена претензія № 897, з вимогою у п'ятиденний термін з моменту отримання даної претензії погасити заборгованості по орендній платі в сумі 62 539,95грн. Однак, Відповідачем заборгованість по орендній платі в сумі 62 539,95 грн. не погашена.
Таким чином, станом на день подання позову до суду, заборгованість Відповідача перед Позивачем згідно Договору № 4 оренди нежитлових приміщень становила 62 539,95 грн.
Відповідно до п. 3.7 додаткового Договору оренди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивачем нараховано за період з 10.12.2013 року по 20.03.2014 року пеню у розмірі 2 181,36 грн.
Однак, заявою про уточнення позовних вимог від 10.06.2014 року (вх. 2973/14) позивач просить в частинні стягнення боргу в сумі 62 539,95 грн. припинити провадження у зв'язку з сплатою Відповідачем даної заборгованості, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями та стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 181,36 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушення інтересів держави.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 4 оренди нежитлових приміщень, розташованих на території військового містечка № 55 в Львівському гарнізоні за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування на весь термін дії цього Договору нежитлове приміщення Будинку офіцерів, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 22 (надалі майно), площею 167,0 кв.м.
Згідно п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції.
Однак, як вбачається із позовних вимог, свої договірні зобов'язання відповідач виконав не належно і з метою досудового врегулювання спору на адресу Відповідача Позивачем 26.02.2014 року направлялась претензія № 897, з вимогою у п'ятиденний термін з моменту отримання її погасити заборгованості по орендній платі в сумі 62 539,95грн., дана вимога Відповідачем залишені без реагування.
Згідно, заяви про уточнення позовних вимог від 10.06.2014 року (вх. 2973/14) Відповідачем платіжними дорученнями: № 862 від 08.05.2014 р. на суму 12 539,95 грн.; № 851 від 30.04.2014 р. на суму 25 000,00 грн.; № 787 від 28.03.2014 р. на суму 25 000,00 грн. сплачено на рахунок Позивача заборгованість на загальну суму 62 539,95 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи і відповідно до вище зазначеного, заборгованість Відповідача перед Позивачем згідно Договору № 4 оренди нежитлових приміщень в сумі 62 539,95 грн. погашена.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 3.7 додаткового Договору оренди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивачем нараховано за період з 10.12.2013 року по 20.03.2014 року пеню у розмірі 2 181,36 грн., яка підлягає до стягнення.
Враховуючи вище наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги з урахування заяви про уточнення позовних вимог підлягають до задоволення.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,44,49,82,84,85 ГПК України, суд , -
1. Уточненні позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» (79007, м. Львів, вул. Базарна, 11, код ЄДРПОУ 25228715) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м Львова (79016, м. Львів, вул. Шевченка, 3 А, ЄДРПОУ 07638027) - 2 181,36 грн. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» (79007, м. Львів, вул. Базарна, 11, код ЄДРПОУ 25228715) в дохід державного бюджету України 1827,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.06.2014 року.
Суддя Березяк Н.Є.