Справа № 822/814/14
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
11 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії , -
Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з відповідача 34288 грн. 42 коп. надміру виплаченої пенсії за вислугу років.
Постановою Хмельницького окружного суду Хмельницької області від 28 квітня 2014 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не зявилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_2 з 30.01.2009 року по 30.09.2010 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з інформацією зустрічної звірки з державним реєстром застрахованих осіб, відповідач, працевлаштувавшись у 2010 році на роботу на посаді інженера бортового в льотній службі ЗАТ "МААК"УРГА", не повідомив про цей факт органи Пенсійного фонду України та всупереч вимогам ст. 93 Закону України "Про пенсійне забезпечення"одночасно отримував пенсію за вислугу років та заробітну плату.
У зв'язку із вищевикладеними обставинами виникла переплата пенсії відповідачу за період з травня 2010 року по жовтень 2010 року на суму 9726 грн. 73 коп. Розмір переплати за вказаний період підтверджується довідкою позивача від 25.11.2013 року, яка є у матеріалах справи.
Рішенням начальника Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 17.09.2010 року відповідачу припинено виплату пенсії з 01.10.2010 року.
Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача надміру виплачених коштів в сумі 9726 грн. 73 коп. суд першої інстанції виходив з положень ст.102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до якої пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а у разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст. 50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 102 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII ,,Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Відповідно до ст.51 Закону № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Частиною другою статті 7 цього ж Закону встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Частиною 2 пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Отже, призначення і виплата пенсії за вислугу років можливі виключно за умови залишення особою роботи, яка дає право на таку пенсію. При цьому подальше працевлаштування на відповідних посадах пенсіонера, який отримує пенсію за вислугу років, має наслідком припинення виплати пенсії за вислугу років.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачу призначено пенсію на підставі ст.54 Закону № 1788-XII. З 21 травня 2010 року по даний час він працює на посаді інженера в льотній службі ЗАТ "МААК"УРГА", що підтверджується наказом №692 п від 21.05.2010 року ЗАТ "МААК"УРГА" та витягом з трудової книжки відповідача, копії яких наявні у матеріалах справи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 посада інженера в льотній службі віднесена до посад управління повітряним рухом, а отже до посади, яка дає право на пенсію за віком призначену позивачу.
Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, безпідставність отримання відповідачем вказаних пенсійних виплат у той час, як він був офіційно працевлаштований.
Також колегія суддів погоджується з рішення суду першої в частині відмови щодо стягнення коштів в сумі 34288,42 грн., оскільки з розрахунку, наданого самим же позивачем переплата пенсії складає 9726 грн. 73 коп.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
Гонтарук В. М.