ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5678/14 10.06.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м.Донецьк
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м.Київ
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 930,72 грн.
Суддя Капцова Т.П.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8930,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 10.10.2012р. в м.Києві, по Кільцевій дорозі-пр.Л.Курбаса сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Isuzu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Приватному підприємству «Рось», під керуванням ОСОБА_2, транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_6 Позивач вказує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, застрахований ним транспортний засіб «Isuzu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав пошкодження і ним, як страховиком, виплачено страхувальнику Приватному підприємству «Рось» страхове відшкодування, внаслідок чого, до позивача, в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність особи з вини якої сталася ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.14р. порушено провадження у справі №910/5678/14 та призначено розгляд справи на 15.05.14р.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.05.2014р. справу №910/5678/14 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку з перебуванням судді Капцової Т.П. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.14р. суддею Картавцевою Ю.В. справу №910/5678/1 прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду на 26.05.14р.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.05.2014р. справу №910/5678/14 передано для розгляду судді Капцовій Т.П., у зв'язку з виходом судді Капцової Т.П. з відпустки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.14р. справу №910/5678/14 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено справу до розгляду на 10.06.14р.
26.05.14р. від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№06-77/22505-14 від 26.05.2014р.), в якій позивач зазначив, що відповідачем була частково сплачена сума страхового відшкодування в розмірі 8183,12 грн. та просив суд стягнути частину невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 747,60 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
За таких обставин, заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№06-77/22505-14 від 26.05.2014р.) прийнята Господарським судом міста Києва.
У судове засідання 10.06.14р. представники сторін не з'явились. Через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив по справі, в якому відповідач зазначив, що ним на підставі заяви позивача на виплату страхового відшкодування та Звіту про оцінку матеріального збитку №26/10 від 13.11.2012р. складено Страховий акт №UA2012101000014/L02/03 від 21.03.14р. та розрахунок страхового відшкодування, та проведено виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 8 183,12 грн. Відповідач вказує, що оскільки, Звіт про оцінку матеріального збитку №26/10 від 13.11.2012р. не підтверджує сам факт проведення ремонтно-відновлювальних робіт транспортного засобу, відповідачем зменшено суму страхового відшкодування, врахувавши ПДВ на запчастини. Посилаючись на Лист Верховного Суду України від 19.07.2011р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування», відповідач вказує, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому просить суд відмовити у задоволенні позову.
Судом встановлено, що ухвала суду від 20.05.14р. була надіслана судом за адресою відповідача зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Судом зроблено витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення, яким на адресу відповідача було надіслано ухвалу суду від 20.05.14р.
З витягу вбачається, що відповідачем 29.05.14р. було отримано ухвалу суду від 20.05.14р.
Крім того, факт направлення ухвали суду від 20.05.14р. на адресу відповідача підтверджується копією реєстру поштових відправлень суду від 23.05.14р. (список згрупованих поштових відправлень від 23.05.14р.), долученою до матеріалів справи.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, від представника відповідача надійшов відзив по справі та клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, приймаючи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Крім того, в матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що позивачем 07.04.14р., 22.05.14р. були отримані ухвала суду про порушення провадження по справі від 02.04.14р. та ухвала суду від 15.05.14р., а факт направлення судом позивачу ухвали суду від 20.05.2014р. підтверджується копією реєстру поштових відправлень суду від 23.05.14р. (список згрупованих поштових відправлень від 23.05.14р.), долученою до матеріалів справи.
З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 07.04.14р., ухвали суду від 15.05.14р. та від 20.05.14р. були надіслані судом за адресою позивача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, і неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 10.06.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст.82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд,-
12.09.2012р. між Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (страховик) та філією «Холодокомбінат №4» Приватного Підприємства «Рось» (страхувальник) укладено Договір страхування транспортного засобу на умовах програми «Мега-Каско» №3130147 від 12.09.2012р., відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Isuzu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
10.10.2012р. в м.Києві, по Кільцевій дорозі-пр.Л.Курбаса сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Isuzu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Приватному підприємству «Рось», під керуванням ОСОБА_2, транспортного засобу «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_6
Матеріали справи свідчать про те, що 10.10.2012р. в м.Києві, по Кільцевій дорозі-пр.Л.Курбаса ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що рухався попереду здійснив з ним зіткнення, після чого, автомобіль «Opel», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 здійснив зіткнення з автомобілем «Isuzu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до Звіту про оцінку матеріального збитку №26/10 від 13.11.2012р., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Isuzu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 11 850,72 грн.
Страховим актом №6448 від 16.11.2012р. пошкодження транспортного засобу «Isuzu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10.10.12р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 9930, 72 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 9 930,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4001 від 26.12.2012р., копію якого долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до Постанови Святошинського районного суду міста Києва від 18.12.2012р. у справі №2608/19916/12 (№3/2608/8330/12), винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнано водія автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6, якого притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 18.12.2012р. у справі №2608/19916/12 (№3/2608/8330/12), суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода завдана власнику автомобіля «Isuzu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, повинна бути відшкодована ОСОБА_6
Як вбачається з листа Моторно (транспортного) страхового бюро України №7/2-28/10551 від 10.04.2014р., станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1747023.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, саме відповідач зобов'язаний в порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду завдану майну потерпілого, в межах фактичних витрат позивача, понесених останнім у зв'язку з виплатою страхового відшкодування.
Згідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1747023 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб встановлено у розмірі 50000,00 грн., розмір франшизи - 1 000 грн.
Відповідно до ч. 2 п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на те, що відповідно до Звіту про оцінку матеріального збитку №26/10 від 13.11.2012р., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Isuzu», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 11 850,72 грн., а позивачем фактично виплачено страхувальнику 9 930, 72 грн., то відшкодуванню відповідачем підлягає сума грошових коштів у розмірі 8 930,72 грн. (9 930,72 грн. - франшиза 1 000 грн. = 8 930,72 грн.).
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування №2261-17/1 від 12.08.2013р., яка була отримана відповідачем 17.10.13р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було сплачено позивачу страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 183,12 грн. Однак, як вказує позивач, відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування лише частково, у зв'язку з чим, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача суму невиплаченого відповідачем страхового відшкодування в розмірі 747,60 грн.
Згідно з частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів того, що ним в порядку регресу повністю виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 8930,72 грн. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доплачено суму страхового відшкодування в розмірі 747,60 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що звіт не підтверджує факт проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а тому, відповідачем знижено суму страхового відшкодування, врахувавши ПДВ на запчастини.
Однак, відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, фактичні затрати позивача на виплату страхового відшкодування склали 9 930,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4001 від 26.12.2012р., а зі змісту Звіту про оцінку матеріального збитку №26/10 від 13.11.2012р. не вбачається, що в суму матеріального збитку було включено вартість запчастин з урахуванням ПДВ, то посилання відповідача на зменшення суми виплаченого страхового відшкодування на суму ПДВ на запчастини не приймається судом до уваги.
За таких підстав, враховуючи, що відповідач мав виплатити в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 8930,72 грн., а виплатив лише 8183,12 грн., вимоги позивача про стягнення з відповідача 747,60 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " (04053, м.Київ, вул.Артема, буд.40, код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м.Донецьк, проспект Ілліча, буд.100, код ЄДРПОУ 13490997) страхове відшкодування в розмірі 747 (сімсот сорок сім) грн. 60 коп. та 1827 (тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - суми судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 16.06.14р.
Суддя Капцова Т.П.