10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Вачко В.І.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"10" червня 2014 р. Справа № 286/968/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Євпак В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "15" квітня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернувся до Овруцького районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 15 квітня 2014 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.
Вiдповiдно до ст.195 Кодексу адмiнiстративного судочинства України суд апеляцiйної iнстанцiї переглядає судовi рiшення суду першої iнстанцiї в межах апеляцiйної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач проживає в АДРЕСА_1, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991р. віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст.37 Закону, відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року №836.
Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як вбачається з довідки управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації №1145 від 06 червня 2014 року ОСОБА_3 отримував в період з 01 березня 2010 року по вересень 2010 року щомісячну допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування в розмірі 2,10 грн. щомісячно.
А відповідно до ст.37 Закону позивач має отримувати допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40% від розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до положень п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян.
Відповідно до стаття 11 Кодексу адміністративного судочинства розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Крім того, слід зазначити, що реалізуючи своє право на захист позивач має право вимагати від суду зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії (пункт 2 частини 4 статті 105 КАС України).
Однак позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій проси стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА шкоду (збитки) завдану позивачу внаслідок неправомірної виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період проживання з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року в сумі 2106,2 грн.
У разі задоволення адміністративного позову суд, обираючи спосіб захисту порушених прав позивача, може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (пункт 2 частини 2 статті 162 КАС України).
Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями у разі скасування постанови направляти справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а постанову суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "15" квітня 2014 р. скасувати та прийняти нову.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації по застосуванню постанови КМ України №836 від 26.07.1996 р. в частині виплати ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року протиправними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації нарахувати та виплатити щомісячну грошової допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.03.2010 року по 31.08.2010 року, з урахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. сплаченого судового збору.
Постанова набирає чинності з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.І. Майор
судді: А.Ю.Бучик
В.В. Євпак
З оригіналом згідно: суддя Г.І.Майор
Роздруковано та надіслано: р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу: Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області вул. Леніна,17, м.Овруч, Овруцький район, Житомирська область, 11106
- ,