Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" червня 2014 р.Справа № 922/1433/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Луніній О.В.
розглянувши справу
за позовом Приватної фірми "Галс", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Блісс-Трейд", м. Харків
про стягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача: Шаповалова В.М. (дов. вих. № 51 від 26.03.2014 року);
від відповідача: не з'явився.
Приватна фірма «Галс» (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Блісс-трейд» (відповідач) про стягнення боргу у розмірі - 10762, 10 грн. та до стягнення заявлені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про переведення боргу № 199/13 від 20.09.2013 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2014 року.
19.05.2014 року та 03.06.2014 року через канцелярію суду позивачем надано документи.
Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, своїм конституційним правом на захист не скористався, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Пунктом 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).
Суду на виконання ухвали про порушення провадження не надано відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи, а відтак, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
В межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України справа неодноразово відкладалась з 23.04.2014 року по 03.06.2014 року.
Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.06.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
01.03.2012 року між приватною фірмою «Галс» (далі-позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Карпос» (покупець) укладено договір поставки № 54/12 (далі-договір №1). Згідно пункту 1.1 договору №1, постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості та відповідній якості, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі. (а.с. 14).
Відповідно до пункту 11.1 договір №1 набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, і діє до 31.12.2012 р.(а.с.18)
Пунктом 6.1 договору №1 визначено, ціна на товар, що поставляється за даним договором є договірною і вказується в накладних на кожну партію товару. Ціна на товар, що поставляється з цим договором, може бути змінена виключно за погодженням сторін.
Відповідно до пункту 6.4. договору №1 покупець проводить оплату товару на умовах 50 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання коштів з банківського рахунка покупця. Оплата за даним договором може бути призупинена покупцем самостійно з повідомленням постачальника про таке призупинення до надання оригіналів документів за здійсненими поставками.
Згідно з пунктом 3.4. договору №1, поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару покупцеві у власність, що засвідчується товарно-транспортною (видатковою) накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами, засвідченими в цьому договорі. (а.с.15)
На виконання умов договору позивачем передано товар на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Карпос» згідно видаткових накладних (а.с.40-46)
- № РН-0004143 від 04.07.2012 року на суму 1893,40 грн;
- № РН-0004397 від 16.07.2012 року на суму 892,68 грн;
- №РН-0004482 від 20.07.2012 року на суму 545,18 грн;
- № РН 0004558 від 25.07.2012 року на суму 1546,36 грн;
- №РН-0004863 від 08.08.2012 року на суму 2652,50 грн;
- № РН-0005171 від 27.08.2012 року на суму 1479,04 грн;
- № РН-0006983 від 08.11.2012 року на суму1795,00 грн.
Також, виконання зобов'язання позивачем за договором № 54/12 від 01.03.2012 року підтверджується податковими накладними(а.с. 47-53):
- № 112 від 04.07.2012 року на суму 1893,40 грн;
- №564 від 16.07.2012 року на суму 892,68 грн.;
- № 754 від 20.07.2012 року на суму 545,18 грн;
- № 914 від 25.07.2012 року на суму 1546,36 грн;
- №292 від 08.08.2012 року на суму 2652,50 грн;
- № 915 від 27.08.2012 року на суму 1479,04 грн.;
- № 269 від 08.11.2012 року на суму 1795,00 грн.
Покупцем, в строк визначений договором №1 не здійснено оплату за поставлений товар, внаслідок чого, його загальний борг станом на 01.01.2013 року склав 10762,10 грн. що підтверджується актом звірки розрахунків за підписом уповноважених представників приватної фірми «Галс» та товариства з обмеженою відповідальністю «Карпос» (а.с.29).
01.01.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Карпос» (як первісним боржником), товариством з обмеженою відповідальністю «Лікон-трейд» (як новим боржником) та приватною фірмою «Галс» (як кредитором), укладено договір про переведення боргу № 57/13 (далі - договір №2) відповідно до вимог пункту 1 якого встановлено, що первісний боржник переводить, а новий боржник приймає грошовий борг у розмірі 10762,10 грн., що виник на підставі договору поставки № 54/12 від 01.03.2012 року, укладеного між первісним боржником та кредитором. (а.с.30).
Згідно із пунктом 3 договору №2 кредитор зменшує дебіторську заборгованість первісного боржника одночасно збільшуючи дебіторську заборгованість нового боржника.
Відповідно до пункту 2 договору №2 встановлено, що кредитор не заперечує проти переведення боргу визначеного у пункті 1 договору, і підписуючи зі своєї сторони договір, дає свою згоду на переведення зазначеного боргу в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до пункту 10 договору №2, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
20.09.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лікон-трейд» (первісним боржником), товариством з обмеженою відповідальністю «Блісс-трейд» (новим боржником,відповідачем) та приватною фірмою «Галс» (кредитор, позивач) укладено договір про переведення боргу № 199/13 (далі - договір №3).
Пунктом 1 договору №3 сторони узгодили, що відповідно до акту зведення взаєморозрахунків на 20.09.2013 року загальна сума кредиторської заборгованості «первісного боржника» перед «кредитором складає» 10 762,10 грн., що виник на підставі договору про переведення боргу № 57/13 від 01.01.2013 р. укладеного між первісним боржником та кредитором. (а.с.31)
Пунктом 1.1 договору №3 встановлено, що первісний боржник переводить, а новий боржник приймає грошовий борг у розмірі 10762,10 грн.
Кредитор не заперечує проти переведення боргу, визначеного у пункті 1 договору і, підписуючи зі своєї сторони договір, дає свою згоду на переведення зазначеного боргу в порядку та на умовах визначених договором(пункт 2 договору №3).
Згідно із пунктом 3 договору №3 кредитор зменшує дебіторську заборгованість первісного боржника одночасно збільшуючи дебіторську заборгованість нового боржника на суму, вказану в пункті 1 договору №3.
14.11.2013 року рекомендованою поштовою кореспонденцією, на адресу відповідача надіслано вимогу про сплату боргу (а.с.32).
Зазначена вимога відповідачем отримана 25.11.2013 року про що свідчить копія про вручення поштового відправлення (а.с.33).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості не оплатив, що є причиною виникнення спору.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою(переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 528 Цивільного кодексу України встановлено,що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 10 762,10 грн.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2014 року становить 1 218 грн. 00 коп.
В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 827,00 грн.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Блісс-трейд» (вул. Мала Панасівська 1, м.Харків, 61052, ЄДРПОУ 38774141, р/р 26003001310891 в ПАТ «Актабанк» МФО 307394) на користь приватної фірми «Галс» (вул. Роганська 151, м. Харків, 61172, ЄДРПОУ 14093531, р/р 26005035915700 в ПАТ «Укрсиббанк» м. Харків МФО 351005) - суму боргу 10 762 (десять тисяч сімсот шістдесят дві) гривень 10 коп.; судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 10.06.2014 року
Суддя О.О. Ємельянова