Провадження № 11-сс/774/602/14 Справа № 200/7799/14-к Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ст. 183 КПК України
30 травня 2014 року місто Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3
- ОСОБА_4
за участю:
секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
слідчого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 24 травня 2014 року,
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 24 травня 2014 року задоволено клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Дніпропетровській області в кримінальному провадженні № 22014040000000064 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 липня 2014 року. В якості альтернативного запобіжного заходу слідчим суддею визначено розмір застави в 1 218 000 грн.
Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, а також можливе продовження вчинення злочину.
Захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 , не погодившись із таким судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник підозрюваного посилається на те, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованою, будь-які ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника, яка вимоги своєї апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та наполягала на її задоволенні, думку підозрюваного, який підтримав вимоги апеляційної скарги його захисника, думку прокурора, який вважав, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, пояснення слідчого, вивчивши надані матеріали кримінального провадження та матеріали судового провадження з розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Доводи захисника підозрюваного, викладені в апеляційній скарзі, щодо істотних порушень норм кримінального процесуального закону, на думку колегії суддів є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони знайшли своє часткове підтвердження у судовому засіданні під час апеляційного розгляду.
Так, колегією суддів апеляційного суду було встановлено наступне.
23 травня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22014040000000064 було внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
В той же день, о 19 год. 25 хв. 23 травня 2014 року, за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення був затриманий ОСОБА_8 .
В той же день, о 21 год. 00 хв. 23 травня 2014 року, ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення.
24 травня 2014 року слідчий, який визначений старшим групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволене.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.49 рішення ЄСПЛ “Ніколова проти Болгарії”.
Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_8 органами досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про що 23 травня 2014 року йому вручено письмове повідомлення про підозру.
Суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, також обґрунтував наявність ризиків, що підозрюваний, знаходячись на волі, може вчинити інший злочин, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Доводи апеляційної скарги підозрюваного про необґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.
У своєму рішенні в справі Фераррі-Браво проти Італії Європейська комісія з прав людини зазначила, що затримання і тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки таке доказування саме по собі і є метою досудового розслідування, досягнення мети якого і являється тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні в справі Мюррей проти Сполученого Королівства також висловив правову позицію, що факти, які викликають підозру, не обов'язково повинні бути доведені до ступеня, необхідного для винесення вироку, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, на думку колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів неможливо запобігти наявним ризикам.
Разом з тим, слідчий суддя не прийняв до уваги норми ч. 1 ст. 197 КПК України, відповідно до яких строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Згідно норм ч. 3 ст. 115 КПК України, при обчисленні строку днями строк закінчується о 24-й годині останнього дня строку.
Як вбачається із наданих матеріалів, ОСОБА_8 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення о 19 год. 25 хв. 23 травня 2014 року, тому встановлений чинним кримінальним процесуальним законом строк тримання його під вартою закінчується 21 липня 2014 року.
Нормами ч. 3 ст. 407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 24 травня 2014 року задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 24 травня 2014 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Дніпропетровській області про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити - застосувати до ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19 год. 25 хв. 21 липня 2014 року.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави 1218000 грн.
У разі внесення застави на депозитний рахунок Апеляційного суду Дніпропетровської області вважати, що до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен бути виконувати, на строк по 21 липня 2014 року:
- з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.
Судді: