10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"10" червня 2014 р. Справа № 2а/1770/5279/2011
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Євпак В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Рівненське регіональне управління на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" січня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Рівненське регіональне управління до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області про визнання дій незаконними, визнання постанови, що не підлягає виконанню та її скасування,
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про визнання дій державного виконавця Лавор Н.П. щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору незаконними, визнання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.02.2010 року ВП №17360140 такою, що не підлягає виконанню.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що факт винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не утворює бази для нарахування виконавчого збору, оскільки відсутні докази примусового виконання судового рішення. Крім того, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем лише у разі фактичного стягнення боргу. Оскільки вказані обставини відсутні, то постанову про стягнення виконавчого збору є неправомірною.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року відмовлено в позові Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ "КБ "Надра" Рівненське РУ про визнання незаконними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Лавор Наталії Петрівни по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору № 17360140 від 15.02.2010 року, про визнанню такою, що не підлягає виконанню, та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 15.02.2010 року №17360140 відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "Комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ "КБ "Надра" Рівненське РУ звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважних представників в засідання суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 05.02.2010 року державним виконавцем відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №17360140 з виконання судового наказу Рівненського міського суду №2-6951 від 26.11.2009 року про стягнення з ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Рівненське регіональне управління на користь ОСОБА_4 2100 доларів США та надано термін для добровільного виконання рішення суду до 12.02.2010 року. У постанові зазначено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк воно підлягає до примусового виконання зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, а також роз'яснено порядок оскарження постанови в 10-денний термін з моменту її одержання (а.с.51).
У зв'язку з невиконанням боржником рішення Рівненського міського суду у термін для його добровільного виконання, відповідачем 15.02.2010 року було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №17360140 (а.с.34).
Судом встановлено, що 11.03.2011 року до відділу ДВС Рівненського МУЮ надійшла заява ПАТ КБ "Надра" РРУ про закриття виконавчого провадження, до якої додано заяву ОСОБА_4 про повернення виконавчого документу без виконання (а.с.56-57). На підставі вищевикладеного державним виконавцем було винесено постанову від 15.03.2011 року про повернення виконавчого документу стягувачу (а.с.58).
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлено Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 46 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Таким чином, законодавець встановлює обов'язок щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у разі невиконання боржником рішення суду добровільно, тобто стягнення з боржника виконавчого збору за своєю правовою природою є санкцією держави за невиконання рішення добровільно у встановлений строк.
Судом встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" РРУ отримано 15.02.2010 року, що стверджується відповідним записом в журналі реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.95).
Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на час виникнення відносин, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів.
Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження позивач з такою заявою до відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції не звертався.
Отже, суд вважає доведеним, що позивачу було достовірно відомо про те, що у відділі ДВС Рівненського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження про стягнення заборгованості на користь ОСОБА_4 та що по виконавчому документу закінчився добровільний (семиденний) термін для виконання рішення суду. При цьому позивачем не вживалися будь-які заходи у визначений законом спосіб та строк щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, чи про відкладення виконавчих дій, як і щодо виконання виконавчого документа у строк до семи днів, визначений законом для добровільного виконання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає. що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем на законних підставах була винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.
Згідно з частиною 6 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Судом встановлено, що постановою від 15.02.2010 року приєднано до зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ВАТ КБ "Надра" виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Рівненського міського суду №2-6951 від 26.11.2009 року (а.с.52).
При примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованостей з позивача державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.52,55).
Таким чином, вищевикладеним спростовуються доводи позивача стосовно того, що відповідачем не було вчинено дій щодо примусового виконання судового наказу Рівненського міського суду № 2-6951 від 26.11.2009 року про стягнення з ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Рівненське регіональне управління на користь ОСОБА_4 2100 доларів США.
Постановою відповідача від 15.03.2011 року виділено із виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Рівненського міського суду №2-6951 від 26.11.2009 року постанову про стягнення з ВАТ КБ "Надра" виконавчого збору для його виконання в установленому законом порядку (а.с.59).
Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що діяла на момент закінчення виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає у діях державного виконавця порушення норм Закону України "Про виконавче провадження" з приводу стягнення з позивача (боржника) виконавчого збору.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Рівненське регіональне управління відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Рівненське регіональне управління залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" січня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) В.В. Євпак
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано: р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" Рівненське регіональне управління" вул.Поштова, 11, м.Рівне, 33028
3- відповідачу: Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області вул.Замкова, 22а,м.Рівне,33000
- ,